
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3791/17Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Бондара В.О.
суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову, суддя Мельников Р.В. , Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 по справі № 820/3791/17
за позовом ОСОБА_1
до Харківського міського центру зайнятості третя особа: Міністерство соціальної політики України
про визнання незаконною бездіяльності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 ( далі – позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 11 серпня 2017 року у проведенні професійної орієнтації ОСОБА_1, що полягає у комплексі взаємопов'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення ОСОБА_1 та реалізацію його здатності до праці, виявлення його здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності;
- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 11 серпня 2017 року у здійсненні професійного інформування, що повинне було полягати у наданні ОСОБА_1 відомостей про трудову діяльність та її роль у його професійному самовизначенні, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар'єрного зростання, що мало сприяти йому у формуванні професійних інтересів, намірів та мотивації щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи;
- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 11 серпня 2017 року у проведенні професійного консультування, яке повинно було спрямуватися на оптимізацію професійного самовизначення ОСОБА_1 на основі виявлення його індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреби ринку праці;
- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 11 серпня 2017 року у не в проведенні зі ОСОБА_1 професійного відбору, що полягає у встановленні його відповідності вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа: Міністерство соціальної політики України, про визнання незаконною бездіяльності - відмовлено.
Позивачем, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлене судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 27.09.2016 р. звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки №203916092700052.
На підставі поданої позивачем заяви від 27.09.2016 р., наказом директора від 27.09.2016 р. №НТ169027 ОСОБА_1 наданий статус безробітного з 27.09.2016 р. відповідно до п.п. 2, 4 ст. 22, п.2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" та п.п 2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, призначена виплата допомоги по безробіттю з 04.10.2016 р. по 28.09.2017 р. у розмірі, встановленому законодавством.
Відповідно до довідки КЗОЗ Харківська міська поліклініка № 20 від 30.01.2015 № 256 вбачається, що за висновком ВКК по роду хвороби ОСОБА_1, останньому не рекомендується праця, пов'язана з підійманням вантажу більш ніж 5 кг, тривалим прибуванням на ногах, переохолодженням, психоемоційним навантаженням.
Як встановлено судом, під час прийому 11.08.2017 року ОСОБА_1 намагався отримати соціальні послуги, що виражалися у підборі підходящої роботи.
Позивачем зазначено, що під час прийому позивача 11.08.2017 року фахівцем Харківського міського центру зайнятості мало бути вжито додаткових заходів для зміни його безробіття, однак останнім фактично тільки переглядались та опрацьовувались непідходящі для нього вакансії.
Також, позивачем вказано, що відповідач, здійснюючи прийом 11.08.2017, не застосував до нього положень статей 32, 33 Закону України “Про зайнятість населення” та не здійснив комплексу взаємопов’язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних, педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізацію здатності до праці, виявлення здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності, не надав відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар'єрного зростання, що мало б сприяти у формуванні професійних інтересів, намірів та мотивації щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи, не проводив професійного консультування, а також не проводив професійного відбору. При цьому, відповідач під час прийому не виконав “План заходів щодо реалізації положень Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні”, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1044-р, відповідно до п. 1.8. Розділу І якого Міністерство соціальної політики України було визначено відповідальним за виконання змісту заходу спрямованого на подолання безробіття, строк виконання якого визначений на 2016 - 2017 року.
Як вказано позивачем в адміністративному позові та представником позивача в ході розгляду справи, під час здійснення прийому 11.08.2017 року відповідач ухилився від надання ОСОБА_1 соціальних послуг на випадок безробіття у повному обсязі, чим порушив його права.
Також позивачем зазначено, що відповідачем під час здійснення прийому скрито від нього інформацію про наявну в Харківському міському центрі зайнятості вакантну посаду юристконсульта, яка була заявлена 17.05.2017 року.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляціцної інстанції, що під час прийому 11.08.2017 року фахівцем з працевлаштування Харківського міського центру зайнятості ОСОБА_2 переглянуто вакансії "соціолог", "викладач соціальної педагогіки", "асистент викладача соціальної педагогіки", "діловод", "секретар", "архівіст", "документознавець", однак вказані вакансії були відсутні.
Матеріали справи містять пояснення в яких позивач зазначив, що під час прийому ОСОБА_1 11.08.2017 року фахівцем Харківського міського центру зайнятості також було опрацьовано вакансію "Укладальник пакувальник" у ФОП ОСОБА_3, оскільки на індивідуальній профконсультації із застосуванням профдіагностичного тестування 07.04.2017 фахівцем з профорієнтації, відповідно висновків тестування та рекомендацій лікарів, було надано пораду здійснювати пошук вакансій укладальником-пакувальником або вантажником з підняттям вантажів до 5 кг. Проте фахівцем відповідача з працевлаштування було встановлено, що вказана вакансія потребує навантажень більше 5 кг, а отже, є непідходящою позивачу.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційцної інстанції, що у зв'язку з відсутністю підходящої роботи для позивача під час пошуку 11.08.2017 року, направлень на працевлаштування ОСОБА_1 не видавалось.
Як вбачається з персональної картки позивача під час здійснення прийому 11.08.2017 року фахівцем з працевлаштування Харківського міського центру зайнятості було направлено позивача до фахівця з профорієнтації, для вжиття комплексу заходів, для активізації процесу професійного самовизначення та реалізації його здатності до праці, виявлення здібностей, інтересів, можливостей.
При цьому встановлено, що ставити особистий підпис у додатку № 1 до персональної картки, щодо проведеного прийому 11.08.2017 року ОСОБА_1 відмовився.
Відмовляючи у задоволенні позову судом першої інстанції, зроблено висновок про відсутність в даному випадку протиправної бездіяльності Харківського міського центру зайнятості, на яку посилається позивач в адміністративному позові.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Так, положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи; вакансія - вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа; працевлаштування - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про зайнятість населення" держава гарантує у сфері зайнятості безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку.
Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України "Про зайнятість населення" громадяни, які звернулися до державної служби зайнятості як особи, що шукають роботу, мають право на безплатну професійну орієнтацію, консультацію, підготовку, перепідготовку, одержання відповідної інформації з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, режиму праці.
За приписами ч.2 ст. 43 Закону України “Про зайнятість населення” статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України “Про зайнятість населення”, зареєстровані безробітні зобов'язані: самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів; дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов'язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення; інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.
Відповідно до п.3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім'я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення", підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально. Форма персональної картки та додатки до неї затверджуються Мінсоцполітики.
Також, обробка персональних даних безробітних здійснюється центром зайнятості відповідно до закону.
Відповідно до ст. 46 Закону, підходящою роботою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний. Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість робот за професією (спеціальністю), кваліфікація досвід, тривалість безробіття, а такої потреба ринку праці.
Відповідно до п. 18 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 берези 2013 року № 198 (далі Порядок № 198), для осіб, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) більш як 12 місяців, підходящою є робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за попередньо здобутими професіям (спеціальностями) може бути підходящою за умови підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості з урахуванням потреби ринку праці.
Відповідно до п.2 ст.7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, одним з видів соціальних послуг є пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
Як вбачається з матеріалів справи, що під час здійснення чергового прийому позивача відповідачем в розумінні норм та приписів чинного законодавства вчинено дії направлені на сприяння працевлаштуванню та пошук підходящої для ОСОБА_1 вакансії, а саме "соціолог", "викладач соціальної педагогіки", "асистент викладача соціальної педагогіки", "діловод", "секретар", "архівіст", "документознавець", але такі вакансії були відсутні.
З професій, які б відповідали медичній довідці № 265 від 30.01.2015 КЗОЗ "Харківська міська поліклініка № 20" та висновкам лікарської - кваліфікаційної комісії, якою позивачу рекомендована праця, не пов'язана з підняттям вантажу більш 5 кг, психоемоційними перевантаженнями, тривалим перебуванням на ногах та переохолодженням, вакантних посад роботодавцями не було заявлено.
Як вбачається з матеріалів справи під час прийому 11.08.2017 року фахівцем відповідача за рекомендаціями фахівця з профорієнтації та висновками тестування опрацьовано вакансію "Укладальник пакувальник" та встановлено, що вказана вакансія не є підходящою для ОСОБА_1 за станом здоров'я.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем під час прийому 11.08.2017 було отримано соціальні послуги від Харківського міського центру зайнятості, а також відповідачем було вчинено дії направлені на сприяння його зайнятості.
Також, позивачем вказано, що бездіяльність відповідача під час здійснення прийому 11.08.2017 року полягає в ігноруванні та порушенні приписів ст. 32, 33 Закону України "Про зайнятість населення".
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про зайнятість населення”, кожен має право на професійну орієнтацію, яке забезпечується шляхом надання комплексу профорієнтаційних послуг з вибору або зміни професії, виду діяльності та інших профорієнтаційних послуг.
Так, статтею 33 Закону України “Про зайнятість населення" визначено, що професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється шляхом: 1) професійного інформування, що полягає у наданні відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні особи, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар'єрного зростання, що сприятиме формуванню професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи; 2) професійного консультування, спрямованого на оптимізацію професійного самовизначення особи на основі виявлення її індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреби ринку праці; 3) проведення професійного відбору, що полягає у встановленні відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад. Порядок надання послуг з професійної орієнтації осіб затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціальної політики.
Як встановлено судом ОСОБА_1 пропонувалось відвідати спеціаліста з профорієнтації та останнім систематично отримуються профорієнтаційні та консультаційні послуги.
За весь час перебування на обліку ОСОБА_1Ю було призначено відвідати провідних фахівців з профорієнтації 09.12.2016, 01.03.2017, 07.04.2017, 09.06.2017, 20.04.2017, 22.06.2017, 11.08.2017.
Як вбачається з матеріалів справи під час проведення профконсультацій позивача було ознайомлено зі станом ринку праці, надані консультацію з питань профорієнтації, можливості проходження професійного навчання згідно “Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних”, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 31.05.2013 р. №318/655.
Такаж з матеріалів справи вбачається, що під час чергового відвідування, яке відбулося 11.08.2017 року, ОСОБА_1 надано професійно-консультаційні послуги у формі індивідуальної консультації, за результатами якої під час прийому встановлено, що позивач проходить медичний огляд за формою 086-о, а також за проханням ОСОБА_1 було надано зразок типового договору з особою та Харківським міським центром зайнятості на проходження професійного навчання, ознайомлено з порядком навчання, строками та умовами навчання за професією "Кравець" на базі Харківського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Крім того, позивачу було рекомендовано надати результати медичного огляду не пізніше 08.09.2017 року, однак ОСОБА_1 довідку за формою 086-о у встановлений термін не надав.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем вчинено відповідні дії щодо встановлення професій, робота за якими є підходящою позивачу за станом здоров’я, освітою, тощо.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем по справі не вчинено протиправної бездіяльності під час прийому позивача 11.08.2017 року у проведенні професійної орієнтації ОСОБА_1, на яку посилається позивач у позові, оскільки судовим розглядом встановлено, що Харківським міським центром зайнятості було вжито заходи щодо активізації процесу професійного самовизначення позивача та реалізації його здатності до праці, виявлення здібностей, інтересів та можливостей.
Щодо позовних вимог позивача про визнання незаконною бездіяльності Харківського міського центру зайнятості під час прийому 11.08.2017 року у здійсненні професійного інформування та у проведенні професійного консультування, колегія суддів зазначає
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з пояснень відповідача, що у секторі самостійного пошуку роботи Харківського міського центру зайнятості, к. 102 на першому поверсі, наявна інформація про вакансії в роздрукованому варіанті, де відвідувачі самостійно працюють з інформацією. На стінах сектору знаходяться тач-скрини - комп'ютери. Можливість користуватися такими комп'ютерами є й на 2 та 3 поверхах центру зайнятості, що розширює можливості клієнтів у пошуку роботи. У зазначених місцях відвідувачі мають можливість ознайомитись з інформацією про навчання в центрах професійно-технічної освіти як Харківського, так і інших центрів зайнятості України.
Так, під час кожного відвідування ОСОБА_1 спеціаліст з профорієнтації з'ясовує наміри та побажання клієнта щодо майбутньої роботи, надає інформацію про професії, які потрібні на локальному ринку праці, її зміст, умови праці, вимоги до працівника.
Колегія суддів зазначає, що позивач перебуваючи на обліку у Харківському міському центрі зайнятості відвідував відповідні профорієнтаційні семінари, саме семінар із загальних питань зайнятості та стану ринку праці, де був ознайомлений з особливостями сучасного ринку праці, законодавчими аспектами зайнятості, актуальними напрямками працевлаштування за умови професійного навчання та послугами служби зайнятості, семінар “Техніка пошуку роботи. Підготовка резюме”, де за допомогою фахівця склав резюме, семінар “Техніка пошуку роботи. Співбесіда з роботодавцем”, де був ознайомлений з правилами підготовки до співбесіди, питаннями, які обговорюються з роботодавцем, прийомами самопрезентації, профорієнтаційний семінар “Оволодій новою професією”, де був ознайомлений з можливістю працевлаштування за умов проходження професійного навчання, з нормативно-правовим забезпечення проходження професійного навчання безробітних, видами та формами професійного навчання безробітних. ОСОБА_1 систематично під час перебування на обліку у відповідача отримує послуги з профорієнтації.
Щодо приховування фахівцем Харківського міського центру зайнятості під час здійснення прийому від позивача інформації про наявну в Харківському міському центрі зайнятості вакантну посаду юристконсульта, яка була заявлена 17.05.2017 року, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 має диплом бакалавра ХНУВС за напрямом підготовки "Право". Отже, освітньо-кваліфікаційний рівень позивача не відповідає вимогам роботодавця за вказаною посадою.
Колегія суддів зазначає, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, наголошує на порушеннях відповідача під час здійснення прийому 11.08.2017 року, однак посилання позивача на вчинення відповідачем протиправної бездіяльності на вказаному прийомі з огляду на приховування актуальної станом на 16.05.2017 року вакансії не можуть вважатися судом належними доказами бездіяльності відповідача під час здійснення прийому 11.08.2017 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстарції про відсутність в даному випадку протиправної бездіяльності Харківського міського центру зайнятості, на яку посилається позивач в адміністративному позові.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 по справі № 820/3791/17 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 05.03.2018.
Судове рішення № 72604243, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/3791/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: