Постанова № 72603116, 05.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 361/7660/17 Суддя (судді) першої інстанції: Сердинський В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ісаєнко Ю.А.,

суддів Земляної Г.В., Сорочко Є.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання незаконними дії та рішення і зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання незаконними дії та рішення і зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2017 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років двох років п'яти місяців (з 01.09.1994 по 30.06.1999) навчання на денному відділенні юридичного факультету Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого.

Зобов'язано Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років двох років п'яти місяців (з 01.09.1994 по 30.06.1999) навчання на денному відділенні юридичного факультету Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого.

Зобов'язано Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплатити позивачу пенсію за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, з 06 грудня 2017 року, виходячи із розрахунку 90 відсотків від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, без обмеження максимального розміру.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Справа розглянута у порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_3 з 01.09.1994 по 30.06.1999 навчався у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, за спеціальністю правознавство.

31.03.1999, в порядку передбаченому Законом України «Про прокуратуру», позивач був прийнятий на роботу в прокуратуру Київської області і призначений на посаду помічника-стажиста Броварського міжрайонного прокурора наказом прокурора області № 204 від 31.03.1999.

Позивач 06.12.2017 звернувся до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із письмовою заявою про зарахування половини строку навчання на денній формі до стажу за період роботи в органах прокуратури України та призначення пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-XII, надавши всі необхідні документи відповідачу (для призначення та розрахунку розміру пенсії).

Листом відповідача від 12.12.2017 №986/К-01 було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, посилаючись на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, відповідно до якого у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються згідно із законами України, у тому числі відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням органу Пенсійного фонду України, звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що дії позивача направлені на реалізацію законом встановленого права на зарахування половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, узгоджуються із положеннями ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, з чим частково погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до положень ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12 липня 2001 року №2663-III) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, згідно з яким ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII замінено двома частинами такого змісту: «Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

- по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;

- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років;

- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років;

- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років;

- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років;

- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії».

Відповідно до змін, внесених до вказаної правової норми згідно із Законами України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII, який набрав чинності 01 травня 2014 року, «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, розмір пенсії у відсотковому відношенні до заробітної плати зменшено і незалежно від стажу роботи становить: з 01 травня 2014 року - 70%, з 01 січня 2015 року - 60%.

01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, у п.5 Прикінцевих положень якого визначено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про прокуратуру».

15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, відповідно до пп.1 п.3 р.XII «Прикінцеві положення» якого норми Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII втратили чинність, крім, зокрема ч.ч.3, 4, 6, 11 ст.501.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивача за призначенням пенсії регулюється правилами ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, відповідно до ч.ч.1, 2 якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

- по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;

- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;

- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;

- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;

- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Наведені в позовній заяві доводи позивача щодо звуження змісту його прав в частині зменшення сутності соціальних гарантій працівників прокуратури колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в ч.3 ст.22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Разом з тим, як ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року 3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року), так і ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який є чинним на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, встановлено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року вислуги років не менше 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.

Таким чином, при прийнятті Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII не допущено звуження прав позивача.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що станом на 01 жовтня 2011 року (дата набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року 3668-VI, яким змінено ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII) у позивача був відсутній стаж роботи не менше 20 років, що давав право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку, а тому під час прийняття Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII звуження прав позивача не відбулось.

Колегія суддів зазначає, що ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, по 31.12.2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до наведеного Закону, не може перевищувати 10740 гривень.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII частину 15 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII у Законі України «Про прокуратуру» у ч.15 ст.86 в абзаці шостому слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, відповідно до ч.15 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії за вислугу років), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Наведені положення не визнавались неконституційними, є чинними та підлягають застосуванню у спірних правовідносинах та, як встановлено колегією суддів вище, відповідні зміни не призвели до звуження обсягу прав та соціальних гарантій позивача, що були ним досягнуті та існували на момент внесення відповідних змін, а тому колегія суддів відхиляє аргументи позивача щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-XII (в редакції, чинній до 01 жовтня 2011 року).

Крім того, спеціальний стаж позивача не є достатнім для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів доходить висновку, що відповідач, відмовляючи позивачеві у призначенні пенсії за вислугу років діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, рішення відповідача відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

Суд першої інстанції на зазначені положення уваги не звернув та помилково зобов'язав Управління здійснити призначення пенсії за вислугу років.

Водночас, ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, приписами ч. 6 ст. 86 Закону України ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії за вислугу років) передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, зокрема, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугою років, слід зарахувати половину строку навчання позивача у вищому навчальному закладі з 01.09.1994 по 30.06.1999.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п'ятою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог лише в частині зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи позивача половину строку навчання у вищому навчальному закладі з 01.09.1994 по 30.06.1999 та не вбачає підстав для задоволення інших позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 28.12.2017, та є підставами для її скасування в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача призначити пенсію.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню в частині.

Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2017 скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплатити ОСОБА_3 пенсію за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, з 06 грудня 2017 року, виходячи із розрахунку 90 відсотків від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, без обмеження максимального розміру. В задоволенні позову в цій частині - відмовити.

В решті рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2017 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 05.03.2018)

Суддя-доповідач Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Сорочко Є.О.