Рішення № 7260662, 09.12.2009, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 2-140/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 грудня 2009 року Бобровицький районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді - Єременко С.В.

при секретарі - Приходько Т.Л., Чухіній О.В.

за участю відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 громади в особі Олександрівської сільської ради, Виконавчого комітету Олександрівської сільської ради, Міської туберкульозної лікарні № 2, Комунального підприємства «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації», третя особа ОСОБА_6 про визнання права власності, усунення перешкод в проведенні інвентаризаційних робіт, також про поділ нерухомого майна між рівноправними власниками та визнання недійсним заповіту, скасування посвідчувального напису, скасування рішень та інше, за позовом 3-х осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 громади в особі Олександрівської сільської ради, Виконавчого комітету Олександрівської сільської ради, Міської туберкульозної лікарні № 2, Комунального підприємства «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської області, третя особа ОСОБА_6 про визнання права власності, про поділ нерухомого майна між рівноправними власниками та визнання недійсним заповіту, скасування посвідчувального напису, скасування рішень та інше,

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з заявою про визнання права власності на частки спадкового майна і поділ нерухомого майна між спадкоємцями першої черги /а.с. 2-4, 64-65 т. 1/, оскільки кожна з них має право власності на ? частину спадкового майна до складу якого входили будинок та господарські будівлі, розташовані в с. Катеринівка Бобровицького району вул. Леніна, № 18, поділити між позивачами та відповідачем ОСОБА_2 будинок, господарські будівлі в с. Катеринівка вул. Леніна, № 18, виділивши частки в натурі. Крім того до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, де просять стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 40000,0 грн., на користь ОСОБА_4 -10000,0 грн. моральної шкоди /а.с. 162 т. 1/ та про збільшення позовних вимог позивачів, просять визнати повністю недійсним заповіт ОСОБА_10 на користь ОСОБА_2, посвідченого 24 серпня 1979 року завідуючим відділенням лікувальної установи. Визнати недійсним частину заповіту ОСОБА_10 на користь ОСОБА_2, посвідченого 24 серпня 1979 року, як таку , що позбавляє ОСОБА_3 права на обов’язкову частку. Визнати дії /бездіяльність/ ОСОБА_2 щодо приховування заповіту біля 30 років протиправними. /а.с. 205-207 т. 1/. Також надійшла заява про збільшення позовних вимог /а.с. 232-234 т. 1/, просять скасувати посвідчувальний напис від 24.08.1979 р. на заповіт ОСОБА_10 від 25.08.1979 року здійснений завідуючим відділенням кістково-суглобового туберкульозу міської туберкульозної лікарні № 2, скасувати рішення Олександрівської сільради від 21.03.07 року на підставі якого видано ОСОБА_2 Державний акт на право на земельну ділянку площею 0,4063 га № 7420680400:02:000:0223, а також Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га № 7420680400:02:000:02222. Скасувати частину рішення виконавчого комітету Олександрівської сільської ради «Про оформлення права приватної власності на житлові будинки «в частині щодо житлового будинку в с. Катеринівка вул. Урожайна, № 18, визнати недійсним державні акти видані ОСОБА_2 про право приватної власності на земельні ділянки кадастрові номери, яких 7420680400:02:000:0223, 7420680400:02:000:0222., зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_1 відкликати свої заяви про оформлення прав приватної власності на житловий будинок в с. Катеринівка вул. Урожайна, № 18. До суду уточнююча позовна заява позивачів про визнання права власності, усунення перешкод в проведенні інвентаризаційних робіт, також про поділ нерухомого майна між рівноправними власниками та визнання недійсним заповіту, скасування посвідчувального напису, скасування рішень та інше /а.с. 10-15 т. 2/ і просять визнати, що 10% будинку № 18 по вул. Урожайна /раніше вул. Леніна/ в с. Катеринівка Бобровицького району належить ОСОБА_3, 10 % частини цього будинку належить ОСОБА_4, що належали ОСОБА_11, який загинув у 1943 р. Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди укладенню замовлення-зобов’язання з БТІ на проведення інвентаризаційних робіт, проведенню тих робіт і зобов’язати її приймати участь в оплаті послуг БТІ за оформлення технічного паспорту на будинок. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 15% спірного жилого будинку і ОСОБА_4 також 15% спірного жилого будинку, які належали раніше ОСОБА_10, яка померла 29.02.1988 року. Визнати повністю недійсним заповіт ОСОБА_10, що був складений на користь ОСОБА_2 25.08.1979 року, а посвідчений 24.08.1979 року, завідуючим відділення лікувальної установи. Визнати недійсним частину заповіту ОСОБА_10, що був складений на користь ОСОБА_2 25.08.1979 р, як такий, що позбавляє ОСОБА_3 права на обов’язкову частку. Визнати дії ОСОБА_2 щодо приховування заповіту ОСОБА_10, а також щодо подання ОСОБА_2 заяви про оформлення за нею права приватної власності на частину спірного будинку протиправним. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 вартість поштових послуг 25,0 грн., ксерокопіювання -50,0 грн. Зобов’язати ОСОБА_1, ОСОБА_2 повернути ОСОБА_4 стіл кухонний з тумбами вартістю 400,0 грн., табурет вартістю 100,0 грн., дерев’яну скриню ручної роботи вартістю 4000,0 грн., господарський візок вартістю 165,0 грн., скатертину та 12 серветок вартістю 150,0 грн., пікейне покривало вартістю 170,0 грн., жилет жіночий вартістю 200 грн., ніж кухонний вартістю 40,0 грн., окуляри вартістю 100,0 грн., нитки (100 % вовна) вартістю 3000 грн., в разі не збереження майна відшкодувати їх вартість. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 40 тис грн. компенсації моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3Т, 40000,0 грн. моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 40000,0 грн. моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 40000,0 грн. для компенсації моральної шкоди. Скасувати посвідчувальний напис від 24.08.1979 р на заповіті ОСОБА_10 від 25.08.1979 р здійснений завідуючим відділенням кістково-суглобового туберкульозу міської туберкульозної лікарні № 2. Скачувати рішення Олександрівської сільської ради від 21.03.07 р. на підставі якого видано ОСОБА_2 Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,4063 га, а також Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га . Скасувати частину рішення виконавчого комітету Олександрівської сільської ради «Про оформлення права приватної власності на житлові будинки» в частині , щодо житлового будинку в с. Катеринівка вул. Урожайна, № 18. Визнати недійсними Державні акти видані ОСОБА_2 про право приватної власності на земельні ділянки кадастрові номера яких 7420680400:02:000:0223, 7420680400:02:000:0222. Зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_1 відкликати свої заяви про оформлення прав приватної власності на житловий будинок в с. Катеринівка вул. Урожайна, № 18. Стягнути з Олександрівської сільської ради на користь ОСОБА_3 50000,0 грн. моральної шкоди. Стягнути з виконавчого комітету Олександріської сільради на користь ОСОБА_3 50000,0 грн. моральної шкоди. Стягнути з Олександрівської сільради на користь ОСОБА_4 50000,0 грн. моральної шкоди. Стягнути з виконавчого комітету Олександріської сільради на користь ОСОБА_4 50000,0 грн. моральної шкоди. Зобов’язати ОСОБА_2 безкоштовно відчужити на користь ОСОБА_3 земельну ділянку розміром 0,0625 га за рахунок земельної ділянки площею 0,025 га і земельну ділянку розміром 0,1015 га за рахунок земельної ділянки площею 0,4063 га, що розташовані в с. Катеринівка вул. Урожайна, № 18. Зобов’язати ОСОБА_2 безкоштовно відчужити на користь ОСОБА_4 земельну ділянку розміром 0,0625 га за рахунок земельної ділянки площею 0,25 га і земельну ділянку розміром 0,12015 га за рахунок земельної ділянки площею 0,4063 га, що розташовані в с. Катеринівка вул. Урожайна, № 18. Визнати дії ОСОБА_1, щодо подання нею заяви про оформлення за нею права приватної власності на частину спірного будинку протиправними.

До суду надійшла позовна заява 3-х осіб з самостійними вимогами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до відповідачів /а.с. 147-148 т. 2/, оскільки в провадженні суду перебуває справа щодо спору домоволодіння № 18 і відповідно земельних ділянок, що в с. Катеринівка вул. Урожайна, № 18 між сестрами ОСОБА_3, ОСОБА_4 з ОСОБА_2 Проте донька останньої ОСОБА_1 втрутилась у спір і разом з відповідачем ОСОБА_2 перешкоджали третім особам з самостійними вимогами та позивачам в користуванні будинком та земельними ділянками. Як діти позивачів мають право до ст. 405 ЦК України користуватися і володіти нерухомим майном, а відповідно завдали моральної шкоди. Просять зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_1 не створювати перешкоди кожній з них у реалізації права на користування і володіння домоволодіння № 18 і відповідно земельними ділянками, що по вул. Урожайній, № 18 в с. Катеринівка Бобровицького району Чернігівської області. Визнати їх фактичними володільцями домоволодіння № 18 і відповідно земельних ділянок, що по вул. Урожайній, 18 с. Катеринівка. Стягнути на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 моральної шкоди з ОСОБА_2 по 10000,0 грн. кожній. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 моральної шкоди по 10000,0 грн. кожній.

Крім того від позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 надійшла уточнююча позовна заява до відповідачів, третя особа ОСОБА_6 /а.с. 245-250 т. 2/ про визнання права власності, усунення перешкод в проведенні інвентаризаційних робіт, також про поділ нерухомого майна між рівноправними власниками та визнання недійсним заповіту, скасування посвідчувального напису, скасування рішень та інше, мотивуючи, що в провадженні суду перебуває цивільна справа позивачів щодо спірного будинковолодіння і земельних ділянок в с. Катеринівка вул. Урожайна, № 18, що залишились після загибелі батька ОСОБА_11 в 1943 р та смерті матері ОСОБА_10, яка померла 29.02.1988 р. Право власності на житловий будинок і земельні ділянки оформили відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Просять визнати, що 10 % будинку № 18 по вул. Урожайна с. Катеринівка належить ОСОБА_3 і 10 % частини цього будинку належить ОСОБА_4 в порядку спадкування після загибелі у 1943 р. батька ОСОБА_11 Визнати за ОСОБА_3 право власності на 15.% спірного жилого будинку і за ОСОБА_4 також 15 % спірного жилого будинку в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_10, яка померла 29.02.1988 року. Визнати повністю недійсним заповіт ОСОБА_10, що був складений на користь ОСОБА_2 25.08.1979 р., а посвідченого 24.08.1979 року завідуючим відділенням лікувальної установи. Визнати недійсним частину заповіту ОСОБА_10, що був складений на користь ОСОБА_2 25.08.1979 р., а посвідчений 24.08.1979 р, як такий, що позбавляє ОСОБА_3 права на обов’язкову частку. Визнати дії ОСОБА_2 щодо приховування заповіту ОСОБА_10 біля 20 років, а також щодо подання ОСОБА_2 заяви до виконкому сільради про оформлення за нею права приватної власності на 1/3 частину спірного будинку та безоплатної передачі їй земельної ділянки в розмірі 0,6563 га протиправними. На користь ОСОБА_4 стягнути з ОСОБА_2 вартість поштових послуг 30 грн., ксерокопіювання -100,0 грн. Зобов’язати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 негайно повернути ОСОБА_4 стіл кухонний з тумбами вартістю 400,0 грн., табурет вартістю 100,0 грн., дерев’яну скриню ручної роботи вартістю 4000,0 грн., господарський візок вартістю -165,0 грн., скатертину та 12 серветок вартістю -150,0 грн., пікейне покривало вартістю 170,0 грн., жилет жіночий вартістю 200,0 грн., ніж кухонний вартістю - 40,0 грн., окуляри вартістю -100,0 грн., нитки 100 % вовна вартістю 3000,0 грн., а в разі відсутності майна повернути його вартість. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 40000,0 грн. моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_1 на корись ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 100000,0 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 40000,0 грн. моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди 100000,0 грн. Скасувати посвідчувальний напис від 24.08.1979 р. на заповіті ОСОБА_10 від 25.08.1979 р. здійснений завідуючим відділенням кістково-суглобового туберкульозного відділення міської туберкульозної лікарні № 2. Визнати незаконним рішення Олександрівської сільради від 21.03.07.р на підставі якого видано ОСОБА_2 Державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,4063 га та 0, 25 га.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане підставі рішення № 38 від 17.09.08 р. виконавчого комітету Олександрівської сільради «Про оформлення права приватної власності на житлові будинки» в частині щодо житлового будинку в с. Катеринівка вул. Урожайна, № 18. Визнати недійсними Державні акти видані ОСОБА_2 про право приватної власності на земельні ділянки. Зобов’язати ОСОБА_2 і ОСОБА_1 відкликати свої заяви про оформлення прав приватної власності на житловий будинок в с. Катеринівка вул. Урожайна, № 18. Стягнути з територіальної громади в особі Олександрівської сільради на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 50000,0 грн. моральної шкоди кожній. Стягнути з виконавчого комітету Олександрівської сільради на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 50000,0 грн. моральної шкоди кожній. Зобов’язати ОСОБА_2 безкоштовно відчужити на користь ОСОБА_3 земельну ділянку розміром 0,0625 га за рахунок земельної ділянки площею 0,25 га і земельну ділянку розміром 0,1015 га за рахунок земельної ділянки площею 0,4063 га, що розташовані в с. Катеринівка вул. Урожайна, № 18. Зобов’язати ОСОБА_2 безкоштовно відчужити на користь ОСОБА_4 земельну ділянку розміром 0,0625 га за рахунок земельної ділянки площею 0,25 га і земельну ділянку розміром 0,1015 га за рахунок земельної ділянки плошею 0,4063 га, що розташовані в с. Катеринівка вул. Урожайна, № 18. Визнати дії ОСОБА_1, щодо подання нею до виконкому сільради заяви про оформлення за нею права приватної власності на частину спірного жилого будинку, а також щодо заявлення нею про право успадкування 1/3 частини спірного домоволодіння після смерті у березні 2002 р. її батька протиправними. Стягнути з Ніжинського МБТІ на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 12887,0 грн. для компенсації моральної шкоди. Судові витрати покласти на протилежну сторону.

В судове засідання позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх представники, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з самостійними вимогами не з’явилися, про час і місце розгляду повідомлені належними чином, що підтверджено розписками та повідомлення ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 їх заявами /а.с. 206, 207, 208, 226-227, 237 т. 2, а.с. 1, 3 т. 3/.

Відповідачі ОСОБА_5 громада в особі Олександрівської сільради, сільвиконком згідно листів просять справу слухати у відсутність представника, вимоги не визнають і повідомлені належним чином про що є розписка в справі /а.с. 201 т. 2/, Комунальне підприємство «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» просить справу слухати у відсутність представника, вимоги не визнають і повідомлено належним чином про що є лист та розписка у справі /а. с. 205, 222-223, 234-235 т. 2/, Міська туберкульозна лікарня № 2 повідомлена належним чином, про що є розписки у справі /а.с. 220, 221, 224 т. 2/.

Третя особа ОСОБА_6 згідно заяви просить справу слухати в її відсутність і повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи /а.с. 228, 231 т. 2/.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 вимоги позову позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 не визнали.

Заслухавши відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивачів та третіх осіб з самостійними вимогами задоволенню не підлягають з таких підстав.

В судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_10 померла 29 лютого 1988 року, яка була колгоспним пенсіонером і що двір / житловий будинок та земельна ділянка/ відноситься до типу колгоспного двору, що не заперечували сторони та підтверджено даними Управління праці та соціального захисту населення, що ОСОБА_10 значилась як колгоспний пенсіонер /а.с. 57, 58 т. 2/. Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 також підтвердили, що ОСОБА_10 працювала в колгоспі. Згідно ст. 563 ч. 1 ЦК УРСР /ред. 1963 р./ передбачено, у випадку смерті члену колгоспного двору спадщина на майно двору не відкривається. В судовому засіданні підтверджено, як поясненнями відповідачів ОСОБА_2, так і свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, що в будинку проживала їх мати та відповідачка ОСОБА_2 з сім’єю /її співмешканець ОСОБА_12 та їх донька ОСОБА_1В./, а після смерті залишилась в будинку проживати відповідачка з сім’єю, що підтверджено також свідками ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_10 померла 29.02.1988 р. /а.с. 77 т. 1/ . Згідно довідки сільвиконкому Олександрівської сільради /а.с. 181 т. 1/ підтверджено склад сім’ї відповідача ОСОБА_2 після померлої ОСОБА_10

Відповідно до роз’яснень Пленуму ВС України п. 13 Постанови Пленуму ВС України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24 червня 1983 року № 4 із змінами внесеними постановою Пленуму від 25 грудня 1992 року № 13 відмічено, що правила ст. 563 ЦК України про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. При припиненні двору з інших підстав /перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо/, а також в разі смерті члена колгоспного двору /майно збереглося/ відкривається після смерті кожного з його колишніх членів. Як встановлено, що ОСОБА_10 померла 29.02.1988 р. і відповідно спадщина не відкривалась, оскільки не припинилося членство в колгоспі, так як, відповідачка ОСОБА_2 працювала на день смерті ОСОБА_10 і продовжувала постійно працювати в колгоспі і тип двору не змінився, а відповідно спадщина не відкрилась після смерті ОСОБА_10 Вимоги позивачів щодо спадкування майна після загиблого ОСОБА_11 також не підлягають задоволенню, оскільки тип двору відносився до колгоспного двору і позивачі не підтвердили, що батько, як голова двору не відносився до членів колгоспного двору і дані про спадкування майна після загибелі батька відсутні /а.с. 212 т. 1/. Мати ОСОБА_10 після загибелі батька була головою колгоспного двору, оскільки працювала в колгоспі. Тип колгоспного двору не був втрачений після смерті ОСОБА_10 і спадщина не відкрилась. Як підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_3, що вони залишили проживання з матір’ю за різних обставин, і відвідували матір за життя та допомагали в ремонті житла. На день смерті матері ОСОБА_10 позивачі не були членами колгоспного двору. Наданий суду заповіт від 25.08.1979 р. посвідченого в лікувальній установі 24.08.1979 р. складений з порушенням норм ст. 542, 543 ЦК УРСР / ред. ЦК 1963 р./ /а.с. 182 т.1/, оскільки посадові особи, яким надано право посвідчення заповітів зобов’язані без затримки передати по одному екземпляру посвідчених ними заповітів на зберігання до державної нотконтори по місцю проживання заповідача, оскільки держнотаріус зобов’язаний перевірити законність заповіту, що надійшов би на збереження. На заповіті вказано дату підписання його 25.08.1979 р., а посвідчений посадовою особою 24.08.1979 року, що не відповідає обставинам вчинення і викликає сумнів в його достовірності. На заповіті не вказано, якою особою посвідчено заповіт відповідно є не дійсним, так як, посвідчувальний напис на заповіті повинна бути зроблена в день складання заповіту, згідно «Інструкції про порядок посвідчення заповітів..», що діяла на момент складання заповіту. Оскільки заповіт не відповідає вимогам закону, а тому і не впливає на обов’язкову частку у спірному майні позивача ОСОБА_3 і її вимоги не підлягають задоволенню, так як, на час смерті ОСОБА_10 не була членом колгоспного двору. І листом відповідача міської туберкульозної лікарні № 2 підтверджено, що дані відсутні по складанню заповіту /а.с. 29 т.2/, а відповідно є недійсним і не впливає на дії відповідача ОСОБА_2, щодо оформлення права власності на житло, оскільки спадщина після смерті ОСОБА_10 не відкривалась, так як, покійна ОСОБА_10 не була останнім членом колгоспного двору, що підтверджено і даними домової книги /а.с. 183-184 т.1/. Відповідно частки у майні колгоспного двору рівні по 1/3 частині, так як, проживала відповідач ОСОБА_2 з сім’єю /співмешканець ОСОБА_12 та донька ОСОБА_1В./ і була колгоспницею /а.с. 124/ і не входило в обов’язки відповідача повідомляти позивачів про заповіт, який надала їй мати ОСОБА_10, відповідно дії відповідача не були неправомірними по відношенню до позивачів. Виходячи з положень ст. 56 ЗК УРСР землі надані колгоспові складалися із земель громадського користування і присадибних земель і надавались колгоспникам відповідно діючих норм на той час. Право громадян на користування наданою земельною ділянкою підлягало припиненню відповідно повністю або частково у випадку, зокрема смерті члена колгоспного двору чи всіх членів двору. Землекористування ОСОБА_10 було припинено в зв’язку з її смертю. Відповідно землекористувачем стала відповідач ОСОБА_2 Згідно ст. 116 ЗК України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування, безоплатна передача ділянок у власність громадян проводиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян. Відповідач ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 118 ЗК України здійснила своє право на приватизацію земельної ділянки, одержавши Державні акти на право власності на земельну ділянку /а.с. 185, 186 т.2/ на ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Приватизація земельних ділянок відбулася у 2007 році і не входила, як вважають позивачі у спадкове майно після померлої 29.02.1988 р. ОСОБА_10, а тому підстав для визнання рішень Олександрівськї сільської ради від 21.03.07 року і Державних актів на право власності на земельну ділянку незаконними немає. У відповідності ст. 5 ч. 3 ЦК України, що вказує, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Рішенням виконкому Олександрівської сільради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 17 вересня 2008 року № 38 прийнято рішення про надання права на оформлення приватної власності на житловий будинок в с. Катеринівка вул. Урожайна, № 18 ОСОБА_2, ОСОБА_1 по 1/3 частині кожному, без порушень норм чинного законодавства, оскільки право перейшло, як членам колгоспного двору, підстав для його скасування немає, оскільки прийнято на підставі діючого законодавства. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 порушень при зверненні до виконкому Олександрівської сільської ради, Олександрівської сільради порушень не допускали, подавали відповідні заяви і протиправних дій не вчиняли /а.с. 64, 65 т.2/. Тому не підлягають задоволенню вимоги по безкоштовному відчудженню на користь позивачів ОСОБА_3 ОСОБА_4 земельних ділянок в розмірі 0,0625 га за рахунок земельної ділянки 0.25 га та 0,1015 га з земельної ділянки 0,4063 га кожній, розташованих в с. Катеринівка вул. Урожайна, № 18 Бобровицького району Чернігівської області. Позивачі доказів для їх спростування не надали суду. Щодо спірного майна про повернення кухонного столу з тумбами вартістю 400,0 грн., табурету вартістю 100,0 грн. та іншого майна позивачі доказів суду щодо його існування не надали, а відповідно відсутні підстави для їх задоволення, якщо б на день смерті існувало спірне майно, але воно входило до складу майна колгоспного двору, а спадщина на день смерті ОСОБА_10 не відкривалась, спір відсутній. Не підлягає відшкодуванню вимоги позивачів щодо понесених поштових послуг та витрат на ксерокопіювання, оскільки позивачі підтверджуючих доказів на їх витрати суду не надали, а звернулись з власної ініціативи, вина відповідачів відсутня. Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 заявили вимоги до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 громади в особі Олександрівської сільської ради, його виконавчого комітету, МБТІ по відшкодуванню моральної шкоди, оскільки вважають, що порушені їх права, інтереси щодо спірного майна. Ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Вина відповідачів у даному спорі позивачами не доведена, оскільки відповідачі діяли в рамках закону, порушень не допускали при оформленні права власності на майно відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_1 Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 оформили нерухоме майно, яке належало їм, як членам колгоспного двору, що пережили члена колгоспного двору ОСОБА_10 до діючого законодавства. Щодо відкликання заяв відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_1 про оформлення права приватної власності на житловий будинок в с. Катеринівка вул. Урожайна, 18 не підлягає задоволенню, оскільки право на звернення згідно ст. 1 Закону «Про звернення громадян» у відповідні державні органи, об’єднання, установ, організацій має кожний громадянин, щодо реалізації особистих прав та інших питань. Відповідно рішення Бобровицького районного суду від 31.03.09 р за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частини спірного будинку, що залишилася після померлого батька ОСОБА_12, який користувався, володів цією часткою за життя і набрало чинності. А тому немає підстав для визнання дій відповідача ОСОБА_1 протиправними /а. с. 140, 215-219 т. 2/.

Відповідно позовних вимог 3-х осіб з самостійними вимогами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 суд вважає, що вимоги задоволенню не підлягають, оскільки треті особи з самостійними вимогами звернулися з вимогами про зобов’язання ОСОБА_2, ОСОБА_1 не створювати перешкод кожній реалізації права на користування і володіння домоволодінням № 18 і земельними ділянками в с. Катеринівка вул. Урожайна, визнати їх фактичними володільцями спірного домоволодіння та земельних ділянок /а.с. 147-148 т.2/. не підлягають задоволенню, оскільки спадщина після померлої 29.02.1979 року ОСОБА_10 не відкривалась і як такого спадкового майна після померлої ОСОБА_10 не існувало, відповідно законодавства на день смерті ОСОБА_10 А тому немає підстав і для задоволення вимог по відшкодуванню моральної шкоди відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_1, оскільки вина відповідачів ними не підтверджена, як передбачено ст. 1167 ч. 1 ЦК України.

Відповідно Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993 року ст. 2 передбачено, що державне мито справляється із позовних заяв позивачів при зверненні до суду. Позивач ОСОБА_4 являється інвалідом 2-гої групи /а.с. 212 зв. т.2/. Згідно до ст. 4 цього Декрету звільнена від сплати державного мита та витрат. З ОСОБА_3 необхідно стягнути державне мито та ІТЗ, оскільки при подачі заяви не сплачувала і даних про її звільнення у суду немає, вартість позовних вимог її частки становить 12887,0 грн. та за відшкодування моральної шкоди на час звернення до суду. З третіх осіб підлягає відшкодуванню судові витрати по сплаті за ІТЗ, оскільки при подачі заяви дані відсутні про його сплату, державне мито сплачено в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст. 542, 543, 563 ЦК УРСР /ред. 1963 р/, суд,-

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 громади в особі Олександрівської сільської ради, Виконавчого комітету

Олександрівської сільської ради, міської туберкульозної лікарні № 2, Комунального підприємства «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації», третя особа ОСОБА_6 про визнання права власності, усунення перешкод в проведенні інвентаризаційних робіт, також про поділ нерухомого майна між рівноправними власниками та визнання недійсним заповіту, скасування посвідчувального напису, скасування рішень та інше, за позовом 3-х осіб з самостійними вимогами ОСОБА_7, ОСОБА_8 за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 громади в особі Олександрівської сільської ради, Виконавчого комітету Олександрівської сільської ради, Міської туберкульозної лікарні № 2, Комунального підприємства «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації», третя особа ОСОБА_6 про визнання права власності, про поділ нерухомого майна між рівноправними власниками та визнання недійсним заповіту, скасування посвідчувального напису, скасування рішень та інше відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судові витрати в розмірі 128 /сто двадцять вісім/ грн. 88 коп. та витрати за відшкодування моральної шкоди 8 /вісім/ грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 за ІТЗ шляхом зарахування до державного бюджету за наступними реквізитами одержувач державний бюджет Бобровицького району Банк одержувач ГУДКУ у Чернігівської

області МФО 853592, ЄДРПОУ 21401915, номер рахунку 31218259700031 в сумі 7 /сім/ грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 судові витрати в сумі 2 /дві/ грн. 83 коп., ОСОБА_8 судові витрати 2 /дві/ грн. 83 коп., ОСОБА_9 2 дві/ грн. 83 коп. за відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_7 2 /дві/ грн. 83 коп., ОСОБА_8 2 /дві /грн. 83 коп., ОСОБА_9 2/ дві грн. 83 коп..

Стягнути з ОСОБА_7 витрати за ІТЗ в сумі 12 /дванадцять/ грн. 33 коп., ОСОБА_8 витрати ІТЗ 12 /дванадцять/ грн. 33 коп., ОСОБА_9 витрати ІТЗ 12 /дванадцять/ грн. 33 коп. шляхом зарахування до державного бюджету за наступними реквізитами одержувач державний бюджет Бобровицького району Банк одержувач ГУДКУ у Чернігівської області МФО 853592, ЄДРПОУ 21401915, номер рахунку 31218259700031.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернігівської області через Бобровицький районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення

суду заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: