Постанова № 72604051, 27.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 552/5866/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову, суддя Самсонова О.А. , Київського районного суду м. Полтави від 01.12.2017 по справі № 552/5866/17

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про скасування акта індивідуальної дії,зобов'язання вчинення дій щодо зарахування спеціального (педагогічного) стажу та призначення виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1.( далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області ( далі - відповідач) в якому просила суд скасувати акт індивідуальної дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про невиплату ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, зобов'язати відповідача провести повторний облік роботи педагогічного працівника ОСОБА_1 із врахуванням перебування на посаді завідувача товарознавчого відділення Полтавського комерційного технікуму, починаючи з 01 вересня 2010 року по 11 липня 2017 року, зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення 12 липня 2017 року, що становить 50131 грн. 90 коп. пенсій у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більше ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 01.12.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування акта індивідуальної дії, зобов'язання вчинення дій щодо зарахування спеціального (педагогічного) стажу та призначення виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій задоволено частково.

Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок стажу роботи педагогічного працівника ОСОБА_1 з врахуванням часу перебування на посаді завідувача товарознавчого відділення Полтавського комерційного технікуму, починаючи з 01 вересня 2010 року по 11 липня 2017 року.

Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення 12 липня 2017 року за педагогічний стаж більше 30 років.

Стягнено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 440 грн. на відшкодування понесених ним судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідачем, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 з 12 липня 2017 року призначено пенсію за віком з врахуванням страхового стажу 42 роки 6 місяців 22 дні.

При цьому до спеціального стажу працівника освіти, який відповідачем обраховано у розмірі 29 років 06 місяців 25 днів, не враховано період роботи позивача на посаді завідувача товарознавчого відділення Полтавського комерційного технікуму.

Як вбачається з довідки Полтавського комерційного технікуму від 28 липня 2017 року № 169, ОСОБА_1 працює в Полтавському комерційному технікумі на посаді завідувача товарознавчого відділення з 01 вересня 2010 року (а.с.10).

Також згідно даних вказаної довідки ОСОБА_1, перебуваючи на посаді завідувача відділення, виконує обов'язки викладача циклу товарознавчих дисциплін та викладає дисципліну «Товарознавство» згідно розподілу педагогічного навантаження.

04 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського об'єднаного УПФУ із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.8).

Листом від 18 серпня 2017 року № 448/С-14 позивачу відмовлено у призначенні вказаної допомоги з посиланням на відсутність у неї необхідного страхового стажу, що дає право на призначення даної допомоги. Вказаним листом повідомлено позивачку, що період роботи на посаді завідувача відділенням навчального закладу не зараховується до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, оскільки не передбачена Переліком закладів і установ освіти охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909.

Відмовляючи у призначенні допомоги, відповідач безпідставно не врахував стаж роботи ОСОБА_1 на посаді завідувача відділенням навчального закладу, та, як наслідок, необґрунтовано відмовив позивачу у виплаті грошової допомоги з посиланням на відсутність у неї відповідного стажу.

Не погодившись позивач звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати акт індивідуальної дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про невиплату ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, зобов'язати відповідача провести повторний облік роботи педагогічного працівника ОСОБА_1 із врахуванням перебування на посаді завідувача товарознавчого відділення Полтавського комерційного технікуму, починаючи з 01 вересня 2010 року по 11 липня 2017 року, зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення 12 липня 2017 року, що становить 50131 грн. 90 коп. пенсій у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більше ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не врахований стаж роботи ОСОБА_1 з 01 вересня 2010 року по 12 липня 2017 року на посаді завідувача товарознавчого відділення Полтавського комерційного технікуму до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працює в Полтавському комерційному технікумі на посаді завідувача товарознавчого відділення з 01 вересня 2010 року (а.с.10).

Також з матеріалів справи встановлено, що підставою для відмови відповідача у зарахуванні вказаного періоду роботи до спеціального стажу позивачки, що дає право на пенсію за вислугу років, слугувало твердження відповідача про те, що така посада не передбачена Переліком № 909.

Відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, положеннями ст. 62 Закону України „Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ч.1 ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (надалі у тексті постанови - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Так, відповідно до п.3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи

Як визначено Переліком № 909 (в редакції, чинній на час роботи позивача на вищезазначених посадах) право на пенсію за вислугу років дає робота у вищих навчальних закладах I - II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на посадах : викладачів, педагогів.

Зазначеним Переліком в редакції, чинній з 26.09.2002 року, встановлено, що право на пенсію за вислугу років дає робота у вищих навчальних закладах I - II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на посадах : директорів, їх заступників з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старших майстрів виробничого навчання, майстрів виробничого навчання, викладачів, педагогів професійного навчання, практичних психологів, соціальних педагогів, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963 затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, до якого було віднесено, зокрема, посада відділення навчального закладу.

З аналізу викладеного колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на те, що посада завідувача відділенням навчального закладу, є такою, що не надає права на пенсію за вислугу років та не зараховується до спеціального стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних довідки Полтавського комерційного технікуму від 28 липня 2017 року №169 позивач згідно розподілу педагогічного навантаження відпрацювала кількість виділених їй годин.

Також як вбачається з даних посадової інструкції завідувача відділенням, затвердженої директором технікуму 01 вересня 2015 року, завідувач відділенням відноситься до категорії педагогічних працівників (а.с.11).

Право на пенсію за вислугу років не залежить від обсягу навчального навантаження і, відповідно, від розміру заробітної плати та обсягу сплачених страхових внесків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно не врахований стаж роботи ОСОБА_1 з 01 вересня 2010 року по 12 липня 2017 року на посаді завідувача товарознавчого відділення Полтавського комерційного технікуму до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з підстав відсутності у неї достатнього спеціального стажу, діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для вчинення таких дій.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказане рішення відповідача не оформлялось окремим актом індивідуальної дії, позивачу лише надані роз'яснення у листі. Тому підстави для задоволення позовної вимоги про скасування акта індивідуальної дії відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а саме: , щодо зобов»язання відповідача здійснити перерахунок стажу роботи педагогічного працівника ОСОБА_1 з врахуванням часу перебування на посаді завідувача товарознавчого відділення Полтавського комерційного технікуму, починаючи з 01 вересня 2010 року по 11 липня 2017 року, а також зобов'язати позивача виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення 12 липня 2017 року.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 01.12.2017 по справі № 552/5866/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)В.О. БондарСудді(підпис) (підпис) О.М. Калитка З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 05.03.2018.