Постанова № 72603689, 02.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року справа №805/2258/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Василенко Л.А.

ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання Борисові А.А.,

за участю сторін по справі:

позивач: ОСОБА_2 (за договором)

відповідач: ОСОБА_3 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі №805/2258/17-а (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов’язання вчинити певні дії щодо внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо відшкодування суми податку на додану вартість за липень-грудень 2014 року та за лютий-червень 2015 року в загальній сумі 462 676 805,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов’язання внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми податку на додану вартість за липень-грудень 2014 року та лютий-червень 2015 року в загальній сумі 462 676 805,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року позов задоволено, зобов’язано внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми податку на додану вартість за липень-грудень 2014 року та лютий-червень 2015 року в загальній сумі 462 676 805,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що на сьогодні жодним нормативно-правовим актом не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру. Судом першої інстанції не було досліджено відповідності сум, які позивач просить внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, сумам податку на додану вартість, зазначених до відшкодування у податкових деклараціях позивача. Крім того, відповідно до листа Служби безпеки України №6/1729 від 07.03.2017 року, операції з бюджетними коштами на користь позивача, у тому числі і відшкодування податку на додану вартість, тимчасово зупинені, у зв’язку з проведенням перевірочних заходів щодо здійснення ПрАТ «Єнакієвський металургійний завод», операцій з бюджетними коштами на тимчасово окупованій території.

Крім того, відповідно до п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства…». Належними документами, які підтверджують настання форс-мажорних обставин, є або висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереробної сили або вирок у кримінальному провадженню щодо викрадення чи інше незаконне заволодіння майна. Позивач таких документів не надав, тому повинен збільшити суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, нараховану на вартість втрачених виробничих потужностей та іншого майна. У зв’язку з чим, є ризики, що податкове зобов’язання з податку на додану вартість нараховану на вартість втрачених виробничих засобів, позивач не зможе сплатити, але суму від’ємного значення податку на додану вартість, заявленого до відшкодування з Державного бюджету, позивач може відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, врахувати у рахунок податкових зобов’язань.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, письмові пояснення, дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 00191193, перебуває на податковому обліку у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Судом першої інстанції встановлено наявність суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень - грудень 2014 року та за лютий - червень 2015 року в загальному розмірі 462676805 грн.

Під час апеляційного провадження встановлено, що сума бюджетного відшкодування 462676805 грн. виникла по деклараціям: за серпень 2014р. - 2 950 450 грн., вересень 2014р.- 817676грн., за жовтень 2014р. - 282714 грн. за листопад 2014р. – 1002865 грн., за грудень 2014р.- 53 645 880 грн., за січень 2015 року- 127 769 050 грн., за лютий 2015р. - 515091 грн., за березень 2015 року - 30 857209 грн., за квітень 2015 року - 57 278 413 грн., травень 2015р.- 94 034 342 грн., червень 2015р.- 93523115 грн.

Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку – 19 390 435 грн.

Разом з податковою декларацією позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, у якій відобразило суму бюджетного відшкодування в розмірі 19 390 435 грн.

Податковим органом була проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт від 22 жовтня 2014 року №1211/28-10-37-10/191193, яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме пункту185.1 статті185, пункту 187.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті198 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2014 року на суму ПДВ 3535229 грн. та за серпень 2014 року, що підлягає зменшенню, підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2014 року на суму ПДВ 3535229 грн., яка підлягає зменшенню.

В акті перевірки також зазначено, що висновки щодо бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за серпень 2014р. в розмірі 15 855 206 грн. будуть здійсненні після проведення заходів передбачених Податковим кодексом України.

На підставі акту перевірки від 22 жовтня 2014 року №1211/28-10-37-10/191193 та з урахуванням результатів розгляду заперечень податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2014 року №0000863720, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014р. на 2950450 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року №805/8382/14-а, залишеної в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року, податкове повідомлення-рішення від 25листопада 2014 року № НОМЕР_1 було скасовано.

Позивачу 29 жовтня 2014 року було відшкодовано 15 855 206 грн. ПДВ, та 30 січня 2015 року відшкодовано 584779 грн. ПДВ по декларації за серпень 2014р. на загальну суму 16439985 грн. Залишок суми бюджетного відшкодування за серпень 2014р. становить 2 950 450 грн.

Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку – 38 238 846 грн.

Разом з податковою декларацією позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, у якій відображено суму бюджетного відшкодування в розмірі 38 238 846 грн.

Податковим органом була проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за вересень 2014 року, за результатами якої складено акт від 19 листопада 2014 року № 1360/28-10-37- 10/191193, яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.3 статті 200, статті 201.10 статті 201, підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2014 року на суму 817676 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2014 року на суму ПДВ 817676 грн.

В акті перевірки зазначено, що висновки щодо бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за вересень 2014р. в розмірі 37 421 170 грн. будуть здійсненні після проведення заходів передбачених Податковим кодексом України.

Сума бюджетного відшкодування 37 421 170 грн. за вересень 2014р. була відшкодована позивачеві 28.01.2015р.

На підставі акту перевірки від 19 листопада 2014 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2014 року № НОМЕР_2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 817676 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року по справі № 805/1287/15-а (залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року) податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2014 року № НОМЕР_2 визнано протиправним та скасовано. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2016 року вищевказані судові рішення залишено без змін.

Сума бюджетного відшкодування - 817676 грн. позивачеві не відшкодована.

Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку –19 118 883грн.

Податковим органом була проведена камеральної перевірки даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2014 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 19 грудня 2014 року № 1555/28-10-37- 10/191193, яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства України, а саме пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2014 року на суму ПДВ 282714 грн. та за серпень 2014 року, що підлягає зменшенню, підпункт 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року на суму ПДВ 282714 грн., яка підлягає зменшенню.

В акті перевірки також зазначено, що висновки щодо бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за жовтень 2014р. в розмірі 18 836 169 грн. будуть здійсненні після проведення заходів передбачених Податковим кодексом України.

Позивачу 30 січня 2015 року було відшкодовано суму 18 836 169 грн. ПДВ.

На підставі акту перевірки від 19 рудня 2014 року №1555/28-10-37-10/191193 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2015 року № НОМЕР_3, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014р. у сумі 262818 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року по справі № 805/771/15-а, що залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2015 року № НОМЕР_3. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2015 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою податкового органу.

Сума бюджетного відшкодування за жовтень 2014р. - 282714 грн. не відшкодована.

Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку –50 790 584грн.

Податковим органом була проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за листопад 2014 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 21січня 2015 року № 8/28-03-40/00191193, яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства України, а саме пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1, пункту198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року на суму ПДВ 1117285 грн. що підлягає зменшенню, підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2014 року на суму ПДВ 1002865 грн., яка підлягає зменшенню.

В акті перевірки також зазначено, що висновки щодо бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за листопад 2014р. будуть здійсненні після проведення заходів передбачених Податковим кодексом України.

На підставі акту перевірки від 21 січня 2015 року № 8/28-03-40/00191193 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 лютого 2015 року № 0000094000/400/10/28-03-40, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2014р. у сумі 793981 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року по справі № 805/904/15-а, (залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року) визнано протиправним та скасовано вищевказане податкове повідомлення-рішення від 16 лютого 2015 року № 0000094000/400/10/28- 03-40.

Позивачу 27 лютого 2015 року було відшкодовано - 49787719 грн. ПДВ. Залишок суми бюджетного відшкодування за листопад 2014р. становить – 1002865 грн.

Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку –53 645 880 грн.

Податковим органом була проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за грудень 2014 року, на підставі якої було складено акт від 19 лютого 2015 року № 31/28-03-47/00191193, яким встановлено порушення вимог підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2014 року у сумі ПДВ 1116226 грн.

В акті перевірки також зазначено, що висновки щодо бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за грудень 2014р. будуть здійсненні після проведення заходів передбачених Податковим кодексом України.

На підставі акту перевірки від 19 лютого 2015 року № 31/28-03-47/00191193 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2015 року № 0000034700/1400/10/28-03-47, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1116226 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року по справі № 805/1304/15-а, яка залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року, визнано протиправним та скасовано вищевказане податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2015 року № 0000034700/1400/10/28- 03-47. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016 року касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а вищевказані судові рішення - без змін.

Доказів проведення заходів, передбачених Податковим кодексом України, на підтвердження правомірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування відповідачем не надано. Сума бюджетного відшкодування за грудень 2014р. в розмірі 53 645 880 грн. не відшкодована.

Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку –127 769 050 грн.

Податковим органом була проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2015 року, за результатами якої було складено акт від 20 березня 2015 № 102/28-03- 47/00191193, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2015 року на суму ПДВ 1359956 грн..

В акті перевірки також зазначено, що висновки щодо бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за січень 2015р. будуть здійсненні після проведення заходів передбачених Податковим кодексом України.

За результатами перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000744700/1248/10/28-03-40 від 04 серпня 2015 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 809428 грн. 78 коп. та застосовано штраф у розмірі 404714 грн. 39 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року, ухваленого за результатами розгляду справи № 805/2944/15-а, податкове повідомлення-рішення №0000744700/1248/10/28-03-40 від 04 серпня 2015 року було визнано протиправними та скасовано. Постанова в апеляційному порядку оскаржена не була та набрала законної сили.

Доказів проведення заходів, передбачених Податковим кодексом України, на підтвердження правомірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування відповідачем не надано. Сума бюджетного відшкодування за січень 2015 року- 127 769 050 грн. не відшкодована.

Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку –33 913 493 грн.

Податковим органом була проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий 2015 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 9 квітня 2015 року № 125/28-03-47/0019119, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на суму ПДВ 1 734 576 грн.

В акті перевірки також зазначено, що висновки щодо бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2015р. будуть здійсненні після проведення заходів передбачених Податковим кодексом України.

За результатами перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення від 03 серпня 2015 року № 0000704700/1241/10/28-03-40, згідно із яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015р. у сумі 787274 грн. 95 коп. та застосовано штраф у розмірі 393636 грн. 97 коп. та № 0000724700/1238/10/28-03-40, згідно із яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015р. у сумі 483315 грн. 93 коп. та застосовано штраф у розмірі 241658 грн. 46 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року, ухваленого за результатами розгляду справи № 805/2943/15-а, (залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року) податкові повідомлення-рішення від 03 серпня 2015 року № 0000704700/1241/10/28-03-40 та №0000724700/1238/10/28-03-40 були визнані протиправними та скасовані.

Позивачу 23 квітня 2015 року було відшкодовано 33 398 402 грн. ПДВ. Залишок бюджетного відшкодування за лютий 2015р. становить 515091 грн.

Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку –30 857209 грн.

Довідкою СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Донецьку від 08.05.2015р. №91/28-03-47/00191193 підтверджено задекларовану позивачем суму бюджетного відшкодування за березень 2015 року - 30 857209 грн. Однак, сума не відшкодована.

Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку – 57 278 413 грн.

Податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за квітень 2015 року, за результатами якої складена довідка від 6 липня 2015 року № 2/28-03-40/00191193, якою підтверджено задекларовану позивачем сумму бюджетного відшкодування за квітень 2015 року - 57 278 413 грн. Однак, сума не відшкодована.

Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку – 94 034 342 грн.

Податковим органом була проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за травень 2015 року, за результатами якої складено акт від 22 липня 2015 року № 33/28-03-40, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ в розмірі 2877897 гр. 38 коп.

В акті перевірки також зазначено, що остаточні висновки щодо бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за травень 2015р. будуть здійсненні після проведення заходів передбачених Податковим кодексом України.

Податкове повідомлення-рішення за наслідками проведення перевірки податковим органом не приймалось, доказів проведення заходів, передбачених Податковим кодексом України, на підтвердження правомірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування відповідачем не надано. Сума податку на додану вартість не відшкодована, заборгованість за травень 2015р. становить 94 034 342 грн.

Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку – 93 523 115 грн.

Податковим органом була проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2015 року, за результатами якої складено акт від 7 серпня 2015 року № 52/28-03-4, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2015 року на суму ПДВ в розмірі 3 847 391 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ в розмірі 3847391 грн.

В акті перевірки також зазначено, що остаточні висновки щодо бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за червень 2015р. будуть здійсненні після проведення заходів передбачених Податковим кодексом України.

Податкове повідомлення-рішення за наслідками проведення перевірки податковим органом не приймалось, доказів проведення заходів, передбачених Податковим кодексом України, на підтвердження правомірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування відповідачем не надано. Сума податку на додану вартість не відшкодована, заборгованість за червень 2015р. становить 93 523 115 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано ст..200 Податкового кодексу України (в редакції чинної у спірний період), згідно п. 200.1 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 цієї статті визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У відповідності до п.200.10 та п. 200.11ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки .

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету ( п. 200.12. ст.. 200 Податкового кодексу).

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п. 200.13 ст.. 200 Податкового кодексу).

Тобто, виходячи з приписів наведених норм, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п. п. 200.7 - 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Станом на час виникнення спірних правовідносин механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 39 від 17.01.2011 (далі - Порядок N 39), згідно п. 6 якого, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Відповідно до п. 7 Порядку N 39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

За приписами п. 9 Порядку N 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, за правилами Порядку N 39 у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов'язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню за деклараціями - грудень 2014р., січень 2015, травень 2015р., червень 2015р. податковим органом не складався. В актах камеральної перевірки наведених декларацій зазначено про те, що остаточні висновки щодо бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку будуть здійсненні після проведення заходів передбачених Податковим кодексом України.

Тобто, контролюючим органом не підтверджено достовірність нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014р., січень 2015, травень 2015р., червень 2015р.

З 01.01.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" N 1797-VIII, яким був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 52 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (з урахуванням доповнень, внесених Законом N 1797) визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (з урахуванням доповнень, внесених Законом N 1797) до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. № 189 «Деякі питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість» встановлено, що відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих до 1 лютого 2016 р., за якими станом на 1 січня 2017 р. суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Внесення даних та ведення Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. №26 “Про затвердження Порядку ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість” (далі Порядок №26).

Згідно п.3 Порядку №26 формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

За приписами п.4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру певні дані, зокрема, - дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); - суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; -дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; -дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; -дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно п.6 Порядку №26 повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновіку про те, що Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

Як встановлено вище, контролюючим органом не підтверджено достовірність нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014р., січень 2015, травень 2015р., червень 2015р. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що сума податку на додану вартість за ці звітні періоди є узгодженою та підлягає включенню до Тимчасового реєстру.

Колегія суддів вважає, що визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, в розумінні зазначених норм чинного законодавства, покладене безпосередньо на органи державної фіскальної служби, тобто, є дискреційними функціями такого органу.

Оскільки, підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування є дискреційним обов’язком органів державної фіскальної служби, який ними не виконаний, суд позбавлений можливості встановити чи виконав позивач всі приписи законодавства щодо такого нарахування, а тому вимоги позивача про зобов’язання включити до Тимчасового Реєстру суму податку на додану вартість за грудень 2014р., січень 2015, травень 2015р., червень 2015р., суд вважає передчасними.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в даному випадку, відповідач припустився бездіяльності та порушив вимоги Податкового кодексу України щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у спірних правовідносинах належним способом захисту порушеного права, є зобов'язання відповідача провести документальну перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014р., січень 2015, травень 2015р., червень 2015р. у відповідності до норм Податкового кодексу України.

Водночас, як встановлено вище, правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування по деклараціям за серпень 2014р. - 2 950 450 грн., вересень 2014р.- 817676 грн., за жовтень 2014р. - 282714 грн. за листопад 2014р. – 1002865 грн., за лютий 2015р. - 515091 грн., за березень 2015 року - 30 857209 грн., за квітень 2015 року - 57 278 413 грн. підтверджена судовими рішеннями та довідками податкового органу. За таких обставин, відповідач зобов’язаний був включити їх до Тимчасового реєстру, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на лист Служби Безпеки України 07.03.2017 року №6/1729 суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки такий лист не є нормативно - правовим актом або рішенням органу владних повноважень, носить рекомендований характер для казначейської служби при здійснення бюджетного відшкодування, тоді як у спорі, що розглядається, мова йде про включення заяви до Тимчасового реєстру.

Положення п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України не регулюють спірні правовідносини, а тому посилання відповідача ці норми судом не прийняті до уваги.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року по справі №805/2258/17-а – задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року по справі №805/2258/17-а – скасувати.

Позов Приватного акціонерного товариства «Єнаківський металургійний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов'язання внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми податку на додану вартість за липень - грудень 2014 року та за лютий - червень 2015 року в загальній сумі 462 676 805,00 грн. – задовольнити частково.

Зобов’язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні данні щодо відшкодування Приватному акціонерному товариству «Єнаківський металургійний завод» суми податку на додану вартість за серпень 2014 року – 2 950 450,00 грн, за вересень 2014 року – 817 676,00 грн, за жовтень 2014 року – 282 714,00 грн, за листопад 2014 року – 1 002 865,00 грн, за лютий 2015 року – 515 091, 00 грн, за березень 2015 року – 30 857 209,00 грн, за квітень 2015 року – 57 278 413, 00 грн.

Зобов’язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби провести документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану Приватним акціонерним товариством «Єнаківський металургійний завод» у декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, січень 2015 року, травень 2015 року, червень 2015 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Єнаківський металургійний завод» судовий збір у розмірі 3 360,00 (три тисячі триста шістдесят) грн.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 02 березня 2018 року.

Повне судове рішення складено 06 березня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 02 березня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді Л.А. Василенко

ОСОБА_1