Ухвала суду № 72603747, 05.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/543/17

У Х В А Л А

05 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В., розглянувши клопотання Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про поновлення строку апеляційного оскарження, відстрочення сплати або зменшення розміру судового збору за апеляційною скаргою Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Фінтайм» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними дій щодо надання неповної інформації на запит; зобов'язання надати повну інформацію на запит,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року позов задоволено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій заявлені клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, відстрочення сплати або зменшення розміру судового збору.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі № 809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати або зменшення розміру судового збору.

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження, то колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Згідно пункту 13 розділу VII «Перехідні положення» КАС судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС (у редакції, що діяла станом на день прийняття оскаржуваного рішення), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Таким чином, нормами КАС чітко врегулювано, що при оскарженні судового рішення - постанови, яка ухвалена до 15.12.2017 скаржник має дотримуватися десятиденного строку подання апеляційної скарги, перебіг якого, у даному випадку, розпочинається з дня, наступного за днем отримання такого рішення (постанови), тобто з 15.12.2017. Тому граничним строком оскарження є 24 грудня 2017 року. Однак. апеляційну скаргу було подано лише 28 грудня 2017 року.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим посилання про необхідність застосування статті 295 КАС в частині права скаржника на поновлення строку у разі, якщо рішення суду оскаржено ним протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Дані норми регулюють процесуальні правовідносини щодо строку оскарження (та права на його поновлення) рішення суду, тобто форми судового рішення суду першої інстанції, які суд ухвалює за результатами розгляду справи згідно із новою редакцією КАС, що діє з 15.12.2017. До зазначеної дати суди перших інстанцій за результатами розгляду справи приймали судові рішення у формі постанов, питання строку оскарження регулює спеціальна норма нової редакції КАС - пункт 13 розділу VII «Перехідні положення», що і має бути застосована при вирішенні питання дотримання відповідачем строку подання апеляційної скарги.

Таким чином, аналіз положень статті 295 КАС у взаємозв'язку із пунктом 13 розділу VII «Перехідні положення» КАС дають підстави для висновку, що право скаржника на поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду, що ухвалена до 15.12.2017, у разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання її копії, не є безумовним. Положення статті 295 КАС не є беззаперечною підставою для поновлення строку оскарження постанови суду, а поважність причин пропуску строку, у такому випадку, має доводитись скаржником на загальних підставах.

За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції не вважає вказані заявником підстави пропуску строку поважними. Жодних інших поважних підстав пропуску строку апеляційного оскарження відповідачем зазначено не було, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку оскарження з підстав, зазначених заявником, слід відмовити.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями. 34, 132, 133, 243 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про поновлення строку апеляційного оскарження, відстрочення сплати або зменшення розміру судового збору.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов