Постанова № 72603906, 01.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3509/17 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфрутлогістик» до Офісу великих платників Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.08.2017 № 0012524201.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним своєчасно сплачено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного в уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за травень 2016 року в сумі 2 235 417 грн, оскільки такі кошти були списані з електронного рахунку ПДВ, на якому станом на день подачі такого уточнюючого розрахунку було достатньо коштів для сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що податковим органом правомірно застосовано в оскаржуваному рішенні штрафні санкції до позивача, оскільки останнім в порушення п. 50.1 ст. 50, 57.1 ст. 57 ПК України - несвоєчасно погашено самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку за травень 2016 року в розмірі 2 234 092 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивачем зазначено, що 19.08.2016 суму ПДВ у розмірі 2 234 092 грн було списано з електронного рахунку позивача, що підтверджується Витягом в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ №07376932 за 19.08.2016. Так, із графи 37 колонка 7 під назвою «Сума ліміту SНакл» вбачається, що 19.08.2016 о 17:12:53 год. на електронному рахунку сума SНакл складала 3 818 865 грн. 07 коп. У той же час, із графи 38 колонка 12 під назвою «Сума до відшкодування SВідшкод» вбачається, що 19.08.2016 о 19:40:54 год. Після доставлення податкової декларації до податкового органу 19.08.2016 о 19:36 проведено списання суми у розмірі 2235417 грн, у зв'язку з чим SНакл стало 1583448 грн 07 коп.

При цьому, позивач не може нести відповідальність у вигляді сплати штрафу в результат неналежного функціонування інформаційної системи органів державної фіскальної служби та несвоєчасного відображення в інтегрованій картці платника даних звітних документів.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, у липні 2017 року посадовою особою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 40.1 ст. 40, п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності перерахування до бюджету узгодженого податкового зобов'язання ТОВ «Укрфрутлогістик» з податку на додану вартість за листопад 2014 року та травень 2016 року, за результатами якої складено Акт від 14.07.2017 №1989/42-01/39286911 (далі - Акт перевірки) (а.с. 8-11).

У відповідності до Акту перевірки при перевірці своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань податковим органом встановлено, що ТОВ «Укрфрутлогістик» в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2016 року, поданому 19.08.2016 реєстраційний №9150662195, самостійно збільшено суму податку на додану вартість (рядок 25.1 уточнюючого) на суму 2235417 грн. Граничний термін сплати податкового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку - 19.08.2016.

Станом на 19.08.2016 в інтегрованій картці платника по коду платежу 14010100 (податок на додану вартість) рахувалась переплата в сумі 1325 грн.

Суму недоплати у розмірі 2234092 грн. погашено 22.08.2016 за рахунок суми від'ємного значення, зарахованої у зменшення суми податкового боргу (р. 20.1 декларації) у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року реєстраційний №9150665707, із затримкою у 3 дні.

Вказане свідчить про порушення позивачем вимог п. 50.1 ст. 50, п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасній сплаті податкового зобов'язання ПДВ по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2016 року в сумі 2234092 грн. на 3 дні (граничний термін сплати 19.08.2016, а дата сплати 22.08.2016).

На підставі висновків Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2017 №0012524201, згідно з яким зобов'язано позивача сплатити штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (за затримку на 3 дні суми зобов'язання у розмірі 2234092 грн) у розмірі 10% на загальну суму 223409 грн 20 коп. (а.с. 12).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем своєчасно здійснено оплату податку на додану вартість та без порушень граничних строків сплати, у зв'язку із тим, що така сплата відбулась за рахунок коштів, які були наявні на електронному рахунку позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумі, достатній для сплати узгодженого податкового зобов'язання по уточнюючому розрахунку за травень 2016 року, тому податкове повідомлення-рішення від 08.08.2017 №0012524201 є протиправним та підлягає скасуванню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Згідно п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За нормами п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За правилами пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Так, відповідно до п. 31.1, п. 31.3 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Згідно з положеннями п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Згідно пункту 40 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу.

У разі нарахування протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування податку на додану вартість зазначених штрафних санкцій такі штрафні санкції підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку на додану вартість протягом 14 робочих днів.

Таким чином, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість можуть бути кошти наявні на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, 19.08.2016 позивач, направив до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2016 року, в якій позивач самостійно збільшив суму податкового зобов'язання з ПДВ на 2235417 грн (рядок 18.1.) (а.с. 19-21).

Відповідно до квитанції №1 від 19.08.2016 вказаний документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 19.08.2016 в 19:22:43 год. (а.с. 22).

Згідно квитанції №2 від 19.08.2016 документ доставлено до районного рівня 1013 Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 19.08.2016 в 19:22 год., присвоєно реєстраційний номер 9150662195 та зазначено, що на момент прийняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок SНакл складає 3818865 грн. 07 коп. (а.с. 22).

Крім того, 19.08.2016 позивачем надіслано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року, в якій позивач самостійно визначив суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, в сумі 2235417 грн (рядок 20.1.) (а.с. 16-17).

Відповідно до квитанції №1 від 19.08.2016 документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 19.08.2016 в 19:36:41 год. (а.с.18).

Згідно квитанції №2 від 19.08.2016 документ доставлено до районного рівня 1013 Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 19.08.2016 в 19:36 год., присвоєно реєстраційний номер 9150665707 та зазначено, що на момент прийняття декларації SНакл складає 3818865 грн. 07 коп. (а.с.18).

При цьому, податок на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2016 року від 19.08.2016 №9150662195 у сумі 2235417 грн був сплачений 19.08.2016 шляхом списання вказаних коштів з електронного рахунку позивача, що підтверджується Витягом в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ №07376932 за 19.08.2016 (ас. 23-25).

Так, із графи 37 колонка 7 під назвою «Сума ліміту SНакл» вбачається, що 19.08.2016 о 17:12:53 год. на електронному рахунку позивача сума SНакл складала 3818865 грн. 07 коп.

У той же час, із графи 38 колонка 12 під назвою «Сума до відшкодування SВідшкод» вбачається, що 19.08.2016 о 19:40:54 год. проведено списання суми у розмірі 2235417 грн, у зв'язку з чим SНакл стало 1583448 грн 07 коп.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем своєчасно здійснено оплату податку на додану вартість та без порушень граничних строків сплати, оскільки така сплата відбулась за рахунок коштів, які були наявні на електронному рахунку позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумі, достатній для сплати узгодженого податкового зобов'язання по уточнюючому розрахунку за травень 2016 року, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 08.08.2017 №0012524201, яке підлягає скасуванню.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 06 березня 2018 року.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.