Вирок № 72598422, 02.03.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/961/18

пр.№ 1-кп/464/220/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого Лєсного С.Є.

з участю секретаря Гарасимович Ю.Р.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження відносно:

Н а л и в а й к о ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр-н України, ІНФОРМАЦІЯ_2, невійськовозобов’язаний, неодружений, не працює, судимості немає, -

за ч.1 ст.205,ч.1 ст.387 КК України, -

за участю: прокурора Скіб’яка Р.А., захисника ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 05 квітня 2017 року, знаходячись у м.Дніпро, точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, без мети здійснення господарської діяльності, не маючи відповідної освіти, досвіду та фінансових можливостей, вступив у попередню змову із невстановленими досудовим розслідуванням особами, від яких отримав винагороду в сумі 2000 грн. за вчинення фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, а саме використання суб’єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення документального оформлення, начебто, проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт).

Так, ОСОБА_3 05 квітня 2017 року, знаходячись у м. Дніпро, точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову із невстановленими на даний час особами від яких отримав пропозицію за грошову винагороду в розмірі 2000 гривень придбати шляхом реєстрації на своє ім'я суб'єкта підприємницької діяльності та достовірно знаючи, що не має наміру здійснення фінансово- господарської діяльності, погодився вчинити дії спрямовані на придбання суб'єкта підприємницької діяльності ТзОВ «ТЕРЕМОР» (ЄДРПОУ 40925301), внесеного в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за№1 074 102 0000 062908 від 31.10.2016, зареєстрованого за юридичною адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33д, взятого на податковий облік в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києва, з метою прикриття незаконної діяльності.

Реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення фіктивного підприємництва, ОСОБА_3 05 квітня 2017 року отримав від невстановлених осіб договір від 30.03.2017 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТзОВ «ТЕРЕМОР», згідно якого ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 у власність частку в статутному капіталі ТзОВ «ТЕРЕМОР», що становить 90%, який скріплений підписом ОСОБА_4, та договір від 30.03.2017 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТзОВ «ТЕРЕМОР», згідно якого ОСОБА_5 передала ОСОБА_3 у власність частку в статутному капіталі ТзОВ «ТЕРЕМОР» ОСОБА_5, що становить 10%, які ОСОБА_3, знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. Московська, 12 власноручно підписав, придбавши таким чином корпоративні права на вказане підприємство, а отже став власником даного підприємства. Також, за цією ж адресою ОСОБА_3 підписано наказ №3 по ТзОВ "ТЕРЕМОР" від 31.03.2017, яким останній призначив себе на посаду директора вказаного підприємства, з посадовим окладом згідно штатного розпису, заздалегідь усвідомлюючи відсутність у себе навиків та досвіду для зайняття підприємницькою діяльністю від імені ТзОВ «ТЕРЕМОР», з-поміж іншого, надання послуг, пов’язаних з оптовою торгівлею відходами та брухтом.

На підставі підписаних ОСОБА_3 договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТзОВ «ТЕРЕМОР» від 30.03.2017, а також довіреності виданої від імені директора ТОВ «ТЕРЕМОР» ОСОБА_3 від 31.03.2017, невстановленими на даний час особами було внесено зміни до відомостей про юридичну особу, згідно з якими ОСОБА_3 зазначено керівником ТОВ «ТЕРЕМОР».

Таким чином, ОСОБА_3, переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва, за попередньою змовою із невстановленими на даний час особами вчинив всі необхідні дії щодо придбання суб'єкта господарської діяльності та, відповідно, став засновником і директором ТзОВ «ТЕРЕМОР».

Відтак, ОСОБА_3 отримав фактичне право на керівництво фінансово- господарською діяльністю вказаного підприємства, здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення фіктивного підприємництва, ОСОБА_3 05 квітня 2017 року, знаходячись в офісі за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 77, надав приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 для посвідчення картку із зразками підпису ОСОБА_3 та відбитків печатки від 05.04.2017 ТзОВ «ТЕРЕМОР» для її подальшого подання до ПАТ КБ «Приватбанк» для відкриття розрахункових рахунків ТзОВ «ТЕРЕМОР». Для посвідчення вказаної картки із зразками підпису та відбитків печатки ТзОВ «ТЕРЕМОР» поданої ОСОБА_3 приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 подано паспорт громадянина України ОСОБА_3, картку фізичної особи - платника податків ОСОБА_3, протокол №30/03/2017 від 30.03.2017 Загальних зборів ТзОВ «ТЕРЕМОР», наказ №3 від 31.03.2017 про призначення ОСОБА_3 на посаду директора ТзОВ «ТЕРЕМОР», підписаного від імені ОСОБА_3, виписку та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно яких ОСОБА_3 є керівником та засновником ТзОВ «ТЕРЕМОР». Водночас, ОСОБА_3, діючи як службова особа ТзОВ «ТЕРЕМОР», у відповідності до ст.67 Конституції України, розділу третього Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.16, 47, 168 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), будучи уповноваженим виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції по керівництву вказаним підприємством, розпорядженню його майном та коштами, відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського і податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності, і з метою прикриття незаконної діяльності підприємств, виступав власником та директором ТзОВ «ТЕРЕМОР», згідно з договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 30.03.2017, укладеного із ОСОБА_5, договором купівлі- продажу частки в статутному капіталі від 30.03.2017 укладеного із ОСОБА_4 та наказом №3 від 31.03.2017 «Про призначення директора». Діючи як службова особа ТзОВ «ТЕРЕМОР», ОСОБА_3 05 квітня 2017 року, знаходячись у відділенні ПАТ КБ "Приватбанк" (МФО 305299) по вул. Робоча в м.Дніпро, з метою створення видимості реальної господарської діяльності та прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою спільно із невстановленими особами подав заяву на відкриття розрахункових рахунків, які 10.04.2017 відкрито вказаною установою банку за №26004050286862 та за №26040050212469.

У подальшому ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, без мети здійснення господарської діяльності, не маючи відповідної освіти, досвіду та фінансових можливостей для цього, проте, будучи засновником та директором ТзОВ «ТЕРЕМОР», з метою прикриття незаконної діяльності, тобто використання зазначеного суб’єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення фіктивних фінансово-господарських операцій надав фактичне право управління діяльністю підприємством невстановленим слідством особами, яким віддав у розпорядження документи фінансово-господарської діяльності та печатку ТзОВ «ТЕРЕМОР».

В період квітня-травня 2017 року невстановлені особи, шляхом отримання від ОСОБА_3 установчих документів ТзОВ «ТЕРЕМОР», використовуючи такі документи, надавали реквізити вказаного підприємства ТзОВ «АВЕ-Львів» (ЄДРПОУ 33951598) та ТзОВ «Санком» (ЄД РПОУ 34711924) для проведення фіктивних фінансово-господарських операцій із сортування та утилізації відходів.

В період з 10.04.2017 по 17.05.2017 на рахунок ТзОВ «ТЕРЕМОР» №26004050286862, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» надійшли грошові кошти в сумі 600 000 гривень від ТзОВ «АВЕ-Львів» в результаті проведення фіктивних фінансово-господарських операцій в якості оплати за нібито надані послуги із сортування та утилізації відходів.

Крім цього, ОСОБА_3 20 лютого 2018 року о 19:00 год., знаходячись у м.Львові по вул.Монастирського напроти будинку №1, діючи умисно, будучи попереджений в установленому законом порядку про обов’язок не розголошувати дані досудового розслідування, в усній формі розголосив ОСОБА_7 дані досудового розслідування, які йому стали відомі 20.02.2018 під час додаткового допиту як свідка у кримінальному провадженні, відомості про яке 04.01.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140000000004 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ст. 356, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 191 КК України.

Так, 20 лютого 2018 року ОСОБА_3 додатково допитано як свідка в приміщенні ГУ НП у Львівській області за адресою: м.Львів, пл.Генерала Григоренка,3, у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому здійснюється слідчими СУ ГУ НП у Львівській області, відомості про яке 04.01.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140000000004 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ст. 356, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 191 КК України.

20 лютого 2018 року слідчим під час додаткового допиту як свідка у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 роз’яснено порядок проведення допиту, а також його права та обов’язки, передбачені ст.66 КПК України, згідно з якими свідок зобов’язаний не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Відповідно до протоколу про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 20.02.2018 ОСОБА_3 роз’яснено положення ч.1 ст.222 КПК України, а саме про те, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в жому вони визнають можливим, та в порядку ч.2 ст.222 КПК України, повідомлено про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування попереджено про обов’язок не розголошувати відомості, які йому стали відомі у зв’язку з участю в додатковому допиті у кримінальному провадженні №12017140000000004 від 04.01.2017 без дозволу слідчого, прокурора, а також роз’яснено те, що незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

ОСОБА_3 роз’яснено зміст статті 387 КК України - розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування.

Судом встановлено, що під час додаткового допиту як свідка 20.02.2018 ОСОБА_3 надано для огляду копію договору №050417-Т про надання послуг із сортування та утилізації твердих побутових відходів від 05.04.2017, укладеного між ТОВ «АВЕ-Львів» та ТОВ «Теремор», а також копії товарно-транспортних накладних, в яких наявні відомості про вантажовідправника, вантажоодержувача, перевізників твердих побутових відходів, місце захоронення, марку, модель та реєстраційні номерні знаки транспортних засобів, на яких здійснювалось перевезення твердих побутових відходів.

Так, ОСОБА_3 20 лютого 2018 року о 19:00 год, знаходячись у м. Львові по вул. Монастирського напроти будинку №1, діючи умисно, достовірно знаючи, що він попереджений в установленому законом порядку про обов’язок не розголошувати дані досудового розслідування, які йому стали відомі 20.02.2018 під час додаткового допиту як свідка у кримінальному провадженні, відомості про яке 04.01.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140000000004 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ст. 356, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, в ході якого йому надавались для огляду копія договору №050417-Т про надання послуг із сортування та утилізації твердих побутових відходів від 05.04.2017, укладеного між ТОВ «АВЕ-Львів» та ТОВ «Теремор», а також копії товарно-транспортних накладних, в яких наявні відомості про вантажовідправника, вантажоодержувача, перевізників твердих побутових відходів, місце захоронення, марку, модель та реєстраційні номерні знаки транспортних засобів, на яких здійснювалось перевезення твердих побутових відходів, без дозволу прокурора або слідчого, усвідомлюючи те, що незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, в усній формі розголосив ОСОБА_7 ОСОБА_8, який не є стороною та учасником даного кримінального провадження, тобто сторонній особі дані досудового розслідування, а саме розповів про наявність в органу досудового розслідування договору укладеного між ТзОВ «АВЕ-Львів» та ТзОВ «Теремор», обставини підписання вказаного договору, наявність товарно-транспортних накладних на перевезення сміття з м. Львів у м. Дніпро, та відомості, які містяться у них, а також відсутності його підпису на вказаних товарно-транспортних накладних.

Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.205 КК України, так як він вчинив фіктивне підприємництво, тобто створення суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), з метою прикриття незаконної діяльності.

Його ж дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.387 КК України, так як він вчинив розголошення без письмового дозволу прокурора, слідчого, даних досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов’язок не розголошувати такі дані.

Під час досудового розслідування 27 лютого 2018 року між підозрюваним та прокурором укладено угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 472 КПК України, згідно з якою вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.1 ст.205, ч.1 ст.387 КК України, а також, що він має понести покарання у виді штрафу. За умовами угоди підозрюваний ОСОБА_3 засвідчив, що визнає неправомірність вчинення своїх дій і вину у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: за ч.1 ст.205 КК України, який вчинено ним за попередньою змовою групою осіб, та за ч.1 ст.387 КК України; щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю даних кримінальних правопорушень. Обираючи вид і міру покарання підозрюваному, прокурор при укладенні угоди про визнання винуватості врахував обставини, передбачені ст.470 КПК України, а тому сторони дійшли згоди, що підозрюваний ОСОБА_3 має понести покарання у виді штрафу: за ч.1 ст.205 КК України – п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – вісім тисяч п’ятсот (8500) грн.; за ч.1 ст.387 КК України - п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – вісімсот п’ятдесят (850) грн. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання штраф - п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – вісім тисяч п’ятсот (8500) грн.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю. Ствердив, що розуміє права визначені, п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст.473 КПК України, суть обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

За умовами ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.387 КК України, які згідно зі ст.12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст.472 КПК України та розуміють наслідки затвердження такої, передбачені ст.473 КПК України. Вид та міра покарання у виді штрафу, передбачені санкціями ч.1 ст.205, ч.1 ст.387 КК України, на які обвинувачений погоджується, обрані з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст.65-67 КК України. Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. За умовами ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст.131 КПК України, не обирався.

Керуючись ст.ст.314,370,374,475 КПК України, с у д , -

з а с у д и в :

Затвердити угоду від 27 лютого 2018 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Львівської області ОСОБА_9 про визнання винуватості.

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.1 ст.205, ч.1 ст.387 КК України та призначити йому покарання штраф:

-за ч.1 ст.205 КК України – п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – вісім тисяч п’ятсот (8500) грн.;

-за ч.1 ст.387 КК України – п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – вісімсот п’ятдесят (850) грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання штраф - п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – вісім тисяч п’ятсот (8500) грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.