Ухвала суду № 72599820, 05.03.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/1880/17 05.03.2018

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: № 11-кп/784/238/18 Головуючий суду першої інстанції:

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_1

Доповідач апеляційного суду:

ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 березня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого – Маркової Т.О.

суддів – Куценко О.В., Фаріонової О.М.

за участю секретаря – Грабовецька О.С.

розглянувши за матеріалами кримінального провадження №12017150230000943 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області Білоуса О.В. на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, судимого:

- 01 червня 2013 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ст. 185 ч.2, ст. 185 ч. 3, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 4-х років 2-х місяців позбавлення волі;

- 14 жовтня 2013 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ст. 185 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 4-х років 8-ми місяців позбавлення волі, звільненого 03.03.2016 року по закінченні строку відбування покарання,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

учасники судового провадження

прокурор: Зайков О.В.

обвинувачений: ОСОБА_3,

В с т а н о в и в :

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та вимог апеляційної скарги.

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнено, якщо він на протязі двох років іспитового терміну не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов’язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України зобов’язано засудженого ОСОБА_3 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирішено питання щодо речових доказів.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25.10.2017 стосовно ОСОБА_3 в частині звільнення від відбування покарання скасувати з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у виді неправильного звільнення від відбування покарання, що потягло призначення покарання, яке не відповідає особі обвинуваченого. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу потерпіла ОСОБА_4 просить вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25.10.2017 стосовно ОСОБА_3 залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не оспорюючи висновків суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення та доведеності його вини у вчиненні інкримінованого злочину, прокурор вважає, що вирок в частині звільнення від відбування покарання підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у виді неправильного звільнення від відбування покарання, що потягло за собою призначення покарання, яке не відповідає особі обвинуваченого.

Вказує, що поза увагою суду та без відповідної оцінки залишено дані щодо особи обвинуваченого, про те, що останній на час скоєння злочину п’ять разів притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічних корисливих злочинів, серед яких і тяжкі.

Зазначає, що вивчення даних щодо судимостей обвинуваченого засвідчує, що до останнього, починаючи з 2001 року, застосовувалися такі заходи примусу, як призначення покарання, пов’язаного з ізоляцією від суспільства, так і зі звільненням від його відбування. Водночас, як після відбуття покарання реально, так і в період випробувального терміну, обвинувачений знову ставав на шлях скоєння злочинів, що, на переконання апелянта, свідчить про те, що інститут умовного звільнення щодо цієї особи не є достатнім для її виправлення та перевиховання.

Стверджує, що судом не враховано, що ОСОБА_3 ніде не працює, не має офіційних джерел існування, та обрав для себе незаконний шлях отримання доходів, вчинивши вкотре корисливий злочин.

За наведених обставин, на переконання апелянта, звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання не сприятиме його виправленню, та може створити у обвинуваченого та інших осіб, схильних до вчинення аналогічних злочинів, хибне уявлення про безкарність за вчинення злочинів, і не буде запобігати вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на апеляційну скаргу.

Зазначає, що будь-яких претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_3 не має, викрадені речі їй повернуті в повному обсязі, ОСОБА_3 в присутності слідчого вибачився за вчинену крадіжку, покаявся.

Вважає, що злочин, скоєний підсудним стосовно неї, не носить великої суспільної небезпеки, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. Крім того, зазначає, що у разі вчинення ОСОБА_3 нового злочину в період іспитового строку, останнього буде реально позбавлено волі з урахуванням злочину, скоєного стосовно неї.

На її думку, застосування до ОСОБА_3 іспитового строку буде мотивувати останнього до нормальної соціальної поведінки.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що 9 вересня 2017 року, близько 17-00 години, ОСОБА_3І, знаходячись на подвір’ї дачної ділянки № 163 по вул. Абрикосовій в СВТ «Вимпел», розташованої біля с. Каравелове, Вітовського району Миколаївської області, внаслідок раптово виниклого умислу на викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав з території даної дачної ділянки :

- кутову шліфувальну машинку марки «ТЕХ-АС», вартістю 700 гривень;

- рівень будівельний, довжиною 1 метр вартістю 500 гривень;

- перфоратор, вартістю 2000 гривень.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 3200 гривень.

Матеріальна шкода потерпілій відшкодована в ході досудового розслідування з поверненням викраденого.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, заперечення обвинуваченого ОСОБА_3 та просив залишити вирок суду без зміни, вивчивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ст.ст. 409, 412 КПК України підставою для скасування вироку є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду забезпечити права і законні інтереси учасників процесу й винести законний, обгрунтований і справедливий вирок.

Відповідно до ч.2 п. 5 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Як вбачається із матеріалів провадження, потерпілою від кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_4. 28.09.2017 року на її адресу суд направив копію ухвали суду про призначення підготовчого судового засідання на 25.10.2017 року для відома. Однак потерпіла копію ухвали не отримала і повідомлення та ухвала суду були повернуті суду без вручення адресату.

Провівши підготовче засідання без потерпілої 25.10.2017 року, суд в порушення вимог ст. ст. 315,316 КПК України призначив судовий розгляд на цей же день, тобто на 25.10.2017 року і в призначений час розглянув кримінальне провадження по суті з винесенням судового рішення. При цьому, потерпілу ОСОБА_4 суд 1 інстанції не повідомляв про час і місце судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_3 і розглянув провадження без неї.

Таким чином, суд 1 інстанції в порушення вимог закону розглянув справу у відсутності потерпілої, позбавивши потерпілу сторону права на захист своїх законних інтересів, тобто допустив істотне порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, яке є безумовною підставою, відповідно до п.5 ч.2 ст. 412 КПК України, для скасування вироку суду та згідно п. 1 ч.1 ст. 415 КПК України - призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Тому, виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 404, 407, 412, 415 КПК України, застосовуючи положення ч.6 ст. 9 КПК України, апеляційний суд вважає необхідним скасування вироку й, скасувавши вирок, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Під час нового судового розгляду справи, суду необхідно усунути вказані порушення закону, повно і об’єктивно дослідити всі фактичні обставини справи, дати їм правильну юридичну оцінку, постановити законне і обґрунтоване рішення.

Реєстр прийнятих в ході досудового розслідування процесуальних рішень свідчить про те, що обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався, тому апеляційний суд не вирішує питання щодо запобіжного заходу при скасуванні вироку та призначені нового розгляду в суді 1 інстанції.

Керуючись ст.ст. 405, 407,409,412,415,424,532 КПК України, апеляційний суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області Білоуса О.В. задовольнити частково.

Вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_3 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :