Постанова № 72599467, 06.03.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

06.03.2018

справа № 489/12/18

провадження № 3/489/182/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2018 року м. Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Коваленко І.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, розглянувши справу про притягнення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

19.12.2017 о 15 год. 05 хв. у м. Миколаєві по вулиці Новозаводській, 4, водій ОСОБА_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння - запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці, керував автомобілем марки ЗАЗ-1102, номерний знак А9516НІ. Від проходження огляду на стан сп’яніння в установленому законом порядку за допомогою алкотестеру «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі громадянин ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі – Правила дорожнього руху), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що спиртні напої не вживає, а за кермом був його знайомий. Він знаходився на пасажирському сидінні та підошов до працівників поліції, так як автомобіль належить йому. Від проходження медичного огляду на стан сп’янінні не відмовлявся.

Допитаний свідок ОСОБА_2, дату та час складання протоколу вказати не зміг та пояснив, що за кермом автомобіля ОСОБА_1 перебував він, коли виходив з автомобіля поліцейські його не бачили, так як були зайняті ОСОБА_1

З відеофіксації правопорушення, вбачається, що поліцейський автомобіль слідував за автомобілем марки ЗАЗ-1102, номерний знак А9516НІ. Після зупинки вказаного автомобіля через деякий час працівник поліції почав підходити до нього, але на зустріч йому зі сторони пасажирського сидіння різко вийшов ОСОБА_1

Зі сторони водія з автомобіля ніхто не виходив, двері не відкривалися. Огляд салону автомобіля ЗАЗ-1102 не можливий, через темне тонування.

Після чого, ОСОБА_1 з працівниками поліції підошов до автомобіля патрульних і вже в подальшому, з іншої від автомобіля ЗАЗ-1102 сторони, підійшов свідок ОСОБА_2 При цьому з відеофіксації чітко вбачається, що з автомобіля ЗАЗ-1102 зі сторони водія ніхто не виходив, що спростовує доводи ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2

Крім того, до показів вказаного свідка суд ставиться критично, оскільки він в протоколі не вказаний, при тому що ОСОБА_1 факт перебування за кермом автомобіля при складанні протоколу не визнав, а вказаний свідок, який з його слів є водієм, як він пояснив перебував за кермом і був свідком оформлення правопорушення.

Працівник поліції, який склав протокол, та свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4, письмові пояснення яких про відмову водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння в установленому законодавством порядку, до суду не з’явилися, що за наявності відеофіксації та інших доказів в матеріалах справи не перешкоджає розгляду справи.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Тобто, ОСОБА_1 обвинувачується у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводиться працівником поліції у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. В разі незгоди водія на такий порядок, огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

Згідно Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд на стан сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров’я.

Пунктом 8 зазначеного Порядку передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Із дослідженого протоколу серії БР № 240846 від 19.12.2017 встановлено, що його складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853.

Вказані в протоколі обставини узгоджуються з письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, письмові пояснення яких долучено до протоколу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходжу до висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, пом'якшуючі і обтяжуючі відповідальність обставини не враховуються, вважаю за можливе накласти на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження ОСОБА_1, що за кермом він не перебував, суд до уваги не бере, оскільки вони не узгоджуються з сукупністю зібраних по справі доказів, відповідно до яких можна дійти висновку, що після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 різко перемістився з сидіння водія на сидіння пасажира для уникнення відповідальності. Крім того, як показав ОСОБА_1 він спиртні напої не вживає, тому не зрозумілі його дії щодо відмови від проходження огляду на стан сп’яніння, що є обов’язком водія, якщо така вимога послідує від працівника поліції.

Згідно положень ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, стягувачем виступає державний орган за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У зв’язку з цим, стягувачем в частині стягнення штрафу виступає держава в особі територіального управління Національної поліції, за матеріалами структурного підрозділу якого прийнято постанову, а в частині судового збору - Державна судова адміністрація України.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 130, ст.ст. 280, 283 КУпАП, суддя -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень 00 коп.), який стягнути в дохід держави на р/р 31111149700001 ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО826013, ОКПО 37992030, код 21081300 (стягувач – держава в особі Головного управління Національної поліції в Миколаївській області), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 352,40 грн. (триста п’ятдесят дві гривні 40 коп.), який перерахувати на рахунок 31215256700001 , отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019 , код класифікації доходів бюджету22030106.

Роз'яснити, що в разі не сплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, (не пізніше як через п’ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу) сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.В.Коваленко