Рішення № 72600312, 06.03.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2233/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до

Кілійської міської ради

про

визнання права власності на спадкове майно

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кілійської міської ради про визнання права власності на спадкове майно. З уточненої позовної заяви, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер батько позивача - ОСОБА_3, який на день смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_7 року померла мати позивача - ОСОБА_4, яка на день смерті була зареєстрована та проживала за вищевказаною адресою. Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке складалося з житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1. В зв'язку з тим, що остання технічна інвентаризація житлового будинку по АДРЕСА_1 була проведена 25.02.1975 року, це стало підставою для проведення поточної інвентаризації іншим суб'єктом з інвентаризації нерухомого майна. Висновки спеціалістів щодо технічного стану, дотримання санітарних та протипожежних норм відсутні у зв'язку з тим, що актом про закінчення будівництва та вводу до експлуатації приватного домоволодіння, затверджений рішенням виконкому Кілійської міської ради № 106 від 15.05.1975 року, житловий будинок за зазначеною адресою введений до експлуатації. Позивач відповідно до ст. 1261 ЦК України є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Спадщину, яка залишилася після померлих спадкодавців, позивач, як спадкоємець за законом прийняв в порядку ст. 1268 ЦК України, тобто шляхом фактичного прийняття спадщини, у зв'язку з тим, що був зареєстрований та проживав з спадкодавцями за однією адресою. Позивач, як спадкоємець за законом, звернувся до нотаріальної контори за оформленням спадщини після останньої померлої ОСОБА_4 та йому приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області Юрченко М.Є. було надано роз'яснення в якому зазначено, що відсутні відомості щодо реєстрації права власності житлового будинку на спадкодавця. У разі відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, це питання вирішується у судовому порядку.

В зв'язку з зазначеним, представник позивача просив суд:

- встановити факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 - у рівних частинах ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_6 року та ОСОБА_4, померлій ІНФОРМАЦІЯ_7 року;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

Представник позивача надав заяву, згідно якої просив суд розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, позов підтримує.

Представник відповідача - Кілійської міської ради, в судове засідання не прибув, надав заяву про підтримання позовних вимог позивача та просив розглянути справу у межах чинного законодавства України, за його відсутності.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, в зв'язку з визнанням відповідачем позову суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з паспорту серії НОМЕР_2, виданого 18 грудня 2001 року Кілійським РВ УМВС України в Одеській області, місце проживання позивача по справі - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 - з 14 липня 1983 року.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_3, виданого в м. Кілія райбюро ЗАГС Одеської області, - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Кілійського району, актовий запис № 224, ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_9 року.

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 262, ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_8 року.

Рішенням Виконкому Кілійської міської Ради депутатів трудящих № 114 від 27.03.1959 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відведено земельну ділянку по АДРЕСА_1

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано дозвіл на виконання робіт на земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_1

З договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку від 17.04.1959 р. вбачається, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано в безстрокове користування земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_1, площею 600 кв.м.

Відповідно довідки наданої Кілійським БТІ від 22.05.1975 р., будинок АДРЕСА_1 зареєстровано на праві особистої власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видано акт про завершення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального будинку розташованого по АДРЕСА_1

Розпорядженням Виконавчого комітету Кілійської міської ради № 30/А-2016 від 03.02.2016 р., вулицю Пролетарська в м. Кілія перейменовано на вулицю Торгова без зміни поштових номерів.

Відповідно до технічного паспорту, складеного ТОВ «Нове БТІ», житловий будинок по АДРЕСА_1 Кілійського району Одеської області в цілому складається з: житлового будинку 1986 року забудови - літ. А; літньої кухні - літ. Б; сараю - літ. В; сараю - літ. Д; сараю - літ. З; сараю - літ. Ж; вбиральні -літ. Г; вбиральні -літ. Е; надвірних споруд - № 1-3;І.

Як вбачається з листа від № 670/01-16 від 24 листопада 2017 року, приватний нотаріус Кілійського районного нотаріального округу Одеської області Юрченко М.Є. на підставі звернення ОСОБА_2 щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 роз'яснив, що оскільки не подано правовстановлюючих документів на спадкове майно, за їх відсутності питання оформлення спадщини вирішується в судовому порядку.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 50902987 від 13.02.2018 р. сформованої приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області Юрченко М.Є., інформація відносно ОСОБА_3 відсутня.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № НОМЕР_6 від 13.02.2018 р. сформованої приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області Юрченко М.Є., інформація відносно ОСОБА_4, відсутня.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 50903120 від 13.02.2018 р. сформованої приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області Юрченко М.Є., інформація відносно ОСОБА_4, відсутня.

Щодо встановлення факту належності житлового будинку та визнання права власності на житловий будинок суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об'єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

Виходячи з наведеного суд вважає доведеним факт належності 1/2 частки ОСОБА_3 та 1/2 частки ОСОБА_4 житлового будинку, який було збудовано до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Зі ст. 548 ЦК УРСР вбачається, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями . Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Як вказано в ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки,що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом ycієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З досліджених доказів судом встановлено, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4, є позивач, як спадкоємець першої черги за законом відповідно до ст. 529 ЦК УРСР та ст. 1261 ЦК України, який прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Судом також встановлено, що в зв'язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв'язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 81, 207, 259, 263-265, 315 ЦПК України, ст.ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст. ст. 16, 1261 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 - у рівних частинах ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_6 року та ОСОБА_4, померлій ІНФОРМАЦІЯ_10 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1, який складається з: житлового будинку 1986 року забудови - літ. А; літньої кухні - літ. Б; сараю - літ. В; сараю - літ. Д; сараю - літ. З; сараю - літ. Ж; вбиральні -літ. Г; вбиральні -літ. Е; надвірних споруд - № 1-3;Ів порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1, який складається з: житлового будинку 1986 року забудови - літ. А; літньої кухні - літ. Б; сараю - літ. В; сараю - літ. Д; сараю - літ. З; сараю - літ. Ж; вбиральні -літ. Г; вбиральні -літ. Е; надвірних споруд - № 1-3;Ів порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников