Постанова № 72604522, 06.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/9914/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, у м.Києві, дата складання повного тексту рішення - відсутня) про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київської міської ради, Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оріон-Експорт», Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій та бездіяльності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач 1), ОСОБА_3 (далі - Позивач 2) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Відповідач 1), Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (далі - Відповідач 2), Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач 3), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оріон-Експорт» (далі - Третя особа 1), Головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Третя особа 2) про визнання протиправною бездіяльності Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що полягає у забезпеченні належного контролю виконання умов договору оренди земельних ділянок від 14.06.2011 року №63-6-00623 Орендарем (ТОВ «Торговий дім «Оріон-Експорт»); визнання протиправними дії Київської міської ради щодо вирішення питання поновлення договору оренди земельних ділянок від 14.06.2011 року №63-6-00623 остаточним рішенням постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування на підставі поданих Департаментом земельних ресурсів документів; визнання протиправними дій Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, які полягають у підписанні договору про поновлення договору оренди земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, серія та номер: 124 виданий 01.03.2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу суду про залишення позову без розгляду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Зокрема апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала не містить жодних доводів, відносно того факту, чому судове засідання у призначений час не розпочалось, а також не містить доводів щодо відхилення викладених у заяві від 12.12.2017 року аргументів, як поважних.

Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подавався, однак вказане не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Позивачі, їхній представник та представник Третьої особи 2 в судове засідання не з'явились; про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, а тому суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представників Відповідачів та представника Третьої особи 1, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачі повторно не з'явились у судове засідання без подання доказів поважності причин неприбуття, а їхній представник ОСОБА_6 не є Позивачем у справі; самі ж Позивачі не позбавлені права звернення до інших осіб за правовою допомогою, що є підставою для застосування наслідків, передбачених приписами ст.128 та ст.155 КАС України (у редакції чинній на момент подання адміністративного позову).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Так, згідно з ч.2 ст.49 КАС України (у редакції чинній на момент подання адміністративного позову) особи які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з ч.3 ст.128 КАС України (у редакції чинній на момент подання адміністративного позову) у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічне положення закріплено також у п.4 ч.1 ст.155 КАС України (у редакції чинній на момент подання адміністративного позову), яким передбачено, що позов підлягає залишенню без розгляду, коли позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто, обов'язковою умовою для застосування такої підстави залишення адміністративного позову без розгляду є саме повторна неявка позивача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин. Зазначені наслідки настають, якщо позивач не з'явився вдруге (тобто повторно) без поважних причин і від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі.

У цьому випадку під повторністю неприбуття в судове засідання позивача та/або його представника необхідно розуміти саме неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів без наявності поважних причин. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки тощо за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи на 10 жовтня 2017 року о 15:45 год.

10 жовтня 2017 року Позивачі у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.120, 124).

На підставі п.2 ч.1 ст.128 КАС України (у редакції чинній на момент подання адміністративного позову) розгляд справи відкладено на 12 грудня 2017 року 10:15 год.

12 грудня 2017 року представником Позивачів ОСОБА_6 через канцелярію суду першої інстанції подано заяву про відкладення розгляду справи №826/9914/17, яка була призначена о 10:15 год., оскільки станом на 10:40 год. розгляд справи не розпочався, судді ще немає, а у представника Позивачів призначено розгляд справи №826/8112/16 у суді апеляційної інстанції. Вказана заява зареєстрована судом першої інстанції за вх.№91262/17 від 12 грудня 2017 року о 10:36 год.

З журналу судового засідання від 12 грудня 2017 року у справі №826/9914/17 вбачається, що судове засідання розпочато об 11:28 год; будь-яких застережень щодо причини несвоєчасного початку судового засідання, яке було призначене у цей же день на 10:15 год. матеріали справи не містять.

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції передчасно прийнято рішення про залишення позову без розгляду, адже представник Позивачів прибув у судове засідання, яке було призначене на 12 грудня 2017 року на 10:15 год, проте судове засідання розпочалось із запізненням лише об 11:28 год. з невідомих причин.

Так, згідно з ч.1 ст.47 КАС України (у редакції чинній на момент подання адміністративного позову) особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Положеннями статті 56 КАС України (у редакції, чинній на момент подання адміністративного позову) визначено, що сторона, а також третя особа у адміністративній справі можуть брати участь у адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

Відповідно до частини першої статті 59 КАС України (у редакції чинній до 15 грудня 2017 року) повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави приймати ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки Позивачів без поважних причин у судове засідання.

Посилання суду першої інстанції на те, що представник ОСОБА_6 не є позивачем у справі, а Позивачі не позбавлені права звернення до інших осіб за правовою допомогою, як на підставу залишення позову без розгляду, є помилковим.

Відповідно до ст.8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів дійшла висновку, що залишення позовної заяви без розгляду унеможливить доступ Позивачів до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Положеннями статті 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

З огляду на вказане, колегія суддів не приймає до уваги додатковий доказ, який наданий представником Позивачів 06.03.2018 року через канцелярію суду апеляційної інстанції, а саме: копію відповіді від 11.01.2018 року Національної поліції України на ім'я представника щодо записів відвідування громадянином ОСОБА_6 судової установи 12.12.2017 року згідно журналів реєстрації.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Як вже зазначалось, розгляд цієї адміністративної справи судом першої інстанції було призначено на 12 грудня 2017 року. З журналу судового засідання (а.с.158-159) вбачається, що адміністративна справа розглядалась 12 грудня 2017 року та у цей же день проголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали суду першої інстанції із зазначенням дати «12 грудня 2017 року»(а.с.160).

Натомість, у повному тексті ухвали суду першої інстанції у вступній частині зазначена дата « 13 грудня 2017 року»(а.с.161).

Невідповідність дати, зазначеної у повному тексті оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції розцінює як описку, яка може бути виправлена у порядку, встановленому ст.253 КАС України.

Згідно з п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За приписами частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Положеннями частини першої статті 294 КАС України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема: 12) залишення позову (заяви) без розгляду.

Керуючись ст.ст. 242, 312, 315, 320, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 06 березня 2018 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.