Рішення № 72606123, 05.03.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/136/18

Номер провадження 2/573/115/18

РІШЕННЯ

іменем України

05 березня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашина М.С.

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з первісним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивував тим, що з відповідачем зареєстрували шлюб 22 серпня 2009 року. Від подружнього життя сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Основою розпаду сім’ї стало те, що між сторонами відсутні взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя та сімейні обов’язки з ведення спільного господарства та виховання дитини. На даний час однією сім’єю сторони не проживають. Позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, суперечить його інтересам, тому він звернувся до суду з даним позовом і просить розірвати шлюб між ним та відповідачем.

27 лютого 2018 року до суду надійшла зустрічна позовна заява від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із матір’ю та перебуває на повному її утриманні до досягнення дитиною повноліття. Вимоги первісного позову визнає, не заперечує проти розірвання шлюбу.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 01 березня 2018 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, об’єднано в одне провадження за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання позивач-відповідач ОСОБА_1 не з’явився, надавши письмову заяву про те, що первісний позов про розірвання шлюбу підтримує, а зустрічний позов про стягнення аліментів на утримання дитини визнає, просив розглянути справу без його участі (а. с. 28 ).

Відповідач-позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась. Із зустрічного позову вбачається, що проти задоволення первісного позову про розірвання шлюбу не заперечує (а. с. 20).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв’язку, суд приходить до наступних висновків.

В силу ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Крім того, відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України та роз’ясненнями, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року, який набрав законної сили 08 липня 2017 року, внесені зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, починаючи з 08 липня 2017 року мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 183 СК України передбачено, що розмір аліментів на дитину може бути визначений судом у частці заробітку (доходу) матері, батька.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 та Попадинець (дошлюбне прізвище) ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 22 серпня 2009 року у виконкомі Тучненської сільської ради Білопільського району Сумській області, про що складено відповідний актовий запис за № 06. Після реєстрації шлюбу відповідачу присвоєно прізвище чоловіка – ОСОБА_1 (а. с. 15).

Від подружнього життя сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що вбачається із копії актового запису про народження № 12 від 21 серпня 2009 року та копії свідоцтва про народження серії 1-БП № 085160 (а. с. 16, 24 ).

Як вбачається із позовної заяви причиною розпаду сім’ї стали різні погляди на критерії шлюбу, життя, сім’ю, що робить неможливою подальшу побудову сімейних відносин.

Суд зазначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з даним позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а, як встановлено при дослідженні матеріалів справи та заяви позивача, він не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.

Враховуючи, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім’ї, поновлення шлюбних відносин та подальше спільне проживання неможливе, так як суперечить інтересам сторін, суд приходить до висновку про задоволення вимог первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Також суд приходить до висновку про задоволення зустрічного позову про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 позов визнала до проведення підготовчого судового засідання та початку розгляду справи по суті, позивачу ОСОБА_1 підлягає повернення з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 352 грн. 40 коп.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_1 в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 113, 180, 182-183, 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 81, 141-142, 247, 259, 265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Первісний позов ОСОБА_1 (паспорт серія МА № 976041, місце проживання: 41857, с. Тучне, вул. Урожайна, буд. 56, Білопільський район, Сумська область, РНОКП: НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (паспорт серія МВ № 426169, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає за адресою: 89210, с. Пастілки, вул. Шевченка, буд. 16, Перечинський район, Закарпатська область) про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 серпня 2009 року у виконкомі Тучненської сільської ради Білопільського району Сумській області, про що складено відповідний актовий запис за № 06, розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище відповідача, яка змінила його під час державної реєстрації шлюбу, залишити – ОСОБА_2.

Зустрічний позов ОСОБА_2 (паспорт серія МВ № 426169, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає за адресою: 89210, с. Пастілки, вул. Шевченка, буд. 16 Перечинський район, Закарпатська область) до ОСОБА_1 (паспорт серія МА № 976041, місце проживання: 41857, с. Тучне, вул. Урожайна, буд. 56, Білопільський район Сумська область, РНОКП: НОМЕР_1) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 27 лютого 2018 року.

Допустити негайне виконання судового наказу в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп., сплачений ним при зверненні до суду із позовом про розірвання шлюбу.

Зобов’язати Управління державної казначейської служби України у Білопільському районі Сумської області повернути ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: 41857, с. Тучне, вул. Урожайна, буд. 56, Білопільський район Сумська область), судовий збір у сумі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок, який відповідно до квитанції № 13 від 23 січня 2018 року був сплачений ним через ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунок № 31211206700037, код отримувача: 38020201, код банку: 837013, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Сумській області.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя