Рішення № 72600681, 21.02.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2477/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

представника позивача по первісному позову ОСОБА_1, відповідача по первісному позову ОСОБА_2, представника відповідача по первісному позову ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кілія об’єднану цивільну справу за первісним позовом

Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія»

до

ОСОБА_4 та ОСОБА_2

про

визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком, усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом виселення відповідачів,

без надання іншого житлового приміщення,

зустрічним позовом

ОСОБА_4 та ОСОБА_2

до

Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія» та Виконавчого комітету Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача,

Сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ВНАП Кілійської РДА Одеської області

про

скасування свідоцтва про реєстрацію права власності на житловий будинок, скасування реєстрації права власності на житловий будинок, зобов’язання вчинити певні дії та визнання права власності на житловий будинок, -

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарський виробничій кооператив «Росія» (далі по тексту - СВК «Росія») звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_4 про визнання відповідача такою, що втратила право користування житловим будинком № 52 по вул. Морська в с. Приморське Кілійського району Одеської області, та скасування реєстрації місця проживання за вищевказаною адресою, та усунення перешкод у користуванні позивачем вказаним житловим будинком.

Під час розгляду справи представник СВК «Росія» неодноразово доповнював та уточнював позовні вимоги.

20.12.2017 року представник СВК «Росія» подав суду остаточну уточнену позовну заяву до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 /т. 2, а.с. 56-60/ та просить суд:

- визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим будинком, розташованим за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, б. № 52;

- усунути перешкоди у користуванні СВК «Росія» належним йому на праві колективної власності житловим будинком, розташованим за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, б. № 52, шляхом виселення з нього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 подали зустрічний позов до СВК «Росія» та Виконавчого комітету Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача, Сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ВНАП Кілійської РДА Одеської області про скасування свідоцтва про реєстрацію права власності на житловий будинок, скасування реєстрації права власності на житловий будинок, зобов’язання вчинити певні дії та визнання права власності на житловий будинок.

Під час розгляду справи ОСОБА_4 та ОСОБА_2 неодноразово доповнювали та уточнювали зустрічні позовні вимоги.

19.06.2017 року ОСОБА_3, який є представником ОСОБА_4 та ОСОБА_2 подав уточнену зустрічну позовну заяву до СВК «Росія» та Виконавчого комітету Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача, Сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ВНАП Кілійської РДА Одеської області /т. 1, а.с. 227-232/ згідно з якою просить суд:

- скасувати «Свідоцтво про право власності на нерухоме майно» /САС № 322127/ видане 27.04.2010 року Виконавчім комітетом Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області - СВК «Росія» на будинок № 52 по вул. Морська в с. Приморське Кілійського району Одеської області, на підставі рішення Виконавчого комітету Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 24 від 08.04.2010 року;

- скасувати реєстрацію права власності СВК «Росія» на житловий будинок № 52 по вул. Морська в с. Приморське Кілійського району Одеської області, за реєстраційним № 30299066, про що 27.04.2010 року зроблений запис № 96, в книзі 2, на сторінці 96;

- зобов'язати Сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ВНАП Кілійської РДА Одеської області скасувати реєстрацію права власності від 27.04.2010 року за СВК «Росія» на житловий будинок № 52 по вул. Морська в с. Приморське Кілійського району Одеської області;

- визнати за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок № 52 по вул. Морська в с. Приморське Кілійського району Одеської області за набувальною давністю.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 пояснила, що 29.12.1986 року правління колгоспу «Росія», правонаступником якого є СВК «Росія», винесло рішення щодо прийняття в члени кооперативу ОСОБА_5 з сім’єю. В зв’язку з тим, що власного житла родина не мала, правління вирішило поселити ОСОБА_5 з родиною в житловий будинок по вул. Морській, б. № 52 в с. Приморському Кілійського району Одеської області, який на сьогоднішній день на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно перебуває у власності СВК «Росія». У 1987 році ОСОБА_5 звільнився з колгоспу «Росія» за власним бажанням, знявся з реєстраційного обліку та виїхав за межі с. Приморське. Його дружина ОСОБА_4 у 2005 році звільнилась з СВК «Росія» та виїхала за межі с. Приморське, проте знятись з реєстрації та визнавати себе такою, що втратила право користування жилим приміщенням відмовляється. Факт не проживання ОСОБА_4 за спірною адресою понад шести місяців без поважних причин підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 01.08.2016 року та актом обстеження від 01.08.2016 року. Судовим рішенням по справі 2-402/09, де ОСОБА_4 по справі надавала пояснення як свідок, встановлено, що вона на початку 2006 року розірвала трудові відносини з СВК «Росія» та виїхала до Мінську (Республіка Білорусь), де проживає з 2006 року. З ОСОБА_2 свої відносини не оформлювали. З нею договір найма житлового приміщення не укладався, а з 2006 року квартирну плату вона не платила. Проте, на сьогоднішній день, в будинку, що належить СВК «Росія» на праві власності, проживає чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_2, який втратив право користування житловим будинком № 52 по вул. Морській в с. Приморське, оскільки рішенням Кілійського районного суду від 13.11.2009 року по справі 2-402/09 задоволено позов СВК «Росія» до ОСОБА_2, розірвано договір оренди житлового приміщення – будинку, розташованого в селі Приморське Кілійського району Одеської області, по вулиці Морській, 52, укладений між СВК «Росія» та ОСОБА_2 від 24.03.2007 року, зобов’язано звільнити займане ним приміщення у відповідності до п. 5.2.6 договору від 24.03.2007 року. З метою виконання вищезазначеного рішення, Кілійським судом 14.05.2010 року було видано виконавчий лист. Проте, рішення суду не виконано, оскільки виконавче провадження було закрито в зв’язку з неможливістю його виконання. Сам ОСОБА_2 звільнити житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, 52 - відмовляється. Будинок знаходиться в занедбаному стані, керівництво СВК «Росія» не в змозі організувати поточний ремонт, замінити паркан, тощо, з огляду на те, що ОСОБА_2 чинить перепони у проведенні заходів по благоустрою домоволодіння. Крім того, представник зазначив, що ОСОБА_2 був засуджений за ст. 382 ч. 1 КК України, однак самовільно зайняте приміщення не звільнив, стверджуючи, що охороняє речі своєї дружини – ОСОБА_4

На підставі викладеного представник просить суд задовольнити первісний позов у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

ОСОБА_3, який є представником ОСОБА_4 та ОСОБА_2, в судовому засіданні пояснили наступне. Рішенням правління колгоспу «Росія» від 29.12.1986 року ОСОБА_5 та його ОСОБА_4 були прийняті у члени колгоспу. В зв’язку з тим, що власного житла родина не мала, правління вирішило поселити ОСОБА_5 з родиною в житловий будинок по вул. Морській, б. № 52 в с. Приморському Кілійського району Одеської області. У 1987 році ОСОБА_5 звільнився з колгоспу «Росія» за власним бажанням, знявся з реєстраційного обліку та виїхав за межі с. Приморське. При цьому ОСОБА_4 продовжувала працювати у колгоспі та мешкати у вищевказаному будинку. З 1989 року у вказаному будинку разом з ОСОБА_4 став проживати ОСОБА_2, з яким вона перебувала у цивільному шлюбі (офіційно шлюб зареєстрований 27.01.2011 року). У 2005 році ОСОБА_4 звільнилась з СВК «Росія» за власним бажанням, при цьому вона разом з ОСОБА_2 продовжили мешкати у спірному будинку. Оскільки знайти нову роботу ОСОБА_4 не змогла, вона почала періодично виїжджати на заробітки до Республіки Білорусь. Вказані поїздки тривали приблизно від 3-х до 4-х місяців, після чого ОСОБА_4 повертається у с. Приморське Кілійського району Одеської області і по декілька місяців мешкала у спірному будинку, у якому зберігаються іі речі та мешкає її чоловік - ОСОБА_2 Таким чином представник відповідача та відповідач по первісному позову вважають вимоги СВК «Росія» безпідставними та просять відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зазначили, що будинок № 52 по вул. Морська в с. Приморське Кілійського району Одеської області належав колгоспу «Росія». Оскільки СВК «Росія» у відповідності до статуту не є правонаступником колгоспу «Росія», за власні кошти спірний будинок не будував та не купував. За таких обставин, на їх думку, під час ліквідації колгоспу «Росія» спірний будинок повинен був безоплатно переданий у комунальну власність громади с. Приморське Кілійського району Одеської області. Оскільки реєстрація права власності на будинок проведена незаконно, а ОСОБА_4 мешкає у ньому вже більше 30 років, вона має право на визнання за нею права власності за набувальною давністю. На підставі викладеного представник відповідача та відповідач по первісному позову просять суд задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

Представник відповідача по зустрічному позову - Виконавчого комітету Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області, в судове засідання не з'явився, однак надав на адресу заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові пояснення, згідно з якими зустрічний позов не визнав та просить суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі /т. 1, а.с. 106, 182-186/.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача - Сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ВНАП Кілійської РДА Одеської області, в судове засідання не з'явився, однак надав на адресу заяву про розгляд справи за його відсутності.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що з 2014 року вона є депутатом Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області. 01.08.2016 року нею було складено акт обстеження житлово-побутових умов та акт обстеження житлового будинку № 52 по вул. Морська в с. Приморське Кілійського району Одеської області, у якому мешкає родина ОСОБА_4 Під час обстеження зі слів сусідів було встановлено, що у будинку мешкає ОСОБА_2, а ОСОБА_4 не мешкає. Вказані акти були складені у присутності 3-х мешканців вул. Морська та представника СВК «Росія», засвідчені їх підписами та затверджені Приморським сільським головою. Перед складанням актів вона на протязі 3-х днів декілька разів приїжджала до вказаного будинку, однак мешканці у ньому були відсутні. Також свідок зазначила, що у 2017 році вона на протязі 2-х днів бачила у селі гр-ку ОСОБА_4

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що вони знайомі з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які мешкають у б. № 52 по вул. Морська в с. Приморське Кілійського району Одеської області. ОСОБА_4 періодично виїжджає за межі села, однак не менш ніж 4 рази на рік повертається та деякий час живе зі своїм чоловіком у вищевказаному будинку.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши надані сторонами письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд достовірно встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Станом на 29.12.1986 року колгоспу «Росія» належав житловий будинок № 52, по вул. Морська, в с. Приморське, Кілійського району, Одеської області. Даний факт визнається усіма сторонами і окремому доказуванню не підлягає.

Згідно з копією протоколу № 15 засідання правління колгоспу «Росія» від 29.12.1986 року до членів колгоспу були прийняті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 /т. 1, а.с. 7/.

Оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не мали власного житла на території села, правлінням колгоспу їм для проживання був виділений будинок № 52 по вул. Морська в с. Приморське Кілійського району Одеської області. Дана обставина визнається усіма сторонами і окремому доказуванню не підлягає.

Згідно з витягом з протоколу загальних зборів колгоспників колгоспу «Росія» № 11 від 25.11.1992 року, загальне зібрання вирішило реорганізувати колгосп «Росія» у колективне сільськогосподарське підприємство «Росія». Вважати КСП «Росія» правонаступником колгоспу «Росія» /т. 1, а.с. 144/.

Згідно з витягом з протоколу загальних зборів членів КСП «Росія» № 11 від 20.01.2000 року загальне зібрання вирішило реорганізувати КСП «Росія» у сільськогосподарський виробничій кооператив «Росія» «Росія». Вважати СВК «Росія» правонаступником КСП «Росія» /т. 1, а.с. 144/.

У відповідності до витягу з протоколу засідання правління СВК «Росія» № 18 від 13.12.2005 року, було прийнято рішення ОСОБА_4 звільнити за власним бажанням з членів СВК «Росія», а житлову площу яку вона займала звільнити /т. 1, а.с. 10/.

Як вбачається з копії паспорту громадянина України ОСОБА_4 серії КМ 133681 виданим 09.01.2003 року Кілійським РВ ГУМВС України в Одеській області, вона з 02.03.1987 була зареєстрована місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 /т. 1, а.с. 11/.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 13.11.2009 року, яке не скасовано і набрало законної сили, задоволено позов СВК «Росія». Розірвано договір оренди житлового приміщення - будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, № 52, укладений між СВК «Росія» та ОСОБА_2 24.03.2007 року. Зобов'язано ОСОБА_2 звільнити займане ним приміщення відповідно до п. 5.2.6 договору від 24.03.2007 року. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовлено /т. 2, а.с. 72-74/.

Згідно з копією інвентарної картки № 1030 обліку основних засобів житловий будинок № 52 по вул. Морська в с. Приморське Кілійського району Одеської області перебуває на балансі СВК «Росія» /т. 1, а.с. 145/.

З копії рішення Виконавчого комітету Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 24 від 08.04.2010 року вбачається, що виконком, розглянувши заяву СВК «Росія» та додані до неї документи, вирішив: оформити право колективної власності СВК «Росія» на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований в с. Приморське, по вул. Морська, 52 на земельній ділянці площею 0,0875 га, видати свідоцтво про право колективної власності, та зобов'язати КП «РБТІ та РОН» зареєструвати право колективної власності на вказаний будинок /т. 2, а.с. 16/.

27.04.2010 року Виконавчій комітет Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області видав СВК «Росія» свідоцтво про право колективної власності на житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, 52 /т. 1, а.с. 5/.

27.04.2010 року КП «РБТІ та РОН» видало СВК «Росія» витяг № 25985910 про реєстрацію права колективної власності на житловий будинок розташований за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, № 52 /т. 1, а.с. 6/.

У відповідності до довідки № 449 від 01.08.2016 року, виданої Виконавчім комітетом Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області, ОСОБА_4 09.07.2015 року знято з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 /т. 1, а.с. 126/.

З досліджених в судовому засіданні акту обстеження житлово-побутових умов та акту обстеження від 01.08.2016 року, складених депутатом Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_9 (Морська, 59), ОСОБА_10 (Морська, 63-а), ОСОБА_11 (Морська, 56) та представника СВК «Росія» ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_4 у житловому будинку, розташованому за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, № 52 - не мешкає. За вказаною адресою мешкає ОСОБА_2, який на час складання актів дома відсутній. Вказані акти затверджені Приморським сільським головою ОСОБА_13 /т. 1, а.с. 124-125/

Відповідно до довідки № 32 від 27.07.2016 року, виданої КП «Приморське», особовий рахунок по водопостачанню за адресою с. Приморське, вул. Морська, 52, на ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з 2003 року по теперішній час не відкривався і договір на водопостачання з ними не укладався /т. 2, а.с. 42/.

В довідці СВК «Росія» № 309 від 26.07.2016 року зазначено, що плата за проживання у будинку, розташованому за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, № 52, за період проживання з 01.01.2006 року по 26.07.2016 року в касу підприємства від ОСОБА_4 не надходила. Заборгованість станом на 26.07.2016 року складає 18742 гривні 50 копійок /т. 1, а.с. 127/.

Згідно з довідкою СВК «Росія» № 352 від 30.11.2017 року, станом на вказану дату плата за проживання у будинку розташованому за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, № 52, за період проживання з 01.01.2006 року в касу підприємства від ОСОБА_2 не надходила. Заборгованість станом на 30.11.2017 року складає 22530 гривень 51 копійку /т. 2, а.с. 64/.

З відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби № 0.64-21946/0/15-17 від 11.07.2017 року /т. 2, а.с. 30/ вбачається, що ОСОБА_4 у період часу з 13.08.2012 року по 27.05.2017 року неодноразово виїжджала до Республіки Білорусь та була відсутня на території України у тому числі:

- з 25.09.2013 року по 03.09.2014 року (понад 11 місяців);

- з 18.09.202014 року по 20.07.2015 року (понад 10 місяців);

- з 01.08.2015 року по 12.05.2016 року (понад 9 місяців);

- з 14.10.2016 року по 20.05.2017 року (понад 7 місяців).

У відповіді Державної міграційної служби України № 6.2/5391/6-17 від 30.08.2017 року зазначено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з питань оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне місце проживання у встановленому законом порядку не зверталась /т. 2, а.с. 39-40/.

На думку суду, безпосередньо досліджені в судовому засіданні та вказані вище докази є належними та такими що стосуються предмету доказування. Аналізуючи вищевказані докази суд приходить до висновку, що у судовому засіданні були достовірно встановлені наступні фактичні обставини справи:

- СВК «Росія» є правонаступником КСП «Росія», яке у свою чергу було правонаступником колгоспу «Росія», оскільки це підтверджується витягом з протоколу загальних зборів колгоспників колгоспу «Росія» № 11 від 25.11.1992 року та витягом з протоколу загальних зборів членів КСП «Росія» № 11 від 20.01.2000 року, загальне зібрання вирішило реорганізувати КСП «Росія»;

- станом на 29.12.1986 року колгоспу «Росія» належав житловий будинок № 52 по вул. Морська в с. Приморське Кілійського району Одеської області;

- 13.12.2005 року ОСОБА_4 звільнено за власним бажанням з членів СВК «Росія» та рішенням правління зобов'язано звільнити спірний житловий будинок;

- 13.11.2009 року рішенням суду з ОСОБА_2 розірвано договір оренди житлового будинку № 52, по вул. Морська, в с. Приморське, Кілійського району, Одеської області та його зобов'язано звільнити будинок;

- рішенням Виконавчого комітету Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 24 від 08.04.2010 року оформлено право колективної власності СВК «Росія» на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований в с. Приморське, по вул. Морська, 52. на земельній ділянці площею 0,0875 га;

- 27.04.2010 року Виконавчім комітетом Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області видано СВК «Росія» свідоцтво про право колективної власності на житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, 52;

- 27.04.2010 року КП «РБТІ та РОН» видано СВК «Росія» витяг № 25985910 про реєстрацію права колективної власності на житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, 52;

- ОСОБА_4 у період часу з 13.08.2012 року по 27.05.2017 року неодноразово виїжджала до Республіки Білорусь та була відсутня на території України та за місцем проживання у тому числі: з 25.09.2013 року по 03.09.2014 року (понад 11 місяців); з 18.09.202014 року по 20.07.2015 року (понад 10 місяців); з 01.08.2015 року по 12.05.2016 року (понад 9 місяців); з 14.10.2016 року по 20.05.2017 року (понад 7 місяців).

Належні докази, які підтверджують поважність причин відсутності ОСОБА_4 за місцем постійного проживання понад встановлений законом строк (6 місяців), окрім пояснень представника - суду не надані.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ст. ст. 328, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таким чином цивільним законодавством встановлено положення про презумпцію правомірності набуття права власності, якщо не доведено інше.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ виготовлену (створену) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором чи законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Суд приходить до висновку, що СВК «Росія» правомірно набуло право колективної власності на житловий будинок розташований за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, 52, оскільки позивачем за первісним позовом було дотримано передбачену законом процедуру, а незаконність його набуття позивачами по зустрічному позову не доведена.

На підставі викладеного зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_14 в частині скасування свідоцтва про реєстрацію права власності на житловий будинок, скасування реєстрації права власності на житловий будинок, зобов’язання вчинити певні дії задоволенню не підлягає.

У статті 6 ЖК України зазначено, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.

У відповідності до ст. 10 ЖК України громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.

Відповідно до вимог ст. 71 ч. 1 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно зі ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених правових норм, наймач може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, з підстав відсутності понад шість місяців у цьому жилому приміщенні, якщо він був відсутній протягом цього строку підряд без поважних причин.

Оскільки судом було достовірно встановлено, що ОСОБА_4 у період часу з 13.08.2012 року по 27.05.2017 року 4 рази була відсутня без поважних причин за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, 52, понад встановлений законом строк (6 місяців), суд вважає позовну вимогу про визнання її такою, що втратила право користування зазначеним житловим будинком, обґрунтованою, а також такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 344 ЦК України, якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 визначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, що якщо особа, яка заявляє про давність володіння, заволоділа чужим майном на підставі договору з його власником (оренди, зберігання тощо), який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності за відповідними вимогами (частина третя статті 344 ЦК України). При цьому строк позовної давності починає обчислюватись з моменту закінчення строку дії договору, якщо інший строк повернення речі не був установлений самим договором.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Аналізуючи приведені вище норми діючого законодавства, та той факт, що після звільнення з членів СВК «Росія» ОСОБА_4 повинна була звільнити житловий будинок за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, 52, зустрічний позов в частині визнання за нею права власності на спірний житловий будинок за набувальною давністю задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому згідно зі ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст.109 ЖК України виселення із займаного жилого будинку, допускається з підстав встановлених законом. Виселення проводиться добровільно, або в судовому порядку.

Частиною третьою статті 116 ЖК України передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав, а саме без відповідного рішення про надання їм цього приміщення та відповідно ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов’язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі.

У ст. 169 ЖК України зазначено, що у разі припинення договору найму жилого приміщення наймач і особи, які проживають разом з ним зобов’язані звільнити займане приміщення, а в разі відмови, підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення. Аналогічну норму містить ЦК України, а саме відповідно до ст. 826 ЦК України у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду без надання їм іншого житла.

Крім того, при розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства.

Главами 25, 26 ЦК Української РСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, визначено правове регулювання договорів майнового найму і найму жилого приміщення.

Якщо особа проживає у жилому приміщенні на підставі цивільно-правового договору, строк якого закінчився, то власник такого приміщення має право звернутися до суду за захистом своїх прав на підставі положень цивільного законодавства.

З огляду на те, що житловий будинок розташований за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, № 52, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.04.2010 року належить СВК «Росія» та віднесений до приватного житлового фонду, позов в частині усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення ОСОБА_2 і ОСОБА_4 зі спірного житлового будинку на думку суду є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 ст. 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Оскільки суд прийшов до висновку, що зустрічний позов задоволенню не підлягає у повному обсязі, не підлягає задоволенню і вимога про стягнення з СВК «Росія» на користь ОСОБА_4 суми сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12-13, 18, 141, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Первісний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим будинком, розташованим за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, б. № 52.

Усунути перешкоди у користуванні Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Росія» належним йому на праві колективної власності житловим будинком, розташованим за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, б. № 52, шляхом виселення з нього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія» та Виконавчого комітету Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача, Сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ВНАП Кілійської РДА Одеської області, про скасування свідоцтва про реєстрацію права власності на житловий будинок, скасування реєстрації права власності на житловий будинок, зобов’язання вчинити певні дії та визнання права власності на житловий будинок – відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Одеської області.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_15