Рішення № 72597297, 05.03.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.03.2018

Справа № 320/8849/17

Провадження № 2/320/966/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Юрлагіної Т.В.,

при секретарі Бондаренко Г.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.04.2012 року у розмірі 31646 грн. 16 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн. 00 коп., зазначаючи, що 17.04.2012 року з відповідачем був укладений кредитний договір, згідно якого вона одержала від позивача кредит в сумі 15000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору виникла заборгованість, яка станом на 25.10.2017 року складає 31646 грн. 16 коп., з яких: 7121 грн. 40 коп. – заборгованість за кредитом, 9396 грн. 55 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 13145 грн. 06 коп. – заборгованість за пенею, а також 500 грн. 00 коп. – штраф (фіксована частина), 1483 грн. 15 коп. – штраф (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з’явилась з невідомих причин, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч.8 ст. 128 ЦПК України. Конверт із судовою повісткою був направлений на адресу відповідача, але був повернутий із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Про поважні причини своєї неявки відповідач суду не повідомила, заяву про відкладення розгляду справи, а також розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. У відповідності до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив на позов від відповідача у встановлений законодавством строк не надходив.

Суд визнає неявку відповідача з неповажних причин, та, на підставі заяви представника позивача, у відповідності зі ст. 279 ЦПК України суд вважає за необхідне ухвалити по справі рішення.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, за необхідне провадити розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об’єктивному та всебічному з’ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і виплати проценти.

17 квітня 2012 року між сторонами був договір, згідно умов якого відповідач одержала від позивача кредит в сумі 15000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, на підставі анкети заяви, а.с. 10) .

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком договір, що підтверджується її особистим підписом у заяві (а.с.10).

Пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору передбачено, що клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Крім того, відповідно до п. 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, сплачувати відсотки за його користування, перевіряти платіжний ліміт, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно п.2.1.1.5.7 «Умов та Правил надання банківських послуг» власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню офердтрафту.

Згідно п.2.1.1.5.6 у разі невиконання зобов’язань за договором на вимогу банку клієнт має виконати зобов’язання з повернення кредиту, виплати винагороди банку.

Відповідно до 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушення позичальником строків платежу по кожному з грошових зобов’язань, передбачених договором, більш, ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень + 5% від суми позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, однак відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості, доданого до матеріалів справи, відповідач станом на 25.10.2017 року має заборгованість у розмірі 31646 грн. 16 коп., з яких: 7121 грн. 40 коп. – заборгованість за кредитом, 9396 грн. 55 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 13145 грн. 06 коп. – заборгованість за пенею, а також 500 грн. 00 коп. – штраф (фіксована частина), 1483 грн. 15 коп. – штраф (процентна складова) (а.с.8-9).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь пені та штрафів суд виходить з наступного.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості.

У той самий час, умовами цього договору передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення: порушення строків платежів за будь-яким грошовим зобов’язанням, передбаченим договором більш ніж на 30 днів (п. 2.1.1.7.6 Умов).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція висловлена у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, який, у відповідності до положень ст. 360-7 ЦПК України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

З матеріалів справи вбачається, що підставами стягнення як штрафу, так і пені як різновидів неустойки, є порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Отже, по суті таке стягнення є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафів є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 29663 грн. 01 коп., яка складається з: 7121 грн. 40 коп. – заборгованість за кредитом, 9396 грн. 55 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 13145 грн. 06 коп. – заборгованість за пенею.

Крім того, також суд вважає необхідним згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме – 1499 грн. 73 коп. ((29663,01 х 1600,00) : 31646,16).

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299), юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.04.2012 року у розмірі 29663 (двадцять дев’ять тисяч шістсот шістдесят три) гривні 01 копійку (складається з: 7121 грн. 40 коп. – заборгованість за кредитом, 9396 грн. 55 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 13145 грн. 06 коп. – заборгованість за пенею), а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1499 (одна тисяча дев’яносто дев’ять) гривень 73 копійки.

В іншій частині позову щодо стягнення штрафу (фіксованої частини) в розмірі 500 грн. 00 коп. та штрафу (процентна складова) 1483 грн. 15 коп. - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: Т.В. Юрлагіна