Ухвала суду № 72602487, 01.03.2018, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/226/18

Провадження № 1-в/368/35/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючий суддя: Закаблук О.В.

При секретарі: Широкоступ К.М.

З участю інших сторін провадження:

Прокурор: Притула С.М.

представник ВК : ОСОБА_1

Засуджений: ОСОБА_2

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду кримінальне провадження за поданням В.о. Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» майора внутрішньої служби ОСОБА_3, погоджене з головою спостережної комісії при Кагарлицькій рейдержадміністрації ОСОБА_4 про умовно – дострокове звільнення від відбування основного покарання, без скасування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами у відношенні засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, засудженого:

- 29 березня 2013 року Березанським районним судом Миколаївської області за вчинення злочину, який передбачено ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років та додаткового покарання у виді 2 (двох) років позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки;

- 26 червня 2013 року Апеляційним судом Миколаївської області апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2013 року у відношенні ОСОБА_2 залишено без змін, -

- який відбуває основне покарання у виді позбавлення волі Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -

В С Т А Н О В И В :

13.02.2018 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшло подання В.о. Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» майора внутрішньої служби ОСОБА_3, погоджене з головою спостережної комісії при Кагарлицькій рейдержадміністрації ОСОБА_4 про умовно – дострокове звільнення від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, без скасування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами у відношенні засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, засудженого:

- 29 березня 2013 року Березанським районним судом Миколаївської області за вчинення злочину, який передбачено ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років та додаткового покарання у виді 2 (двох) років позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки;

- 26 червня 2013 року Апеляційним судом Миколаївської області апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2013 року у відношенні ОСОБА_2 залишено без змін, -

- який відбуває основне покарання у виді позбавлення волі Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)».

13.02.2018 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для слухання даного кримінального провадження був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

14.02.2018 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та про слухання даного кримінального провадження з засудженим в режимі відеоконференції з Державною установою Кагарлицька ВК – 115.

Слухання кримінального провадження було призначено на 14 год. 00 хв. 01.03.2018 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 01.03.2018 року, представник ВК – 115 ОСОБА_1 подання підтримав, та зазначив, що засуджений ОСОБА_2 за час відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, тому заслуговує на застосування умовно – дострокового звільнення згідно ст. 81 КК України.

Засуджений ОСОБА_2 за час відбування покарання взагалі не допускав режиму відбування покарання, в зв»язку з чим з ним не проводилися бесіди профілактичного характеру, на профілактичному обліку не перебував та не перебуває, напроти, має 9 заохочень за добросовісну поведінку та ставлення до праці під час відбування покарання.

В судовому засіданні, яке відбулося 01.03.2018 року, засуджений ОСОБА_2 подання ВК – 115 підтримав, зазначивши при цьому, що він своєю позитивною поведінкою та відношенням до праці довів ту обставину, що став на шлях виправлення та перевиховання, тому до нього можливе застосування положення ст. 81 КК України, - умовно – дострокового звільнення від призначеного покарання.

Окрім того, за час відбування покарання має 9 заохочень, дисциплінарних стягнень не має.

У вчиненому злочині щиро розкаявся.

Потерпілим шкоду відшкодував, в зв»язку з чим до нього не було заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні, судові витрати на залучення експерта по кримінальному провадженні відшкодував.

В судовому засіданні прокурор Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 проти задоволення подання ВК – 115 не заперечував, так як вважає, що засуджений ОСОБА_2 позитивно характеризується по місцю відбування покарання, на протязі відбування покарання не допускав порушення режиму відбування покарання, має лише заохочення, що свідчить про його усталену правослухняну поведінку, тому до нього можливе застосування положень ст. 81 КК України, - умовно дострокового звільнення від відбування призначеного основного покарання.

В судове засідання представник спостережної комісії при Кагарлицькій РДА не з»явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

Суд, вислухавши представника ВК -115 ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2, які подання підтримали, заслухавши прокурора Притулу С.М., який проти задоволення подання не заперечував, дослідивши матеріали подання, приходить до висновку щодо задоволення подання ВК - 115, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, засуджений:

- 29 березня 2013 року Березанським районним судом Миколаївської області за вчинення злочину, який передбачено ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років та додаткового покарання у виді 2 (двох) років позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки;

- 26 червня 2013 року Апеляційним судом Миколаївської області апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2013 року у відношенні ОСОБА_2 залишено без змін, -

- відбуває основне покарання у виді позбавлення волі Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)».

Початок строку покарання: «31» липня 2014 року.

Кінець строку покарання: «31» липня 2021 року.

1\2 строку покарання: «21» січня 2018 року.

Станом на 01.03.2018 року має невідбутий строк покарання терміном 3 роки 122 дні.

Прибув в Кагарлицьку виправну колонію Київської області ( 115 ) із Миколаївського СІЗО, де утримувався з 10.08.2014 року, де дисциплінарних стягнень та заохочень не мав.

По прибуттю в ДУ «ВК – 115» 15 жовтня 2016 року працевлаштований різноробочим на виробництві установи.

За весь час відбування покарання до праці відносився добре, завдану роботу виконував добросовісно, характеризується позитивно, заходи виховної спрямованості відвідує регулярно, реагує на них правильно, завдану роботу виконував добросовісно.

Так, за час перебування в місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_7 має:

заохочення:

1. 26.02.2015 р. За сумлінну поведінку і ставлення до праці. ОСОБА_8 Нач. ВК

2. 10.09.2015 р. За сумлінну поведінку і ставлення до праці. ОСОБА_8 Нач. ВК

3. 10.12.2015 р. За сумлінну поведінку і ставлення до праці ОСОБА_8 Нач. ВК

в їдальні установи.

4. 26.05.2016 р. За сумлінну поведінку і ставлення до праці ОСОБА_8 Нач. ВК

в їдальні установи.

5. 25.08.2016 р. За добросовісне відношення до праці в їдальні ОСОБА_8 Нач. ВК

установи.

6. 02.03.2017 р. За добросовісне відношення до праці в їдальні Додаткове Нач. ВК

установи. тривале побачення.

7. 22.06.2017 р. За добросовісне відношення до праці в їдальні ОСОБА_8 Нач. ВК

установи.

8. 29.09.2017 р. За добросовісне відношення до праці в їдальні ОСОБА_8о. Нач. ВК

установи.

9. 08.12.2017 р. За добросовісне відношення до праці в їдальні ОСОБА_8о. Нач. ВК

установи.

Дисциплінарних стягнень, в тому числі знятих, чи погашених в установленому порядку, засуджений ОСОБА_2 за час відбування покарання не має.

Відповідно, суд, (та інші учасники процесу, - представник ВК – 115, прокурор), приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_2 став на шлях виправлення і тому заслуговує, на думку учасників процесу, зокрема, представника ВК 115, прокурора, та, відповідно, суду, згідно ст.. 81 КК України умовно – дострокового звільнення від відбування покарання.

Суд при вирішенні даного питання керувався нормами як матеріального, так і процесуального права.

Що стосується норм матеріального права, то суд керувався наступним.

Так, згідно ст. 81 КК України:

1. До осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як встановлено судом, засуджений ОСОБА_2 за весь період відбування покарання своєю поведінкою та ставленням до праці довів ту обставину, що він остаточно став на шлях виправлення та перевиховання.

Отже, що стосується сумлінної поведінки, та сумлінного відношення до праці, то, на думку суду, такі критерії позитивної поведінки засудженого, та які є підставою для застосування положень ст. 81 КК України, - умовно – дострокового звільнення від призначеного основного покарання, наявні в поведінці засудженогоКуза В.В., так як засуджений має 9 заохочень за позитивну поведінку та сумлінне відношення до праці під час відбування покарання, при повній відсутності дисциплінарних стягнень, в тому числі знятих чи погашених в установленому законом порядку.

3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

При вирішенні питання щодо умовно – дострокового звільнення від покарання засудженого ОСОБА_2 судом було враховано формально-юридичні та оціночні підстави.

Формально-юридичні підстави передбачені ч. 3 ст. 81 КК України і пов'язуються з фактичним відбуттям засудженим ОСОБА_2 1/2 строку покарання.

Строк фактичного відбуття засудженим ОСОБА_2 певної частини призначеного йому покарання як формально-юридична підстава умовно-дострокового звільнення від відбування покарання залежить від кількох чинників.

Таким чинниками відповідно до ч. 3 ст. 81 КК України є:

а) вид (категорія) вчиненого особою злочину, визначений відповідно до ст. 12 КК України;

Так, ОСОБА_2 засуджений за вчинення злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п»яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Відповідно, згідно з положеннями ч. 4 ст. 12 КК України, засуджений ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин.

Відповідно до положень ст. 25 КК України засуджений ОСОБА_2 вчинив необережний злочин.

Отже, зглядаючись на положення ч. 4 ст. 12, ст. 25 КК України засуджений ОСОБА_2 вчинив необережний тяжкий злочин, що дає підстави на час слухання даного кримінального провадження, а саме, - станом на 01.03.2018 року застосувати до засудженого ОСОБА_2 положення ст. 81 КК України.

З урахуванням окремих із зазначених чинників та поєднання деяких з них між собою відносно засудженого ОСОБА_2 законом встановлений загальний, (п.1 ч. 3 ст. 81 КК України), строк покарання, після фактичного відбуття якого особа може бути умовно-достроково звільнена від відбування покарання.

Відповідно, як де – юре, так і де – факто засуджений ОСОБА_2 підпадає під положення п. 1 ч. 3 ст.. 81 КК України, так як станом на день слухання справи, - станом на 01.03.2018 року відбув більше, ніж 1\2 частину покарання, так як 1\2 строку покарання засудженим ОСОБА_2 відбута 31 січня 2018 року.

Отже, що стосується формально – юридичних підстав щодо застосування до засудженого ОСОБА_2 положень ст. 81 КК України, то такі є в наявності в повному обсязі.

Що ж стосується оціночних підстав умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, які передбачені ч. 2 ст. 81 КК України, то суд вважає, що їх також достатньо на даному етапі відбування покарання засудженим ОСОБА_2 призначеного йому покарання.

Суд на обґрунтування своєї позиції враховує ту обставину, що засуджений ОСОБА_2 своєю поведінкою довів щире розкаювання у вчиненому злочині, та довів своє ставлення на шлях виправлення та перевиховання.

Встановлюючи ці підстави застосування ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_2, суд, зокрема, з'ясував наступні обставини:

- засуджений ОСОБА_2 в установах виконання покарань на протязі всього періоду відбування покарання завжди дотримувався правил внутрішнього розпорядку, виявляв сумлінну поведінку та добросовісне відношення до праці, посвідченням чого є наявність в засудженого ОСОБА_2 9 – ти заохочень від адміністрації установи виконання покарань за зразкову поведінку та добросовісне ставлення до праці.

Окремо слід зазначити, що засуджений ОСОБА_2 за весь період відбування покарання не мав дисциплінарних стягнень, в тому числі знятих чи погашених в установленому законом порядку.

Відповідно, суд вважає, що для наявності оціночних підстав для застосування положення ст. 81 КК України необхідно, щоб засуджений своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів ту обставину, що він остаточно став на шлях виправлення та перевиховання.

- Окрім того, дослідивши матеріали справи, суд позитивно сприймає характеристику установи відбування покарання щодо тієї обставини, що засуджений ОСОБА_2 по місцю відбування покарання характеризується лише з позитивної сторони, а також суд позитивно сприймає висновок установи виконання покарання, в якій зазначено, що засуджений ОСОБА_2 за час відбування покарання сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тому заслуговує на застосування умовно – дострокового звільнення згідно ст. 81 КК України.

Відповідно, суд, оцінючи поведінку засудженого ОСОБА_2 в розрізі оціночних підстав для застосування положень ст. 81 КК України, зазначає, що поведінка засудженого в достатній мірі свідчить про його остаточне ставлення на шлях виправлення та перевиховання, тому до нього може бути застосоване положення ст. 81 КК України.

Окрім того, суд в даному випадку звертає увагу на положення ст. 6 КВК України.

Так, згідно ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Відповідно, зглядаючись на вищевказані норми права, суд вважає, що для застосування пільги, яка передбачена ст. 81 КК України необхідно, щоб в діях засудженого, який відбуває покарання, однозначно були в наявності ознаки ресоціалізації.

Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Отже, отримання 9 - ти заохочень при повній відсутності дисциплінарних стягнень, в тому числі погашених чи знятих в установленому Законом порядку, свідчить на думку суду про систематичність дій засудженого, які спрямовані на його виправлення та перевиховання, про наявність дійсного (а не про очі) процесу ресоціалізації.

Поведінка засудженого ОСОБА_2 в установах відбування покарання свідчить лише про його правослухняну поведінку під час всього періоду відбування покарання, що, на думку суду, свідчить про факт правослухняної поведінки, що є безумовною підставою для застосування до засудженого ОСОБА_2 пільги, яка передбачена ст. 81 КК України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність як формально-юридичних, так і наявність в достатньому обсязі оціночних підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, тому суд приймає рішення про задоволення подання В.о. Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_3, погоджене з головою спостережної комісії при Кагарлицькій рейдержадміністрації ОСОБА_4 про умовно – дострокове звільнення від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі у відношенні засудженого ОСОБА_2 про застосування до нього положень ст. 81 КК України.

При вирішенні даного питання судом було застосовано положення ППВСУ від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким».

Суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_2 положення ст. 81 КК України, - умовно – дострокового звільнення від покарання на даній стадії відбування покарання не буде суперечити реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, даним рішенням суду буде виконана мета кримінального покарання - як її каральної, так і виправної складової, тобто, на думку суду, застосування положень ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_2 є обґрунтованим.

Що стосується застосування норм процесуального права, то в даному випадку суд застосував ст..ст. 537, 539 КПК України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України має право вирішувати питання про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно ст.. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням ( поданням ) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно, суд при вирішенні даного питання враховував ті обставини, що у діях засудженого ОСОБА_2 є достатні ознаки перевиховання, засуджений ОСОБА_2, як вбачається з пояснень учасників процесу, зокрема, представника ВК 115, прокурора, та матеріалів провадження, своєю поведінкою довів ту обставину, що він остаточно став на шлях виправлення та перевиховання, що є безумовною підставою для задоволення подання.

Отже, при винесені ухвали щодо засудженого ОСОБА_2 суд керувався Конституцією України, нормами діючого КПК України, КК України, КВК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 2 ст. 369, 370 – 372, 537, 539 КПК України, ст.ст. 12, 81, ч. 2 ст. 286 КК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_9о. Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» майора внутрішньої служби ОСОБА_3, погоджене з головою спостережної комісії при Кагарлицькій рейдержадміністрації ОСОБА_4 про умовно – дострокове звільнення від відбування основного покарання, без скасування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами у відношенні засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, засудженого:

- 29 березня 2013 року Березанським районним судом Миколаївської області за вчинення злочину, який передбачено ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років та додаткового покарання у виді 2 (двох) років позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки;

- 26 червня 2013 року Апеляційним судом Миколаївської області апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2013 року у відношенні ОСОБА_2 залишено без змін, -

- який відбуває основне покарання у виді позбавлення волі Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», - задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, засудженого:

- 29 березня 2013 року Березанським районним судом Миколаївської області за вчинення злочину, який передбачено ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років та додаткового покарання у виді 2 (двох) років позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки;

- 26 червня 2013 року Апеляційним судом Миколаївської області апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2013 року у відношенні ОСОБА_2 залишено без змін, -

- який відбуває основне покарання у виді позбавлення волі Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», - умовно – достроково від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на 3 роки 122 дні.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом 7 діб.

Суддя О.В. Закаблук