Постанова № 72603802, 06.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 366/3819/17 Суддя (судді) першої інстанції: Тетервак Н.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 26 грудня 2017 року (розглянуте в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 01.11.2017 року №4597/06.07 щодо відмови в перерахунку пенсії державного службовця з 01.11.2017 року; зобов'язання Відповідача здійснити Позивачу з 01.11.2017 року перерахунок пенсії державного службовця відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на дату призначення пенсії) на підставі довідки Обуховицької сільської ради Іванківського району Київської області від 18.10.2017 року №1505, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її призначення, у розмірі 82% заробітної плати державного службовця та провести нарахування і здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 26 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, Позивач вказує на те, що має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а відтак дії Відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії є протиправними.

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подавався, однак вказане не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Оскільки у матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивач перебуває на обліку у Вишгородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію згідно з Законом України «Про державну службу» в розмірі 82 % від суми заробітної плати.

19 жовтня 2017 року Позивач звернулася до управління із заявою про перерахунок пенсії з підстав зростання заробітної плати працюючих державних службовців, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року №1013 відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій працівників.

01.11.2017 року листом № 4597/06.07 Відповідач відмовив у перерахунку пенсії з тих підстав, що раніше призначені пенсії не перераховуються з 01.06.2015 року згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VІІІ. Також, було роз'яснено, що постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 14 вересня 2016 року №622 визначено порядок призначення таких пенсій, а проведення перерахунків пенсій державним службовцям передбачалось постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 року №865, яка втратила чинність. Отже, для перерахунку пенсії немає підстав.

Так, статтею 37-1 Закону №3723-ХІІ у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії Позивачу, передбачалось, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У пункті 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» у редакції, чинній станом на час призначення пенсії Позивачу було визначено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.

В подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Так, Законом України від 28.12.2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» і викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка застосовується з 01 грудня 2015 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865, а саме: виключено п.4 щодо визначення умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу».

Отже, на час звернення Позивача із заявою про перерахунок пенсії скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

Слід звернути увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що з 01 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, а також обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» (Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМУ №15 від 18.01.2017 року) затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів згідно з додатком 1; розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців згідно з додатком 2; перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці, згідно з додатком.

Крім того, визначено, що постанова набирає чинності одночасно із Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу».

Згідно з Прикінцевих та перехідних положень Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII набирає чинності з 01 травня 2016 року.

Статтею 90 вказаного Закону визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №292 регламентовано деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році і не вирішувалось питання щодо перерахунку пенсій державних службовців.

Отже, на час звернення Позивача із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт про порядок та умови перерахунку пенсії державним службовцям не прийнято.

Оскільки, чинним законодавством України не передбачено право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2017 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, то відсутні будь-які підстави для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії.

Поряд з цим слід зазначити, що відмова Відповідача у такому перерахунку пенсії Позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням права на соціальний захист.

При розв'язанні спірних правовідносин колегією суддів також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Таким чином, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Іванківського районного суду Київської області від 26 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 06 березня 2018 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.