Постанова № 72604419, 01.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3790/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: П’янової Я.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання - Струкової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 229 КАС України, у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 820/3790/17 (суддя Спірідонов М.О., повний текст складено 20.12.2017 р., вул. Марїнська,18-Б-3, м. Харків,61004)

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

третя особа Балаклійське ВП ГУНП в Харківській області

про поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу ГУ НП в Харківській області від 17.07.2017 р. №781 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділу поліції ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та звільнення його з посади начальника СРПП №4 Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Харківській області від 15.08.2017 р. №533 о/с про переміщення дільничного офіцера поліції Барвінківського відділення поліції Балаклійського відділу поліції ГУ НП в Харківській області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника СРПП №4 Балакілйського відділу поліції ГУ НП в Харківській області з 18.07.2017 р.;

- стягнути з ГУ НП в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.07.2017 р. по день прийняття постанови;

- рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника СРПП №4 Балаклійського відділу поліції ГУ НП в Харківській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017р. було відмовлено у задоволенні даного позову.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу та виклав свій погляд на обставини справи, та просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Третя особа просить розглянути справу без їх участі.

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що позивач - ОСОБА_1, з 07.11.2015 року проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області та з 28.11.2016 року перебував на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області.

10.06.2017 року черговою частиною Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області було зареєстровано рапорт начальника Балаклійського ВП про можливі порушення дисципліни і законності в діях старшого сержанта поліції Балаклійського ВП ОСОБА_2 на підставі інформації про порушення, викладеної у зверненні громадянина ОСОБА_3

13.06.2017 року наказом ГУ НП в Харківській області № 820 за фактом звернення громадянина ОСОБА_3 та рапорту начальника Балаклійського ВП було призначено службове розслідування відносно працівників Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області.

У ході проведеного службового розслідування, встановлено, що в період з 20 год. 00 хв. 02.06.2017 року до 08 год. 00 хв. 03.06.2017 року начальник СРПП № 4 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на службовому автомобілі разом із поліцейським СРПП № 4 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 здійснювали патрулювання району відповідно план-завданню для ГРПП №2.

Також даним службовим розслідуванням було встановлено, що 03.06.2017 року близько 01 год. 00 хв. начальник СРПП № 4 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший сержант поліції ОСОБА_2 зупинили автомобіль марки «Фіат», н.з. АХ 8963 ЕК, за кермом якого знаходився громадянин ОСОБА_4 Під час перевірки ними було встановлено, що зазначений громадянин знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, на підставі чого ОСОБА_4 було доставлено до відділу поліції, після чого до Балаклійської центральної клінічної районної лікарні для проходження ним медогляду на стан алкогольного сп'яніння. Старшим сержантом поліції ОСОБА_2 було виписано направлення ОСОБА_4 на проходження зазначеного медогляду, під час якого було встановлено, що в крові ОСОБА_3 2,5 % проміле алкоголю.

ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП (порушення правил користування ременями безпеки), однак адміністративний протокол за порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) складено не було.

Відповідно до довідки Балаклійського відділу відділу поліції ГУ НП в Харківській області від 24.11.2017 року № 16558/119-68/02-2017 судом було встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення по ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3 складено лише 16.08.2017 року інспектором СРПП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5

При перевірці плану-завдання для ГРПП Балаклійського ВП на період з 20 год. 00 хв. 02.06.2017 року до 08 год. 00 хв. 03.06.2017 року установлено, що його отримали старший сержант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_6, що підтверджується прізвищами та підписами останніх. Однак, згідно з книгою нарядів Балаклійського ВП, ОСОБА_6 не заступав на службу в той день. У плані-завданні відсутня відмітка про час і місце патрулювання, підписи працівників про здійснення патрулювання, згідно з планом-завданням, відсутні.

В ході проведення службової перевірки було встановлено, що начальник СРПП № 4 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під час виконання своїх обов'язків, знаходячись в одному екіпажі разом зі старшим сержантом поліції ОСОБА_2, не проконтролював у повному обсязі дії останього, а також при прийняті від підлеглих йому осіб планів-завдань ГРПП та рапортів про виконану роботу не вивчив у повному обсязі зазначені документи, у зв'язку з чим не звернув увагу, що в одному з них було зазначено прізвище та підпис старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6, який у той день не заступив на чергування.

Таким чином за результатами проведеного службового розслідування було встановлено порушення вимог п.2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразились в наступному, а саме: відповідно до функціональних обов'язків план завдання ГРПП №2 позивач - ОСОБА_1 у себе не залишив. Записи до нього самостійно не здійснював. Не контролював роботу поліцейського ОСОБА_2, що виразилось у не складанні належного адміністративного протоколу, не реєстрації вчиненого адміністративного правопорушення до ЖЄО, не контролював роботу старшого інспектора чергового СРПП№2, що виразилось у невнесенні відомостей до журналу затриманих, запрошених про запрошення ОСОБА_3 до відділу поліції. Не здійснив належним чином підведення підсумків роботи СРПП за зміну, не склав рапорт про проведену роботу ГРПП №2, прийняв рапорт без зауважень про чергування ГРПП №2 з особою, яка не була задіяна на чергуванні, в даному рапорті відображена недостовірна інформація про виконану роботу, залишив без уваги правопорушення вчинене ОСОБА_3 (щодо керуванням транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння).

За наслідками проведення службового розслідування було складено висновок та видано наказ від 17.07.2017 року №781 в якому прийнято рішення за порушення п.2 ч.1 ст. 18 Закон України «Про Національну поліцію» звільнити з посади начальника СРПП №4 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1

Також встановлено, що наказом начальника ГУНП в Харківській області від 17.07.2017 року №781 о/с згідно з п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 переміщено на посаду дільничного офіцера поліції Барвінківського ВП ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області.

Не погоджуючись з зазначеними наказами від 17.07.2017 р. №781 та від 15.08.2017 р. №533 о/с , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" (надалі - Закон), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, який затверджено Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ” та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС від 12.03.2013 року № 230.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону - Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За змістом ст.8 Закону, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону поліцейський зобов’язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з ст. 19 Закону поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність згідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

За змістом пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.04.2006 року № 3460-ІV (із наступними змінами).

Станом на час винесення оскаржуваного наказу Дисциплінарного статуту Національної поліції України не затверджено, а тому, у спірних правовідносинах сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, який затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (далі – Дисциплінарний статут).

Положеннями ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно ст. 2 Статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 5 Статуту, за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.

Пунктами 10, 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, визначено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням. Особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Статтею 8 Статуту передбачено, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно її контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України унормовано порядок накладання дисциплінарних стягнень.

За змістом вказаної статті, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за № 541/23073, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України ( надалі - Інструкція), яка визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Підпунктом 2.1 Інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов’язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до пп.2.2.1 п. 2.1 Інструкції, службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю.

Пунктами 8.1 Інструкції унормовано, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Відповідно до п.5.1- 5.4 Інструкції, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування). Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно вимог п. 3 ч.1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції здійснюється на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, зокрема за ініціативою поліцейського, або як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Судовим розглядом встановлено та зазначені обставини знайшли своє відображення в матеріалах службового розслідування, що позивач порушив вимоги Закону України "Про Національну поліцію", що ним також було визнано, що всі порушення, які описанні у висновку службового розслідування були ним скоєнні, але як він зазначає лише однин раз, в одну зміну і вперше, що тягне до застосування до нього більш м'якого дисциплінарного стягнення.

Однак, колегія судів вважає, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області дотримано вимоги ст.14 Дисциплінарного статуту у процесі службового розслідування, за його наслідками складений обґрунтований висновок.

Вина позивача у порушенні службової дисципліни є доведеною. При визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.

Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про законність та обґрунтованість оскаржуваних пункту 2 наказу ГУ НП в Харківській області від 17.07.2017 р. №781 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділу поліції ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та звільнення його з посади начальника СРПП №4 Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції та наказу ГУ НП в Харківській області від 15.08.2017 р. №533 о/с про переміщення дільничного офіцера поліції Барвінківського відділення поліції Балаклійського відділу поліції ГУ НП в Харківській області та необхідності відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень.

Колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи погоджується з висновками суду першої інстанції у повному обсязі.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 820/3790/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_7Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9

Постанова складена в повному обсязі 06.03.2018 р.