Ухвала суду № 72598977, 27.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 лютого 2018 року

м. Дніпро

справа № 804/1661/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

ознайомившись із матеріалами справи, апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екосфера Дніпро» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,–

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Екосфера Дніпро» звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 січня 2017 року №0000021400, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 5377767,74 гривень, у тому числі за основним платежем на 3585178,49 гривень, штрафними санкціями на 1792589,25 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 06 липня 2017 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв’язку з невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та запропоновано усунути недолік шляхом подання документу про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року задоволено клопотання відповідача та продовжено строк усунення недоліку апеляційної скарги на 15 днів з моменту отримання ухвали.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліку, апеляційну скаргу повернуто у зв’язку з неусуненням недоліку скарги.

14 грудня 2017 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повторно подало апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху внаслідок пропуску строку апеляційного оскарження і визнання неповажними причин пропуску цього строку, неподання документа про сплату судового збору; та запропоновано у 10 денний строк з моменту отримання ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, в частині апеляційної скарги, поданої повторно та усунути недолік шляхом надання документа про сплату судового збору.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 19 січня 2018 року (т. 3 а.с. 122).

У встановлений судом строк, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також, відповідачем подано документ про сплату судового збору в належному розмірі (т. 3 а.с. 131).

У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження відповідач наводить обставини подання і повернення первинної апеляційної скарги та зазначає, що апеляційна скарга повторно подано після повернення первинної скарги, внаслідок чого строк апеляційного оскарження необхідно обчислювати з дня отримання судового рішення про повернення скарги.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги), що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як підтверджується матеріалами справи, оскаржувану постанову ухвалено судом першої інстанції у письмовому провадженні.

Копію оскаржуваної постанови отримано відповідачем 27 червня 2017 року (т. 3 а.с. 76, 105). Отже, строк подання відповідачем апеляційної скарги розпочався 28 червня 2017 року та закінчився 07 липня 2017 року, повторна апеляційна скарга подана 14 грудня 2017 року.

Обчислення відповідачем строку апеляційного оскарження з дня отримання судового рішення про повернення скарги не відповідає положенням частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги).

Згідно з частиною 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналогічні положення передбачалися й частиною 2 статті 49 та частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги).

У силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Вирішення судом питання дотримання строку на апеляційне оскарження, визнання поважними причин його пропуску і можливість поновлення залежить від конкретних обставин у кожній справі, наведених у клопотанні доводів, підтверджених відповідними засобами доказування.

Наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не свідчать про неможливість своєчасно, у встановленому порядку подати апеляційну скаргу з дня отримання відповідачем копії оскаржуваної постанови, а неналежне оформлення апеляційної скарги, що призвело до її повернення не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року.

Керуючись статтями 248, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,–

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим