Рішення № 72599437, 06.03.2018, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/832/17-ц

Провадження №2/471/44/18

Номер рядка звіту 4

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"06" березня 2018 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Скарницької І.Б.,

за участю секретаря - Романчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/832/17-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно.

В своєму позові позивач зазначив, що він починаючи з 2004 року користується житловим будинком з господарськими спорудами та будівлями по вулиці Заводська, № 6 в с. Трудолюбівка Братського району Миколаївської області. Позивач здійснює необхідний ремонт, сплачує комунальні платежі, користується земельною ділянкою біля будинку та всіма господарськими будівлями та спорудами, що є біля будинку, а отже добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном. На даний час постало питання отримання субсидії, однак позивачу відмовили, так, як він не власник житлового будинку, не має права ні володіти, ні розпоряджатися ним. Позивач бажає належним чином оформити документи на будинок і на земельну ділянку біля нього, але не можу цього зробити бо йому не відомо ні хто власник будинку, ні де він знаходиться, і яким іншим чином, крім як в судовому порядку вирішити це питання немає можливості.

До початку судового засідання представник позивача надав заяву, в якій підтримав заявлені вимоги та просив суд розглядати справу за його відсутності.

В судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив.

ОСОБА_1 з 2004 року проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.с. 7-8).

Згідно довідки КП "Вознесенське МБТІ", право приватної власності на житловий будинок № 6 по вул. Заводська в с. Трудолюбівка Братського району Миколаївської області зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с. 20).

ОСОБА_3 помер 11 квітня 2017 року (арк. с. 34).

Після смерті ОСОБА_3, померлого 11.04.2017 року, заведена спадкова справа за № 56/2017. До кола спадкоємців входить дружина, ОСОБА_2 (арк.с. 38-40).

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 01 лютого 2018 року було замінено неналежного відповідача - Новокостянтинівську сільську раду Братського району Миколаївської області належним відповідачем - ОСОБА_2.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом (ст. 344 ЦК України).

Пунктом 9 Постанови пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач більше 10 років відкрито мешкає у житловому будинку, несе витрати на його утримання: користується земельною ділянкою та сплачує за неї земельний податок (арк. с. 7-9).

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п.1 ч. 2 вказаної статті, способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вказане, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, за позивачем слід визнати право власності на житловий будинок.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 264, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, право приватної власності на житловий будинок № 6 з господарськими надвірними будівлями і спорудами, що розташований по вул. Заводська в с. Трудолюбівка Братського району Миколаївської області.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Суддя ОСОБА_4