Постанова № 72598889, 28.02.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2018 р. Справа № 914/1135/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Зварич О.В.

ОСОБА_1

при секретарі Лагутіні В.Б.

розглянув апеляційні скарги ОСОБА_2 селищної ради Городоцького району Львівської області б/н від 08.09.2016 та Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (далі - ПрАТ “Укрпрофоздоровниця”)

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.08.2016р.

у справі № 914/1135/16 (суддя Коссак С.М.)

за позовом: Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі ОСОБА_3 державного майна України, м. Київ

до відповідача: ОСОБА_2 селищної ради, смт. Великий Любінь, Городоцький район, Львівська область

за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнього підприємства “Санаторій “ОСОБА_4 Великий” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (далі - ДП “Санаторій “ОСОБА_4 Великий”), смт. Великий Любінь, Городоцький район, Львівська область

за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПрАТ “Укрпрофоздоровниця”, м. Київ

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради від 28.05.1999 року № 35

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_5 – прокурор (службове посвідчення № 020325 від 06.09.2013р.)

від позивача: ОСОБА_6 – представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_7 – представник (довіреність в матеріалах справи);

від третьої особи-1: ОСОБА_8 – представник (довіреність в матеріалах справи);

від третьої особи-2: не з'явився (належно повідомлено).

Відповідно до п.п.9 п.1 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) в редакції Закону від 03.10.17 р. №2147-VIII справи в судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

У судовому засіданні 28.02.2018р. здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ст. 222 ГПК України.

Підстави відкладення розгляду справи викладені у відповідних ухвалах суду.

Третя особа-2 у судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечила, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого повідомлення від 09.02.2018р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.08.2016р. (повний текст рішення складено 30.08.2016р.) у справі №914/1135/16 (суддя Коссак С.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради Львівської області №35 від 28.05.1999р. “Про оформлення права власності на будівлі об'єкт нерухомого майна (будівлі, споруди), що знаходиться в селищі Великий Любінь по вул. Львівська,16”. Стягнуто з Великолюбинської селищної ради Городоцького району Львівської області на користь Городоцької місцевої прокуратури Львівської області 1 378,00 грн. судового збору (а.с. 105-115, т.1).

При прийнятті рішення місцевий господарський суд керувався вимогами ч.2 ст.19, ст. 21 Конституції України, ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. №280/97-ВР (далі – Закон №280/97-ВР), ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (надалі – Закон № 1697-VII), Законом України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10.09.1991 року №1540-ХІІ (надалі – Закон №1540-ХІІ), постановою Верховної ОСОБА_9 Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506, указом ОСОБА_9 Верховної ОСОБА_9 України від 30 серпня 1991 року № 1452-XII “Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави”, підп.4.1 п.4 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року за №121 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 року за №399/2839 (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення), постановою ОСОБА_9 Міністрів охорони здоров’я УРСР від 23 квітня 1960 року № 606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров’я УРСР", постановою Верховної ОСОБА_9 України “Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України” від 10 квітня 1992 року N 2268-XII, постановою Верховної ОСОБА_9 України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 4 лютого

1994 року N 3943-XII та прийшов до висновку, що оскільки спірне майно розташоване на території України й перебувало у віданні профспілок України, а на момент створення товариства - у державній власності, то таке майно не могло бути відчужено без згоди його власника - держави в особі ОСОБА_3 державного майна України. Матеріали справи не містять згоди власника – ОСОБА_3 Державного майна України на відчуження спірного майна.

ОСОБА_2 селищна рада Городоцького району Львівської області в своїй апеляційній скарзі зазначає, що прокуратурою та позивачем не доведено, що станом на 29.11.1990р. майно санаторію “Великий ОСОБА_4” було набуте у власність Федерацією незалежних профспілок України незаконно; та що санаторій перебував у державній власності. Також вважає, що, оскільки, профспілки та їх об’єднання відносяться до громадських організацій, а не до органів державної влади та управління; та відсутні докази переходу будь якого підприємства, установи чи організації, котре б володіло правомочностями щодо майна санатарію, у відання органу державного управління, то покликання суду першої інстанції як на постанову Верховної ради УРСР від 29.11.1990р., так і на Закон України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” є необґрунтованим. Оскільки, вважає апелянт, чинним в УРСР законодавством було встановлено поділ соціалістичної власності на державну, колгоспно-кооперативну та профспілкову, то відповідно профспілки були вправі розпоряджатися своїм майном самостійно. Крім того, звертає увагу на те, що строк позовної давності за заявленими позовними вимогами сплив 22.06.2010р. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 25.08.2016р. у справі №914/1135/16 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

У додаткових письмових поясненнях по суті апеляційної скарги скаржник ОСОБА_2 селищна рада Городоцького району Львівської області зазначає, що в рамках іншої господарської справи № 5015/3683/11 заявлено, поміж інших, позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради від 28.05.1999 року № 35. Відтак, станом на момент порушення провадження у даній справі у провадженні того ж Господарського суду Львівської області вже знаходилася справа про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради від 28.05.1999 року № 35, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 81 ГПК України. Просить апеляційний суд врахувати зазначене при розгляді апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” зазначає, що майно ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” та його дочірніх підприємств у віданні Всесоюзної центральної ради професійних спілок чи будь якої іншої громадської організації колишнього Союзу СРСР ніколи не перебувало та з моменту його передачі профспілкам України у встановленому порядку державою не вилучалось. Відтак вважає, що ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” є повноцінним та законним власником спірного майна. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2016р. у справі №914/1135/16 апеляційні скарги ОСОБА_2 селищної ради Городоцького району Львівської області та ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.08.2016р. у даній справі скасовано. Позовну заяву Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_3 державного майна України до ОСОБА_2 селищної ради Городоцького району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради від 28.05.1999р. № 35 залишено без розгляду. Повернуто прокуратурі Львівської області судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 378,00 грн., (а.с. 219-226, т.1).

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2017р. касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2016р. скасовано, дану справу передано на розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 31-35, т.2).

Скасовуючи постанову апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України зазначив, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 43 ГПК України, напевно не переконавшись у тому, що в провадженні господарського суду дійсно є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та не перевіривши наведені обставини належними та допустимими доказами, дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду. Оскільки з наявних у матеріалах даної справи копій ухвал в іншій справі №5015/3683/11, наданих відповідачем ОСОБА_2 селищною радою, не вбачається, які ж саме позовні вимоги остаточно прийнято до провадження господарським судом і що було предметом спору в іншій справі на час прийняття рішення судом першої інстанції в даній справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2017р. у справі №914/1135/16 апеляційні скарги задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.08.2016р. у даній справі скасовано. Позовну заяву Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_3 державного майна України до ОСОБА_2 селищної ради Городоцького району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради від 28.05.1999р. № 35 залишено без розгляду. Стягнуто з Городоцької місцевої прокуратури Львівської області (платник прокуратура Львівської області) на користь ОСОБА_2 селищної ради судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 515,80 грн. Стягнуто з Городоцької місцевої прокуратури Львівської області (платник прокуратура Львівської області) на користь ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 515,80 грн. (а.с. 121-132, т. 2).

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2017р. касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2017р. скасовано, а дану справу передано на розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 188-194, т. 2).

Скасовуючи постанову апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України зазначив, що судом апеляційної інстанції повторно допущено порушення та неправильне застосування норм процесуального права, зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України, не було визначено та не конкретизовано у прийнятій постанові підставу позову у справі №5015/3683/11, враховуючи комплексне поєднання усіх вимог, та на підставі з'ясованого не вказано чи в такому разі можна визнати тотожними підстави заявлених вимог у даній справі та в справі № 5015/3683/11, і не наведено таким обставинам правової оцінки.

Відповідачем подано додаткові пояснення (вх.№01-04/2147/17 від 23.03.2017р.) (а.с. 46-48, т.2).

Позивач у відзиві на апеляційні скарги (вх.№01-04/3578/17 від 29.05.2017р.), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак просить суд залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення (а.с. 103-109, т.1).

Прокуратура Львівської області у запереченнях на апеляційні скарги №05/2-801-вих-17 від 12.06.2017р. просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с. 112-114, т.2).

Відповідачем подано пояснення по справі (вх. № 01-04/900/18 від 02.02.2018р.) стосовно підстав позовів по справах № 5015/3683/11 та 914/1135/16., а також подано клопотання (вх. № 01-04/899/18 від 02.02.2018р.), враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, про долучення до матеріалів справи фотокопії позовної заяви прокурора Городоцького району Львівської області №53-17228вих-11 від 17.06.2011р. у справі №№5015/3683/11.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційними скаргами, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оцінивши зібрані по справі докази, та дослідивши фактичні обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг, при цьому, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини та керувалася такими мотивами.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради від 28.05.1999р. №35 “Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна (будівлі, споруди), що знаходяться в селищі Великий Любінь по вул. Львівська, 16” на підставі клопотання адміністрації санаторію “ОСОБА_4 Великий” вирішено оформити право власності на об'єкти нерухомого майна: спальні корпуси 2,3,4,6, лікувально-діагностичний корпус №1, адмінкорпус, приміщення бібліотеки і ЛФК, водолікарні, клубу/їдальні, овочесховища, котельні, пральні, очисних споруд, що знаходиться в селищі Великий Любінь по вул.Львівська, 16, в цілому на ЗАТ ЛОЗП України “Укрпрофоздоровниця” і закріпити їх за санаторієм “Великий ОСОБА_4” Прикарпатського відділення ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” (а.с. 21-22 т. 1).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У даній справі № 914/1135/16 предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради від 28.05.1999 року № 35.

Прокурором зазначено підставою позову у даній справі ті обставини, що майно, яке передано ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” до статутного фонду ДП ЗАТ ЛОЗПУ “Укрпрофоздоровниця” “Санаторій “ОСОБА_4 Великий” є державною власністю (а.с.7-14 т.1).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.04.2016 р. за цією позовною заявою Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі ФДМ України порушено провадження у даній справі: № 914/1135/16 (а.с.2 т.1).

З матеріалів даної господарської справи вбачається також, що 06.07.2011р. Господарським судом Львівської області порушено провадження в справі №5015/3683/11 за позовом прокурора Городоцького району Львівської області в особі ФДМ України до дочірнього підприємства "Санаторій "ОСОБА_4 Великий" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", товариства з обмеженою відповідальністю "Наукові технології здоров'я", товариства з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційно-оздоровчий комплекс санаторій "Великий ОСОБА_4 №1", за участю третіх осіб: Самбірське бюро технічної інвентаризації, комунальне підприємство "Городоцьке районне бюро технічної інвентаризації ", про визнання недійсним та скасування реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна.

19.09.2011р. за №53-2470вих11 прокурором подано заяву (її фотокопія знаходиться в матеріалах справи № 914/1135/16) “про уточнення” позовних вимог у справі №5015/3683/11, у якій просив залучити до участі у справі ОСОБА_2 селищну раду, як відповідача та заявлено “додаткові” вимоги про визнання недійсними та скасування рішень виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради №35 від 28.05.1999р. “Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що знаходиться в с-щі ОСОБА_4 по вул. Львівська, № 16” та № 80 від 14.09.1999р. “Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна (водонапірна башта), що знаходиться в с-щі ОСОБА_4 по вул. Львівська, № 16”. Крім того деталізовано вимогу про повернення відповідачами-1 та -3 (державі Україна) спірних об’єктів та долучено до заяви, зокрема, і копії вказаних рішень (а.с. 157-165, т.1). Підставою “додаткової” позовної вимоги прокурором зазначено те, що майно, в тому числі Санаторій “Любіть Великий”, є державною власністю і не могло бути передано у приватну власність, а тому така передача за спірними рішеннями є незаконною.

Як зазначено в описовій частині рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2011р. по справі № 5015/3683/11, заяву прокуратури про уточнення позовних вимог за №53-2470вих11 було залишено без розгляду. Судом першої інстанції розглянуто первинні позовні вимоги прокуратури та задоволено їх в повному обсязі, а ОСОБА_2 селищна рада не була залучена до участі у справі як відповідач.

Однак, постановою Вищого господарського суду від 24.03.2014р. рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2011р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р. у справі №5015/3683/11 скасовано, а справу №5015/3683/11 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. Вищий господарський суд вказав, що суди порушили норми процесуального законодавства, оскільки при підготовці справи до розгляду не встановили конкретні вимоги прокурора (визначення окремого майна, а не комплексу в цілому) та без відповідного клопотання вийшли за межі позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.04.2014р. справу №5015/3683/11 було прийнято до нового розгляду та, зокрема, зобов’язано прокурора надати (письмово) чітке формулювання усіх наявних позовних вимог, відповідно до яких необхідно розглядати спір.

Як вбачається з ухвали Господарського суду Львівської області від 15.05.2014р. у справі №5015/3683/11 (фотокопія її знаходиться в справі № 914/1135/16 на а.с.166-168 т.1) прокурором вимог суду виконано не було. Суд прийняв на новий розгляд справу, провадження у якій порушено за позовом прокурора Городоцького району Львівської області, заявленого в інтересах держави, з вимогами: визнати недійсними та скасувати свідоцтва про право власності на спірні об’єкти нерухомості (від 23.11.2001 серії ААБ №№000459, 000460); визнати недійсними договори купівлі-продажу (від 19.07.2001 та 11.08.2004); визнати недійсною реєстрацію права власності; повернути спірне майно державі Україна (як наслідок витребування майна з чужого незаконного володіння) та додаткові вимоги (згідно заяви про про уточнення позовних вимог від 19.09.2011р.), про визнання недійсними та скасування рішень Виконкому ОСОБА_2 селищної ради (№35 від 28.05.1999р. та №80 від 14.09.1999р.) Також судом зазначеною ухвалою залучено Виконавчий комітет ОСОБА_2 селищної ради до участі у справі №5015/3683/11 як відповідача-5 та зобов’язано його надати (письмово) обґрунтування підстав прийняття рішень №35 від 28.05.1999р. та №80 від 14.09.1999р., а також – відповідні документи. Окрім того, зобов’язано прокурора надіслати відповідачу-5 копії позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог (із додатками).

Надалі, ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.06.2014р. у справі №5015/3683/11 було замінено Виконавчий комітет ОСОБА_2 селищної ради на належного відповідача ОСОБА_2 селищну раду, яку залучено до участі у справі як відповідача-5.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції при новому розгляді справи №5015/3686/11 було прийнято до розгляду заяву прокуратури про уточнення позовних вимог за № 53-2470вих11 від 19.09.2011р. (а.с. 157-165, т.1), якою, зокрема, було доповнено позовні вимоги вимогою про визнання недійсним та скасування рішення Виконкому ОСОБА_2 селищної ради №35 від 28.05.1999р. “Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що знаходиться в с-щі ОСОБА_4 по вул. Львівська, № 16”, яка також є предметом розгляду у даній справі № 914/1135/16. Також ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.03.2015р. у справі №5015/3683/11 судом не вирішувалося питання про прийняття відмови (заявлена усно у судовому засіданні 16.06.2014р.) від заявлених раніше позовних вимог стосовно визнання недійсними та скасування рішень Виконкому ОСОБА_2 селищної ради, з цього приводу не прийнято судового рішення, а заяву про відмову від позовних вимог у письмовій формі не подано.

Отже, справа №5015/3683/11 перебуває на розгляді Господарського суду Львівської області, у матеріалах даної справи відсутні докази про прийняття судом у справі № 5015/3683/11 будь якого рішення за позовною вимогою про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради від 28.05.1999р. № 35 – то, таким чином, позовна вимога, яка заявлена у даній справі “про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради від 28.05.1999р. № 35” є предметом розгляду в іншій господарській справі, а саме №5015/3683/11, як на момент подання позову в даній справі і залишається станом на даний час.

Вищий господарський суд України у постанові від 07.12.2017р. вказав, що судом апеляційної інстанції не було визначено та не конкретизовано у прийнятій постанові підставу позову у справі №5015/3683/11, враховуючи комплексне поєднання усіх вимог, та на підставі з'ясованого не вказано чи в такому разі можна визнати тотожними підстави заявлених вимог у даній справі та в справі № 5015/3683/11, і не наведено таким обставинам правової оцінки.

Судом апеляційної інстанції досліджено подані фотокопії позовної заяви прокурора Городоцького району Львівської області №53-17228вих-11 від 17.06.2011р. у справі №5015/3683/11 (а.с. 16-23, т.3), а також заяви про уточнення позовних вимог від 15.09.2011р. №53-2470вих-11р. (а.с. 157-165, т.1) у справі №5015/3683/11, а також позовну заяву у даній справі від 18.04.2016р. № 05/21-71-16 (а.с. 7-13, т.1), з яких вбачається наступне: у двох справах прокурор покликається на положення постанови ОСОБА_9 Міністрів

УРСР від 23.04.1960р. № 606; у двох справах прокурор зазначає, що правонаступником Української Республіканської ради профспілок стала ОСОБА_9 незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України; в межах обидвох справ прокурор посилається на рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів міста Києва від 23.12.1991 № 9971; в обох справах прокурор обґрунтовує свою позицію постановою ОСОБА_9 Федерації незалежних профспілок України від 22.11.1991 та актом від 24.01.1992 ; у двох справах прокурор посилається на наказ Прикарпатського дочірнього

підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 15.03.2000 № 28; у двох позовах наявні покликання на Закон України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991р.; в обидвох справах згадується постанова Верховної ОСОБА_9 України від 04.02.1994 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР»; у двох справах прокурор вказує про постанову Верховної ОСОБА_9 УРСР від 29.11.1990р. «Про захист суверенних прав Української РСР»; по обидвох справах прокурор посилається на тимчасове положення про ОСОБА_3 державного майна України, затверджене постановою Верховної ОСОБА_9 України від 07.07.1992р. ; в обидвох справах прокурор приходить до висновку, що майно, передане ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» до статутного фонду ДП ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» Санаторій «ОСОБА_4 Великий» є державною власністю; у кожній справі згадана прокурорська перевірка, датована червнем 2011 року, а прокурор покликається на свідоцтво про право власності на нерухоме майно, датоване 23.11.2001, що, на думку сторони позивача, видане з порушенням вимог наказу Державного комітету

будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121; в кожному позові правова позиція обґрунтована наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121; у двох справах прокурор приходить до висновку про незаконність (протиправність) рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради Городоцького району Львівської області від 28.05.1999 №35.

Все вищенаведене дає підстави стверджувати про ідентичність фактичних обставин, правового обгрунтування, а відповідно тотожність підстав заявлених вимог у даній справі та в справі № 5015/3683/11.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Згідно з ч. 1 ст.278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226та 231 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст. 81 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017р.) господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно, як вбачається з системного аналізу норм ГПК у вказаній редакції, у разі коли суд у зазначених випадках помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, позов має бути залишено без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 ГПК України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг, скасування рішення Господарського суду Львівської області від 25.08.2016р. у справі № 914/1135/16 та залишення позовної заяви Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_3 державного майна України до ОСОБА_2 селищної ради Городоцького району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради від 28.05.1999р. № 35 без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи за заявою прокуратури про видачу виконавчого документу № 05/21-71-16 від 09.12.2016р. ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.12.2016р. у справі № 914/1135/16 було повернути прокуратурі Львівської області з Державного бюджету України 1 378,00 грн. судового збору, сплачено згідно платіжного дорученням № 386 від 13.04.2016р. (а.с. 228-232, т.1) при поданні позовної заяви.

Відповідно до пп. «б», «в», п. 4 ч. 1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються судом апеляційної інстанції на Прокуратуру Львівської області з їх відшкодуванням ОСОБА_2 селищній раді та ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” на підставі ст.ст.129,282 ГПК України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 269, 270, 275, 278, 281, 282, 284 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.08.2016р. у справі №914/1135/16 скасувати.

3. Позовну заяву Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_3 державного майна України до ОСОБА_2 селищної ради Городоцького району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради від 28.05.1999р. № 35 залишити без розгляду.

4. Стягнути з Городоцької місцевої прокуратури Львівської області (81500, Львівська обл., м. Городок, вул. Львівська,10-а) (платник: Прокуратура Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031) на користь ОСОБА_2 селищної ради (81555, Львівська обл., Городоцький р-н, смт. Великий Любінь, вул. Львівська,74, ідентифікаційний код 04373057) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 515,80 грн.

5. Стягнути з Городоцької місцевої прокуратури Львівської області (81500, Львівська обл. м. Городок, вул. Львівська,10-а) (платник: Прокуратура Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031) на користь ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, ідентифікаційний код 02583780) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1515,80 грн.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.03.2018р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Скрипчук О.С.