Ухвала суду № 72597707, 05.03.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2354/18 1-кс/335/1605/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., сторін кримінального провадження прокурора Соловей Т.М., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3, погодженого прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 19.06.2006 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна; 07.04.2009 звільнений з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

- 25.05.2011 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 186 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки; 24.12.2013 звільнений з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

- 10.11.2015 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 289 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років; 15.08.2017 року звільнений з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

що підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділенням Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018080060000623 від 02 лютого 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 2 березня 2018 року, приблизно о 04 годині 30 хвилин ОСОБА_1, знаходячись у дворі будинку № 18 по пр. Маяковського у м. Запоріжжя, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, які шляхом злому замка дверей автомобіля НОМЕР_1 2007 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_5 проникли до салону вказаного автомобілю та виламали замок запалювання для зручності керування автомобілем. Далі невстановлені досудовим слідством особи приєднали вказаний автомобіль за допомогою буксирувального тросу до невстановленого автомобілю під керуванням ОСОБА_1

Після цього, невстановлена досудовим слідством особа розмістилась на місце водія у автомобілі «ЗАЗ-Daewoo T13110», а ОСОБА_1 керуючи невстановленим автомобілем, шляхом буксирування зрушим з місця автомобіль «ЗАЗ-Daewoo T13110» під керуванням невстановленої особи та транспортував його у невідомому напрямку, тим самим незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 90000 гривень.

03.03.2018 о 10 год. 15 хв. на перехресті вул. Базова працівниками ГРПП № 4 Якимівського ВП був зупинений викрадений ОСОБА_1 автомобіль, який на час зупинки перебував за кермом. 03.03.2018 о 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.

03.03.2018 о 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Слідчий посилаючись на те, що ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній неодноразово був засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення злочинів проти власності та розуміє невідворотність покарання, а також незаконно впливати на потерпілого, свідка чи іншого підозрюваного, перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, просить клопотання задовольнити, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у ДУ Запорізький слідчий ізолятор – арештному домі строком на 60 діб.

Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, який просив клопотання задовольнити, позицію сторони захисту, слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 02.02.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12018080060000623 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

03.03.2018 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

03.03.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину за викладених у клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити нове кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_1, усвідомлюючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення у якому підозрюється і наступного покарання, у випадку визнання його винним судом та призначення у зв’язку з цим покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній неодноразово був засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення злочинів проти власності та розуміє невідворотність покарання, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_1 може незаконно впливати на інших осіб причетних до вчинення злочину. Зокрема ОСОБА_1 повідомлено про підозру у злочині за попередньою змовою з невстановленими особами, яких підозрюваний може попередити про можливість настання кримінальної відповідальності, що ускладнить, а можливо і унеможливить встановлення вказаних осіб, іншого підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлена наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1, перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, про це свідчить те, що ОСОБА_1 неодноразово був засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення злочинів проти власності, відбував покарання у місцях позбавлення волі, кожен наступний злочин скоював у строк менше року після звільнення з установ виконання покарань.

Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваної, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Вивченням даних про особу підозрюваного слідчим суддею встановлено, що останній раніше притягувався неодноразово до кримінальної відповідальності, у серпні 2017 року звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, після звільнення проживає з родиною, не працює, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків.

Захистом не наведено жодних позитивних характеристик або обставин, які б обумовлювали застосування ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, сам характер скоєного злочину, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного, що посилюється корисливим мотивом, а також наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження і вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою,строком на 60 днів, а саме: до 01.05.2018 року включно, строк тримання під вартою підозрюваному, рахувати з 03.03.2018 року, тобто з дня затримання, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час розгляду клопотання слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя у межах, визначених ст. 182 КПК України, вважає, за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960 гривень 00 копійок, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 3, 9, 22, 177, 178, 183, 193, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3, погодженого прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: до 01 травня 2018 року включно.

Строк тримання під вартою підозрюваного, рахувати з 03 березня 2018 року, тобто з дня затримання.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осібв сумі 140 960 гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу – застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов’язки, передбачені ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідального органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в’їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю відмінному від підозрюваного, обов’язки, що покладаються у зв’язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваного ОСОБА_1 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 01 травня 2018 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Ю.В.Геєць