Рішення № 72607049, 16.02.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2018 Справа №607/9463/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Братасюка В.М.

за участі секретаря судового засідання Бігун О.І.

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об’єднання «Текстерно» про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовними вимогами до ОСОБА_5 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об’єднання «Текстерно», про визнання неправомірними дій відповідача по факту відмови у призначенні пенсії, яка зафіксована у протоколі №30 від 05.05.2017року та зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16.02.2017р., тобто з дати звернення до відповідача. В обґрунтування вимог посилається на те, що вона працювала, у ВАТ «ТО «Текстерно» на посаді ткача з 19.07.1982 року по 01.12.2003 року, має стаж більше 20 років, що дає право на пільгову пенсію. Однак, відповідач безпідставно відмовив їй у призначенні пенсії на пільгових умовах, в порушення норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» не витребував відповідні документи, за наявності сумнівів у підтвердження наявності права на пільгову пенсію, та не включив у спеціальний стаж відпустку по догляду за дитиною.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, зіславшись на мотиви викладенні в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_5 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у письмовому відзиві на позов .

Представник третьої особи Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об’єднання «Текстерно» відносно задоволення позову заперечив, з підстав зазначених у запереченні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, з наступних підстав.

Як свідчать записи в трудові книжці ОСОБА_4 серії БТ-І №8877744, остання 19.07.1982року була прийнята на роботу за професією ткача, 01.12.2003року була звільнена по скороченню штатів.

16.02.2017року ОСОБА_4 звернулася в Тернопільське об’єднання управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах.

Як вбачається із змісту наявної у справі копії протоколу за № 30 від 05.05.2017 року засідання комісії ОСОБА_5 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з питання розгляду заяви позивачки ОСОБА_4 щодо призначення пенсії на пільгових умовах, комісія вирішила відмовити ОСОБА_4 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до вимог ст. 58 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення” призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно із ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до вимог ст.ст. 82, 104 Закону України “Про пенсійне забезпечення” документи про призначення пенсій розглядаються органами Пенсійного фонду не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. Зазначене рішення органу, який призначає пенсії, може бути оскаржено до суду.

Згідно п. „є” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" №1788-ХП від 05.11.1991р. на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992р. №583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" затверджено Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Враховуючи особливості призначення пенсії за віком на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу працівника до Управління Пенсійного фонду України подаються уточнюючі довідки підприємств, як це передбачено пунктом 11 «Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України №18-1 від 10.11.2006р. та пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, де зазначено, що уточнюючі довідки підприємств для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

Як вбачається із довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ВАТ «ТО «Текстерно» від 14.08.2017р., ОСОБА_4 працювала повний робочий день на ВАТ «Текстерно» з 19.07.1982року по 01.12.2003року виконувала роботи по обслуговуванню ткацьких верстатів в бавовняному виробництві за професією ткач, сумарна тривалість пільгового стажу ОСОБА_4 становить 11років 11 місяців 18днів.

Таким чином зі змісту даної довідки вбачається, що ОСОБА_4 працювала повний робочий день на ВАТ «Текстерно» з 19.07.1982року по 01.12.2003року.

В судовому засіданні встановлено, що між адміністрацією ВАТ «Текстерно» та профспілковим комітетом укладено колективний договір, згідно якого визначено застосування режиму скороченого робочого тижня, місяця, виходячи із наявності сировини та враховуючи реалізацію готової продукції, до пільгового стажу зараховується період роботи за фактично відпрацьований час згідно з представленими уточнюючими довідками, проте яким чином визначено сумарний стаж роботи ОСОБА_4 при повному робочому дні, як це зазначено в довідці, 11років 11 місяців 18днів не зрозуміло. Крім того, дана довідка видавалася без врахування перебування у відпустці по догляду за дітьми.

За час роботи на ВАТ «ТО «Текстерно» ОСОБА_4 перебувала у додатковій відпустці по догляду за дітьми: сином ОСОБА_6,03.08.1985р.н. та сином ОСОБА_7, 09.05.1988р.н. (Накази №199-ок від 01.07.1985року та №95 від 06.07.1988року).

Згідно із ч. 2 ст. 181 КЗпП України відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку.

Частиною 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, та певні протоколи до неї, і ця обставина з огляду на приписи ч.1 ст. 9 Конституції України, Закону України від 29.06.2004 року «Про міжнародні договори» свідчить про обов’язковість застосування національними судами України норм Конвенції.

ЄСПЛ у рішенні «Толстой-Мілославскій проти Сполученого Королівства» від 23.06.1995 року (скарга №18139\91), зазначає, що застосовуваний національний закон повинен відповідати критерію «якості», якості тобто щоб « він був доступним для всіх осіб, які мають до нього відношення, і досить чітко сформульованим для того, щоб вони могли - користуючись відповідної консультацією, якщо це необхідно, - передбачити ступінь, яка є розумною у сформованій ситуації, тих наслідків, які дана дія може спричинити за собою».

При цьому суд зауважує, що зміст «Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України №18-1 від 10.11.2006р. та «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, не є чітким та передбачуваним для суб’єктів застосування, оскільки не визначає чітких критеріїв необхідності та механізму отримання довідок про стаж роботи, в тому числі осіб (роботодавець чи працівник), до обов’язку котрих входить подання відповідних довідок.

А відтак видається, що за умови неякісного закону, довідки підприємств для підтвердження спеціального трудового стажу повинні прийматися лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості про трудовий стаж, однак з записів трудової книжки позивачки вбачається відсутність будь – якої інформації про її роботу неповний робочий день чи за сумісництвом, тощо, а тому взагалі було недоцільним зі сторони відповідача вимагати від ОСОБА_4 будь – яких додаткових документів при вирішенні питання призначення пенсії.

Судом безспірно встановлено, виходячи із приписів ч.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п. «є» ст.13, п. «ж» ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення, п.13 ст.11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст.181 КЗпП України, Постанови Кабінету міністрів від 12.10.1992року №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення». Щодо стажу роботи на пільгових умовах зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Учасниками судового розгляду не заперечується те, що з 1992 року ВАТ «ТО «Текстерно» працює неритмічно із застосуванням режиму скороченого робочого тижня та місяця, а отже для визначення стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, обов’язковим є видача уточнюючих довідок, у яких вказуються відомості про періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу.

Посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин по зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах часу догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми п.11 Порядку №637, яких регламентує підтвердження часу догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, є безпідставними, оскільки вказана норма міститься у розділі «Документи, що підтверджують трудовий стаж», а отже носить загальний характер щодо таких правовідносин.

При цьому п.20 Порядку №637 міститься у розділі «Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників», а отже носить спеціальний характер щодо спірних правовідносин і саме він повинен застосуватися при вирішенні питань щодо підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах.

Посилання представника ВАТ «ТО «Текстерно» на неможливість видачі уточнюючих довідок працівникам через відсутність у додатку №5 Порядку №637 відповідної графи для зазначення часу догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку, на думку суду є надуманим, оскільки у вказаному Додатку №5 існують відповідні графи для зазначення періоду роботи особи на посаді, яка дає право на отримання пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи матеріали справи суд приходить до переконання, що позивачу слід було звернутися із вимогою про зобов’язання ВАТ «ТО «Текстерно» видати уточнюючу довідку згідно пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши в неї періоди перебування у відпустці по догляду за дитиною до спеціального стажу, проте кожна особа має право на ефективнийзасіб правового захисту, не заборонений законом.

«Ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

При цьому рішення суду не повинно бути таким, що зумовлює необхідність для позивача повтороно звертатися до суду за захистом порушеного або невизнаного права, а тому суд вважає вірним обраний позивачкою спосіб захисту права, оскільки вимога до суду про зобов’язання відповідача – «Текстерно» видати уточнюючу довідку про стаж, навіть в разі задоволення, не свідчить про наявність гарантії про ефективний захист права позивачки, оскільки органи ПФУ, з огляд на загально існуючу практику відмов фонду у призначенні пенсій на пільгових умовах, усе одно змусили б позивачку іти до суду з вимогою про призначення пенсії.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З огляду на вище викладене, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 під час перебування у відпустках по догляду за дітьми не була звільнена з роботи, суд прийшов до висновку, що доводи позивача викладені в позовній заяві є обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення, шляхом зобов’язання ОСОБА_5 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_4 пенсію, відповідно пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16.02.2017року, так як термін перебування у декретній відпустці по догляду за дитиною слід зараховувати до спеціального трудового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Щодо вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій відповідача по факту відмови їй у призначенні пенсії, яка зафіксована у протоколі №30 від 05.05.2017року, враховуючи те, що відповідачу для прийняття оскаржуваного рішення була надана довідка третьої особи, яка не враховувала час перебування позивача у декретних відпустках, на переконання суду дана вимога є передчасною та задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.2, 5, 20,72-77,139, 243-246, 250, 255, 293,295 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Тернопільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (м.Тернопіль, вул.Руська,17) призначити ОСОБА_4 (м.Тернопіль, вул.Чалдаєва, 17/91) пенсію, відповідно пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 16 лютого 2017року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_5 об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області 640 гривень сплаченого судового збору на користь ОСОБА_4.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30 - денний строк з дня складання повного тексту рішення, апеляційної скарги.

Головуючий суддяОСОБА_8