Рішення № 72606953, 22.02.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2018 Справа №607/15700/17

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження одноособово справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

05.12.2017року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ПФУ в Тернопільській області про визнання протиправними дій Головного управління ПФУ в Тернопільській області щодо відмови йому у перерахунку та виплаті пенсії з урахуваннм всіх складових грошового забезпечення, на які було нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та зобов’язання Головного управління ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, згідно довідки Управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області від 01.11.2017року №469, з моменту призначення пенсійної виплати.

Вказані вимоги обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% від грошового забезпечення. В листопаді 2017 року він звернувся з письмовою заявою до відповідача про перерахунок пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, що не були включені до складу грошового забезпечення згідно довідки, що подавалась для призначення пенсії. До заяви він додав Довідку про додаткові види грошового забезпечення за 24 календарні місяці служби, що передували виникненню права на призначення пенсії, а саме з 01.01.2015року по 31.12.2016року, видану Управлінням пенітенціарної служби України в Тернопільській області від 01.11.2017року №469. Проте, відповідач відмовив йому у проведенні перерахунку пенсії мотивуючи це тим, що допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, не включаються до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії. Таку відмову позивач вважає незаконною та необґрунтованою.

06.12.2017року у справі за даним позовом було відкрито скорочене провадження у справі.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до п. 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

По даній адміністративній справі скорочене провадження було відкрито до набрання чинності редакції Кодексу адміністративного судочинства України від 03.10.2017 року, а тому вказана справа повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно частини першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку,надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

23.01.2018року від Головного управління ПФУ в Тернопільській області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, у зв'язку з безпідставністю.

Суд, за результатами розгляду справи, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення та приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно Довідки №469 виданої 01.11.2017 року Управлінням пенітенціарної служби України в Тернопільській області, ОСОБА_1 були здійсненні додаткові матеріальні виплати, з яких проводились відрахування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015року по 31.12.2016року: а саме в березні 2015року матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 7876,48грн., у травні 2015року матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 6822,80грн., у лютому 2016року матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 9157,50грн., у грудні 2016року матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 11132,56грн.

Як встановлено судом і визнано сторонами у справі, при призначенні пенсії позивачу суми матеріальної допомоги на оздоровлення, та вирішення соціально-побутових питань, не були включені до складу грошового забезпечення, з якого призначалася пенсія. У листопаді 2017року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням сум матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, на підставі довідки Управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області від 01.11.2017року №469.

Як вбачається з листа Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, №765/В-11 від 21.11.2017року ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії та роз'яснено, що відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, зазначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На виконання даного Закону прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей». Згідно пункту 7 даної Постанови передбачено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань не включаються до грошового забезпечення при обчисленні пенсії.

Частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів від 17.07.1992 № 393, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений ст.9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч.1 ст.10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою №1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (пп.3 п.5 постанови №1294, пп.30.4 п.30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (пп. 3 п.5 постанови №1294, пп. 33.1, 33.3 п.33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. Аналіз вищезазначених норм матеріального права, а також досліджених у судовому засіданні доказів, дає суду підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що вимоги позивача ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення, оскільки не включення відповідачем при обчисленні пенсії позивача таких видів виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань до складу грошового забезпечення є протиправним, а тому слід визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у перерахунку ОСОБА_1 пенсії з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань до складу грошового забезпечення згідно довідки Управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області від 01.11.2017року №469 та зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань до складу грошового забезпечення згідно довідки Управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області від 01.11.2017року №469, починаючи з дати призначення пенсійної виплати.

рім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області судовий збір у розмірі 640 грн.

Керуючись, ст.ст.20,72-77,139, 243-245,257,263,293,295КАС України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (м.Тернопіль, вул..Карпенка,3/30) до Головного управління ПФУ в Тернопільській області (м. Тернопіль ОСОБА_2,3) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не включення до грошового забезпечення при обчисленні пенсії ОСОБА_1 сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, що зазначені у довідці Управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області від 01.11.2017року №469.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, згідно довідки Управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області від 01.11.2017року №469, починаючи з дати призначення пенсійної виплати та виплатити недоотриману пенсію з урахуванням раніше здійснених виплат.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 640грн. сплаченого судового збору.

Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30 - денний строк з дня складення повного тексту рішення, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддяОСОБА_3