Постанова № 72603258, 28.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/86/18 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря: Андрієнко Н.А.,

за участю:

позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп», Національного банку України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року, -

У с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп», Національного банку України, у якому просив: визнати незаконною бездіяльність/відмову відповідачів з приводу розгляду по суті заяви позивача про внесення змін до реєстру кредиторів від 10.07.2017, про внесення змін щодо нього до Переліку (реєстру) вимог кредиторів у сумі 802310,62 грн. згідно положень статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції Закону № 3127-ІV від 29.11.2005, що стягнута з ВАТ Банка «БІГ ЕНЕРГІЯ» заочним рішенням Деснянського райсуду м. Чернігова від 25.02.2016 у сумі 447340,95 грн. та рішенням Деснянського райсуду м. Чернігова від 02.06.2017 у сумі 354969,67 грн. та у невнесенні змін щодо нього до Переліку (реєстру) вимог кредиторів; зобов'язати ТОВ «Брокінвестгруп» внести зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів, а Національний банк України погодити внесення змін до Переліку (реєстру) вимог кредиторів, якими включити позивача і його вимоги до Переліку (реєстру) вимог кредиторів четвертої черги у сумі 2443564,58 грн. згідно положень статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції Закону № 3127-ІV від 29.11.2005 та виключити позивача і його вимоги з Переліку (реєстру) вимог кредиторів четвертої черги наразі діючого і складеного згідно положень статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції Закону № 3127-ІV від 24.07.2009 з виплатою коштів кредиторської заборгованості у сумі 2443564,58 грн. згідно положень статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції Закону № 3127-ІV від 29.11.2005, які для наявних тривалих правовідносин мають вищий пріоритет над положеннями статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції Закону № 3127-ІV від 24.07.2009 діючого Переліку (реєстру) вимог кредиторів, в порядку черговості до (перед) чергою виплати (ою) коштів за вимогами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які віднесено до наступної (5) черги кредиторів. Виплату за Переліком (реєстром) вимог кредиторів банку коштів за вимогами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб проводити після повного задоволення його кредиторських вимог.

Також, разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій останній просить зупинити розрахунки, що проводить ТОВ «Брокінвестгруп» з вигодонабувачами, віднесеними до третьої черги вигодонабувачів (з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб) Переліку (реєстру) вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Банка «БІГ ЕНЕРГІЯ»; заборонити ТОВ «Брокінвестгруп» проводити задоволення вимог/перерахування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з усіх рахунків ВАТ Банка «БІГ ЕНЕРГІЯ», що відкриті у Національному банку України, до повного задоволення кредиторських вимог ОСОБА_2 за набравшими силу судовими рішеннями про виплату на його користь коштів кредиторської заборгованості ВАТ Банка «БІГ ЕНЕРГІЯ».

В обгрунтування вимог заяви позивач посилається на те, що оскільки Національний банк України не виконує ухвалені на його користь судові рішення зобов'язального характеру про виплату коштів у пріоритетному порядку, маючи на спеціальному рахунку ВАТ Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ» грошові кошти, що належать цьому товариству, і всупереч судових рішень задовольняє вимоги - перераховує кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то існує реальна загроза повного невиконання ухвалених на його користь судових рішень.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року в задоволенні заяви відмовлено.

Рішення суду умотивовано тим, що у поданій заяві позивач не наводить фактів, які б свідчили про наявність обставин для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме не вказано обґрунтувань та не надано відповідних доказів, які б свідчили про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що у даній справі суд належним чином не здійснює судовий захист його прав і інтересів, порушивши норми процесуального права та Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини і невжиття передбачених Законом заходів забезпечення позову безпідставно дозволяє і надалі протиправно задовольняти вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і не виконувати судові рішення, які набрали законної сили та будуть ухвалені за розглядом цього позову. Також, позивач зазначає, що у випадку припинення банку всі кошти від ліквідаційної процедури неправомірно отримає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у той час як йому кошти сплачені не будуть.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з таких підстав.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Дослідивши зміст клопотання позивача та матеріали справи, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення даного адміністративного позову, зокрема, у зв'язку із тим, що позивачем не наведено конкретних обставин, за яких невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення прав позивача. Очевидних ознак протиправності бездіяльності відповідачів, що є предметом позову, та порушення такою прав позивача, судова колегія не вбачає.

До того ж, як вірно зазначено судом першої інстанції, заборона Товариству з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп» проводити задоволення вимог/перерахування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з усіх рахунків Відкритого акціонерного товариства Банка «БІГ ЕНЕРГІЯ», що відкриті у Національному банку України, про яку просить позивач, може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб, що не є учасниками даної справи. Відтак, ураховуючи вимоги ст. 151 КАС України, колегія суддів уважає, що також відсутні підстави для забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». При цьому, невиконання судових рішень у інших справах не є підставою для забезпечення позову у даному випадку.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України (у новій редакції з 15 грудня 2017 року) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС України (у новій редакції з 15 грудня 2017 року) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови буде складений 05 березня 2018 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.