
Справа № 347/1110/17
Провадження № 11-кп/779/86/2018
Категорія ч.3 ст.185 КК України
Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І. М. І.
ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2018 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
судді-доповідача ОСОБА_2
суддів Шкрібляка Ю.Д. , Повзла В.В.,
за участю: секретаря судового засідання Кравчук І.Я.
прокурора Шутки І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12017090190000209 за апеляційною скаргою прокурора Косівського відділу Коломийської місцевої прокуратури ОСОБА_3 на вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2017 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
в с т а н о в и л а :
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
В силу ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
В силу ч.1 п.п.1,2 та ч.2 п.2 ст. 76 КК України зобов’язано обвинуваченого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, а також періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази: двоє міжкімнатних дверей із деревини породи смерека з вмонтованими врізними замками – повернуто ОСОБА_5; виготовлений кустарним способом мотоблок з причіпом – повернуто ОСОБА_4
Судом першої інстанції встановлено, що 03.06.2017 близько 16 год., ОСОБА_4 приїхав на належному йому виготовленому кустарним способом мотоблоці з причіпом до домогосподарства ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, розташованого за адресою: с.Черганівка, вул. Довбуша, 68а, Косівського району Івано-Франківської області, де, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно - небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_5, підійшов до вхідних дверей житлового будинку та пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, проник в середину вказаного житлового будинку через отвір для скла у вхідних не засклених дверях.
Перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_5, обвинувачений зняв із завіс двоє дерев’яних міжкімнатних дверей із вмонтованими врізними замками, після чого відчинив металопластикове вікно та через віконний отвір виніс вказані міжкімнатні дерев’яні двері на вулицю, де погрузив їх на причіп, прикріплений до належного йому виготовленого кустарним способом мотоблоку.
У подальшому, ОСОБА_4 перевіз належним йому виготовленим кустарним способом мотоблоком викрадені двоє дерев’яних міжкімнатних дверей із вмонтованими врізними замками в с. Смодна Косівського району, та залишив їх в приміщенні літньої кухні на території домогосподарства за місцем проживання ОСОБА_6, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Відповідно до інформаційної довідки про вартість об’єкта оцінки, кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_5 завдана матеріальна шкода на суму 5000 (п’ять тисяч) гривень.
Не погодившись з вироком суду прокурор Косівського відділу Коломийської місцевої прокуратури ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи правильність кваліфікації дій, доведеність вини обвинуваченого та міру покарання, визначену ОСОБА_4, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що відповідно до п. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. З матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений вчинив крадіжку двох міжкімнатних дверей з вмонтованими врізними замками, які в подальшому завантажив на причіп, приєднаний до власного мотоблоку, виготовленого кустарним способом, та за його допомогою здійснив транспортування викраденого майна.
За таких обставин, на думку прокурора, зазначений мотоблок підлягав спеціальній конфіскації, оскільки є знаряддям злочину. Однак, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст.100 КПК України, не конфіскував мотоблок із причепом, а ухвалив рішення про повернення його власнику.
Просить вирок Косівського районного суду від 19.12.2017 року скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність встановлення фактичних обставин справи та юридична кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються.
Колегія суддів вважає, що доводи прокурора про порушення судом першої інстанції вимог ч.9 ст.100 КПК України є обґрунтованими, оскільки зі змісту мотивувальної частини вироку суду вбачається, що суд першої інстанції допустив суперечливі висновки і встановивши, що мотоблок з причіпом було використано ОСОБА_4 як знаряддя злочину в подальшому в порушення вимог. п.1 ч. 9 ст. 100 КПК України прийняв рішення про його повернення обвинуваченому.
Так, відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження тощо.
Аналіз зазначеної норми, свідчить про те, що знаряддями вчинення злочину виступають ті предмети, використовуючи які особа вчиняє фізичний вплив на матеріальні об’єкти (транспортні засоби, вогнепальна і холодна зброя, технічне устат6кування). Засобами вчинення злочину називаються ті предмети, речі, за допомогою яких злочин було вчинено, які використовувались для погашення вчинення злочину, але безпосереднього фізичного впливу не заподіювали (підроблені документи, формений одяг). Для прискорення, полегшення та більшої ефективності вчинення злочину суб’єкт використовує багато різних знарядь та засобів. Найчастіше при вчиненні злочину використовуються: зброя, різні інструменти, прилади, автомототранспортні засоби, отрута.
Згідно п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що на власному мотоблоці з причіпом заїхав на територію домогосподарства потерпілого, завантажив на причіп двоє міжкімнатних дверей та за допомогою мотоблоку здійснив транспортування викраденого майна.
Таким чином, в судовому засіданні як апеляційного суду, так й в суді першої інстанції було встановлено, що обвинуваченим вчинено крадіжку саме з використанням власного, виготовленого кустарним способом, мотоблоку з причіпом.
Проте, суд першої інстанції дані обставини не врахував та не мотивуючи належним чином своє рішення, допускаючи суперечливі висновки, повернув за приналежністю мотоблок, виготовлений кустарним способом, з причіпом обвинуваченому ОСОБА_4
Пункт 6 ч.1 ст. 407 КПК України визначає, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу прокурора, скасувати вирок суду та призначити новий розгляд кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.376,404,405,407,409,410,412,418,419 КПК України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу прокурора Косівського відділу Коломийської місцевої прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.
Вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2017 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст.185 КК України скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 підписи ОСОБА_2
Судді: Ю.Д. Шкрібляк
ОСОБА_7
Згідно з оригіналом. Суддя: О.П. Васильєв
Судове рішення № 72601834, Апеляційний суд Івано-Франківської області було прийнято 05.03.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 347/1110/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: