Постанова № 72603080, 05.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/9756/17 Головуючий у І інстанції Борець Є. О.Провадження № 33/780/270/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 441 05.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2018 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Миколюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за участю:

представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3,

представника Київської митниці ДФС – ОСОБА_4,

за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС ОСОБА_4, на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2018 року, –

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2018 року провадження по справі про порушення митних правил за ч.1 ст.483 МК України щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, в корп.3 в кв.12,

закрито, у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно з постановою суду, 29 лютого 2016 року ОСОБА_2 подав до ВМО №2 МП «Вишневе» Київської митниці ДФС електронну митну декларацію №125140002/2016/651114, в якій він повідомив про ввезення автомобілем з номерними знаками LBL17368/LBL33407 на митну територію України товару «свіжі овочі та фрукти» вартістю 20509 доларів США 20 центів, що були еквівалентні грошовим коштам в розмірі 558847 гривень 85 копійок. На підтвердження цієї обставини ОСОБА_2 приєднав до електронної митної декларації комерційний інвойс №VOR-16.01412 від 23 лютого 2016 року, з якого вбачалось, що вартість вказаного товару становила 20509 доларів США 20 центів. Натомість, з інвойсу №VF-16.01120 від 25 лютого 2016 року, надісланого митними органами Королівства Нідерландів, вбачається, що автомобілем з номерними знаками LBL17368/LBL33407 на митну територію України переміщувався товар «свіжі овочі та фрукти» вартістю 18642 євро, що були еквівалентні грошовим коштам в розмірі 560137 гривень 63 копійок. Ця обставина свідчить про те, що ОСОБА_2 приховав від органу доходів і зборів достовірну митну вартість товару «свіжі овочі та фрукти», переміщеного на митну територію України.

Не погоджуючись з постановою суду, представник Київської митниці ДФС ОСОБА_4 просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ч.1 ст.483 Митного кодексу України, застосувати до нього стягнення у виді ста відсотків вартості товарів-предметів правопорушення, що становить 560137,63 грн., та конфіскації предметів правопорушення – товару (свіжі фрукти, овочі, горіхи в асортименті), в разі неможливості конфіскації зазначеного товару – стягнути з правопорушника на підставі положень ч.2 ст.541 МК України його вартість - 560137,63 грн.

В обґрунтуванні апелянт звертає увагу на положення вимог ст.ч.2 ст.457 МК України, та вказує, що інкриміноване ОСОБА_2 правопорушення відноситься до триваючих, оскільки правопорушник не припинив протиправну поведінку ні на момент виявлення порушення, а ні на момент судового розгляду, тому адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень, тобто строк спливає 15.02.2018 року, а не 21.09.2017 року, як це зазначено в постанові суду.

Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_4, який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 – ОСОБА_3, який підтримав судове рішення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.

Згідно з вимогами ст. ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об’єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів, а також містять неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності законних підстав та необхідності закрити провадження по даній справі, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 467 МКУ закінчився шести місячний строк накладення адміністративного стягнення.

Однак, закінчення строку накладення адміністративного стягнення на момент постановлення рішення не усуває необхідності розглянути справу по суті, тобто всебічно дослідити матеріали адміністративної справи та вирішити питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вищезазначених вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП та ст. ст. 486, 489 МК України, лише після встановлення судом того, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад адміністративного правопорушення і особа винна в його вчиненні, суд вправі вирішувати питання, передбачені ст. 38 КУпАП та ст. 467 МК України, а саме щодо можливості накладення адміністративного стягнення, оскільки цей строк рахується саме з дня вчинення правопорушення. Про це також, йдеться і в постанові голови Верховного суду України від 22 серпня 2005 року, а саме, що закриття справи на підставі ст. 38 КУпАП допустимо лише у випадку доведеності вини особи у вчиненні правопорушення за умови забезпечення при розгляді справи всебічного, повного й об’єктивного з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, з дотриманням процесуальної форми її розгляду, визначеної законом.

Не зважаючи на повноту застосування норм матеріального та процесуального права при встановленні вини у вчинені правопорушення ОСОБА_2 передбачене ч. 1 ст. 483 МКУ, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що підтверджується матеріалами справи, а саме щодо закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

За таких обставин, постанова про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, підстав для зміни чи скасування цієї постанови, суд не вбачає, у зв’язку із чим залишає постанову без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 289, 294 КУпАП, ст. 528 МКУ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2018 року щодо ОСОБА_5 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: