Рішення № 72606216, 19.02.2018, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1112/17

Провадження № 2/515/78/18

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря Коренчук О.Е.

позивача ОСОБА_1

представника позивача – адвоката ОСОБА_2

відповідача 1 ОСОБА_3

представника відповідача 1 – адвоката ОСОБА_4

представника відповідача 2 ОСОБА_5

представника третьої особи на стороні відповідачів (за довіреністю) ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Татарбунари Одеської області циві- льну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Громад- ської ради при Татарбунарській районній державній адміністрації Одеської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів – Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області,

про захист честі і ділової репутації та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, Громадської ради при Татарбунарській районній державній адміністрації Одеської області про захист честі, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, завданої їй в результаті розповсюдження недостові- рної і неправдивої інформації про привласнення нею пенсії інваліда ОСОБА_7, посилаючи- сь на наступні обставини.

Вона є інвалідм 2-ї групи і більше 10 років очолює добровільне товариство інвалідів «Мрія». За родом своєї діяльності очолюване нею товариство взяло перед інвалідом ОСОБА_7 зобо- в’язання про допомогу у соціальній сфері, у зв’язку з чим вона неодноразово відвідувала домо- володіння, належне зазначеній особі, у м.Татарбунари по вул.Жовтнева,13 з метою налагодження побуту та моральної підтримки інваліда. ОСОБА_3, якій не дуже подобаються зазначені її дії, розповсюджує чутки про те, що вона користується пенсією і різними пільгами зазначеного ін- валіда. 17 травня 2017 року на засіданні Громадської ради у приміщенні Татарбунарнарської рай- держадміністрації Одеської області відповідач надала заяву, в якій містилася неправдива інфор- мація про те, що нібито вона привласнила банківську картку інваліда ОСОБА_7 і розпо- ряджається коштами зазначеної особи на власний розсуд. Зазначену заяву у присутості членів гро- мадської ради оприлюднив голова зазначеної ради ОСОБА_5 Наслідком розповсюдження зазна- ченої інформації стало те, що порушився її звичайний спосіб життя, часто з’являється головний біль, вона уникає громадських місць. Поширена відповідачами неправдива та недостовірна інфор- мація порушила її особисті немайнові права, зокрема, зганьбила її честь та ділову репутацію, та за- вдала моральної шкоди, компенсація за яку становить суму в розмірі 100000 грн.

Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 не визнала позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими та та- кими, що не підлягають задоволенню. Вона пояснила, що її двоюрідна сестра ОСОБА_7, яка проживає з нею в одному дворі, є інвалідом, у зв’язку з чим отримує пенсію. У розмові з нею ОСОБА_7 сказала, що її банківська карта на отримання пенсії знаходиться у ОСОБА_1 і та збирається будувати у її дворі якусь веранду. Це її обурило і вона написала заяву, яку при- несла на засідання громадської ради і яку головою зазначеної ради ОСОБА_5 було оголошено на засіданні Громадської ради. Ніякого згоовру з ОСОБА_5 у неї не було.

Представник відповідача – Громадської ради – ОСОБА_5 не визнав позовні вимоги, вважаю- чи їх необгрунтованими, пояснивши, що, згідно Положення про Громадську раду при Татарбунар- ській райдержадміністрації, на засіданнях ради зачитуються всі заяви, звернення громадян. Так і було з заявою ОСОБА_3, яку вона принесла до Громадської ради і яку він оголосив у розді- лі порядку денного – різне, після чого заяву було надано до комісії, яку очолює ОСОБА_8 для прийняття рішення. Ніяких коментарів щодо заяви не давалось. Ніякого зговору з ОСОБА_3 у нього не було.

Представник третьої особи, не визначившись зі своєю позицією стосовно позовних вимог, пок- ладалась у їх вирішенні на розсуд суду.

Заслухавши пояснення та доводи учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з копії заяви ОСОБА_3 від 17.05.2017 р., адресованої на ім’я голови Гро- мадської ради ОСОБА_5 (а.с.6), вона (заявниця) мешкає в одній садибі з двоюрідною сестрою ОСОБА_7, яка є психічно хворою, зі слів якої, ОСОБА_1 у незаконний спосіб при- власнила фінансову картку зазначеної особи на отримання її коштів. Приблизно з серпня 2016 ро- ку ОСОБА_1 привласнює пенсію інваліда ОСОБА_7, що привело до моральних та матеріальних витрат.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він є членом Громадської ради при Татарбунарській райдерж- адміністрації і у травні на засіданні даної ради її головою ОСОБА_5 було зачитано заяву, яку принесла ОСОБА_3, в якій йшлося про те, що ОСОБА_1 обирає людей, більш дета- льно він не пам’ятає.

Як слідує з аналізу показів свідка ОСОБА_7, ОСОБА_3, яка є її двоюрідною се- строю, погано до неї відноситься. Так, влітку 2017 року вона її побила. Вона довірила ОСОБА_3 свою банківську картку, на яку отримує пенсію по інвалідності, з метою отримання від се- стри допомоги. Але та використовувала її гроші на свої потреби, а їй грошей не давала, вона зму- шена були жити за незначні кошти, які отримувала, підробляючи у типографії. Після цього вона пішла з дому і майже рік проживала у ОСОБА_10. Потім вона забрала свою картку у ОСОБА_3 і перевірила її у банку, але на картці ніяких коштів не було, все було «по нулям». Зараз бан- ківська картка у неї і вона отримує сама пенсію. Вона ніколи не передавала цю картку ОСОБА_1 і ніколи не скаржилась ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_1 забрала її банківську карт- ку і отримує її пенсію.

Таким чином, позивачем наведено докази щодо поширення ОСОБА_3 серед членів Гро- мадської ради при Татарбунарській райдержадміністрації на ії засідання негативної та такої, що не віджповідає дійсності, інформації відносно неї, яка містилась у зазначеній заяві і яку озвучив голо- ва Громадської ради ОСОБА_5

Отже, звинувачення з боку ОСОБА_3 у привласненні ОСОБА_1 банківської карт- ки інваліда ОСОБА_7 і розпорядженні коштами зазначеної особи є бездоказовим та суб’єк- тивним, що встановлено у судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає доведеним, що в результаті оприлюднення ОСОБА_3 негатив- ної та недостовірної інформації була принижена честь та ділова репутація позивача у справі.

Крім того, в результаті згаданих дій відповідача позивачу заподіяно моральної шкоди, що вия- вилось у душевних переживаннях, порушенні її спокою, стосунків з колегами по товариству, необ- хідності докласти додаткових зусиль для відновлення рівня ділової репутації. Суд вважає, що ком- пенсація за моральну шкоду з урахуванням всіх обставин справи, глибини душевних страждань позивача, вимог розумності та справедливості не може перевищувати 2500 грн.

Доводи позивача про те, що розповсюдження відповідачем стосовно неї негативної інформації спричинило погіршення її стану здоров’я у зв’язку з загостренням наявних у неї хвороб, суд не може прийняти до уваги за недоведеністю наявності причинного зв’язку між розповсюдженням за- значеної інформації і настанням негативних наслідків у стані здоров’я.

Суд не вбачає винуватих дій Громадської ради при Татарбунарській райдержадміністрації та її голови ОСОБА_5 у приниженні честі та ділової репутації позивача у справі з огляду на таке.

Згідно п.5 ч.3 Положення про Громадську раду при Татарбунарській райдержадміністрації на 2017-2019 р.р. (а.с.40-44), Громадська рада, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює громадський контроль за врахуванням райдержадміністрацією пропозицій та зауважень громадсь- кості...

Тобто, здійснюючи покладені на неї завдання, зазначена рада має заслуховувати пропозиції та зауваження гродськості та здійснювати контроль за врахуванням райдержадміністрацією у своїй діяльності цих пропозицій і зауважень.

Про це йшлося і у поясненнях голови зазначеної ради ОСОБА_5, згідно яких, на засіданнях ради зачитуються всі заяви, звернення громадян. Так було і з заявою ОСОБА_3, яку вона принесла до Громадської ради і яку він оголосив у розділі порядку денного – різне, після чого зая- ву було надано до комісії, яку очолює ОСОБА_8, для прийняття рішення.

На підставі наведеного суд вважає за необхідне звільнити Громадську раду від відповідальності перед позивачем за дії відповідача, яким було принижено честь та ділову репутацію позивача та заподіяно моральної шкоди.

Згідно ч.ч.1,2 п.4 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завда- ної внаслідок порушення її прав, яка, зокрема, полягає у приниженні честі та гідності фізичної осо- би, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі не- правомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за на- явності її вини.

Вина ОСОБА_3 у заподіянні моральної шкоди ОСОБА_1 знайшла своє повне під- твердження в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 23, 1167 ЦК України, постановами Пленуму Вер- ховного Суду України: № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», № 4 від 31.03. 1995 р.(із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25. 05.2001 р., № 1 від 27.02.2009 р.) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст.76-80, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Громадської ра- ди при Татарбунарській районній державній адміністрації Одеської області, третя особа без самос- тійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів – Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області, про захист честі і ділової репутації та стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Визнати такими, що не відповідають дійсності, порочать честь і ділову репутацію ОСОБА_1 відомості, викладені у заяві ОСОБА_3, яку було оголошено 17 травня 2017 року на засіданні Громадської ради при Татарбунарській районній державній адмі- ністрації Одеської області, щодо привласнення у незаконний спосіб ОСОБА_1 Василів- ною фінансової картки інваліда ОСОБА_7 на отриманні її коштів.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію за моральну шкоду в сумі 2500 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 2466 грн.80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня йо- го проголошення.

Суддя Тимошенко