Постанова № 72604647, 05.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 р. Справа № 816/1190/17Харківський апеляційний адміністративнйп суд у складі

Судді-доповідача: ОСОБА_1

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2017р. по справі № 816/1190/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги в частині,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 30.05.2017 №000389130, №0003881300, податкової вимоги від 19.06.2017 №1672-17/11 в частині визначення суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість в розмірі 174730,75 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 року задоволено частково апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області; скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2017р.; прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 30.05.2017 року №000389130 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2040 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області №0003881300 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за податковими зобов'язаннями в розмірі 69205,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 17301,31 грн.; в іншій частині у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовлено.

Однак, судом не було прийняте рішення за результатами розгляду апеляційної скарги в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 19.06.2017 №1672-17/11 в частині визначення суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість в розмірі 174730,75 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне прийняти додаткове судове рішення з огляду на таке.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Положеннями пункту 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України 19.06.2017 Головним управлінням Державної Фіскальної служби у Полтавській області винесено податкову вимогу № 1672-17/11, якою ФОП ОСОБА_2 визначено суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість в розмірі 174730,75 грн. (за основним платежем в розмірі 97388,213 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 27067,05 грн., пеня 50275,47 грн.) та земельного податку в розмірі 494,84 грн.

Підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та визначення зобов’язання з податку на додану вартість стали висновки податкового органу щодо перевищення за останні дванадцять календарних місяців суми доходу 300000 грн., та з 01.01.2015 року – 1000000 грн.

У ході судового розгляду справи встановлено, що за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року позивачем протягом останніх 12 календарних місяців не було перевищено встановленої ст.181 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла у зазначений період часу, граничної суми від здійснення операцій з постачання товарів та послуг 1000000 грн., що виключало обов'язок позивача реєструватись платником ПДВ.

Отже, висновки податкового органу щодо збільшення позивачу грошового зобов’язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій за невиконання обов'язку з реєстрації платником ПДВ за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року є необґрунтованими.

Спірна податкова вимога була сформована на суму узгодженого податкового зобов'язання, включаючи штрафні (фінансові) санкції, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 30.05.2017 №000389130, №0003881300, які за наслідком судового розгляду частково визнані протиправними на загальну суму 88546,6 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкова вимога Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 19.06.2017 року № 1672-17/11 підлягає скасуванню в частині визначення суми податкового боргу за основним платежем у розмірі 69205,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 19341,31 грн., з пені у розмірі 39555,37 грн.

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повність або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, колегія суддів, враховуючи, що постанова суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 В щодо скасування податкової вимоги Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 19.06.2017 року № 1672-17/11 в частині визначення суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість в розмірі 174730,75 грн., прийнята з хибних мотивів, приходить до висновку про її скасування з прийняттям нової про часткове задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст. 243, 250, 252, 310, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти додаткову постанову, якою скасувати податкову вимогу Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 19.06.2017 року № 1672-17/11 в частині визначення суми податкового боргу у розмірі 128101,97 грн., з яких за основним платежем - 69205,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19341,31 грн., з пені - 39555,37 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач ОСОБА_1Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4