Рішення № 72605982, 05.03.2018, Тарутинський районний суд Одеської області

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 514/1761/17

Провадження по справі 2-о/514/12/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2018 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кравченко П.А.

за участю секретаря – Мельниченко Н.М.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за заявою ОСОБА_1 представником якої є ОСОБА_2, з залученням заінтересованої особи Ярівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, про встановлення факту що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документа а саме:

Встановити факт, що має юридичне значення, факт допущення описки в правовстановлюючому документі - Державному акті на право приватної власності на землю серії ІV № 080130, де зазначено з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» замість вірного, з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства».

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до розпорядження Тарутинської райдержадміністрації від 21 серпня 2002 року; № 288/А-2002 її було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV № 080130. Відповідно до розпорядження цільове призначення виділеної земельної ділянки є «для ведення особистого селянського господарства».

15.09.2017 року від виконавчого комітету Ярівської сільської ради Тарутинського району Одеської області була надана відповідь заявнику про відсутність повноважень визначення належності державного акту.

Також, факт не вірного зазначення у державному акті, цільового призначення земельної ділянки, підтверджується показами свідка ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Наведене в сукупності зумовило заявника звернутися до суду з вказаною заявою.

В судове засідання заявник не з’явилася, просила суд розглянути справу за її відсутності про що надала письмову заяву.

Представник заявника в судове засідання не з’явилася до суду надала клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів та розгляд справи за їй відсутністю.

Представник заінтересованої особи заперечень проти вимог заявника не має, про що надав на розгляд суду відповідну заяву.

В зв’язку з цим, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або у паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Водночас, «Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», яка була затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 та «Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою», яка була затверджена наказом Держкомзему від 22.06.2009 року № 325 - втратили чинність, отже питання, які пов'язані з належністю державного акту на землю необхідно вирішувати в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 23.05.2003 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розташованої на території Ярівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, загальною площею 2,00 га.

Відповідно до зазначеного державного акту земельна ділянка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації від 21.08.2002 року № 288/А-2002, ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку, для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до відповіді голови Ярівської сільської ради Тарутинського району Одеської області від 15.09.2017 року № 67, заявнику запропоновано звернутися до суду для встановлення факту належності державного акту.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок, здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність.

Проект землеустрою про відведення земельної ділянки розробляється в порядку встановленому законом.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб визначений законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідними органами на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені конституцією та законами України.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При зазначених обставинах, суд приходить до висновку, що заяву необхідно задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 263-265, 293, п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, з залученням заінтересованої особи Ярівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, про встановлення факту що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІV-ОД № 080130 виданого 27 травня 2003 року на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації від 21 серпня 2002 року №288/А-2002, на ім’я ОСОБА_1 де зазначено з цільовим призначенням «для введення товарного сільськогосподарського виробництва» вважати вірним з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» та зареєстрованого в Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю за № 23.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя П. А. Кравченко.