Ухвала суду № 72596979, 02.03.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

02 березня 2018 року Справа № 915/990/17

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.;

представника позивача: не з’явився;

представника відповідача: ОСОБА_2 - дов. №1697 13.11.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву: ПП “ХУТОРОК GV” №1/20.02.18 від 20.02.2018 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2017 по справі №915/990/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК”

(юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д;

поштова адреса: 49501, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50),

до відповідача: Приватного підприємства “ХУТОРОК GV”

(57271, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Новогригорівка, вул.Степова, буд.5),

про: стягнення заборгованості за Договором банківського обслуговування від 30.09.2015 за послугою “кредитний ліміт на поточний рахунок” в розмірі 528967,92 грн., з яких: 399999,50 грн. заборгованості за кредитом; 91944,29 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 22600,00 грн. комісії; 14424,13 грн. пені, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2017 з Приватного підприємства “ХУТОРОК GV” було стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” 399999,50 грн. заборгованості кредитом, 91944,29 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 22600,00 грн. комісії, 14424,13 грн. пені та 7934,52 грн. судового збору.

Вказане рішення оскаржено не було та набрало законної сили 29.12.2017.

29.12.2017 по справі видано відповідний наказ.

20.02.2018 від Приватного підприємства “ХУТОРОК GV” до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшла заява №1/20.02.18 від 20.02.2018 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2017 по справі №915/990/17 до 01.07.2018 з оплатою рівнозначними щомісячними сумами протягом двох місяців до 25 числа кожного з цих місяців.

В обґрунтування своєї заяви ПП “ХУТОРОК GV” посилається на наступне:

- ПП “ХУТОРОК GV” є суб'єктом господарювання, що здійснює виключно діяльність у галузі сільського господарства (рослинництво). Виробництво сільськогосподарської продукції у рослинництві має сезонний характер, що відображається на циклічності надходження коштів та здійсненні витрат. Обігові кошти підприємства поповнюються виключно за рахунок надходження коштів від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва.

- у випадку проведення виконавчих дій з примусового виконання даного рішення суду, збір відповідачем врожаю озимої пшениці та озимого ячменю може бути зірваний, у зв'язку з чим вказані сільськогосподарські культури не будуть зібрані, що виключає можливість їх реалізації з метою отримання коштів для належного виконання рішення суду та може призвести до банкрутства підприємства.

- крім того відповідач зазначає, що урожай 2017 року був значно нижчим від очікуваного, як за кількістю, так і за якістю, що спричинило значні збитки, і як наслідок призвело до несвоєчасного погашення заборгованості за Договором банківського обслуговування від 30.09.2015 за послугою «кредитний ліміт на поточний рахунок».

Позивач (стягувач) заперечень проти заяви боржника суду не надав.

Представник позивача у судове засідання 02.03.2018 не з’явився. Про час та місце розгляду заяви позивач повідомлений належним чином.

Оскільки відповідно до ст. 42 ГПК України явка в судове засідання учасників справи – це право, а не обов'язок, заява, подана в порядку ст. 331 ГПК України може розглядатись без їх участі, оскільки наслідки нез’явлення учасників справи даною процесуальною нормою не встановлені.

02.03.2018 судом було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву ПП “ХУТОРОК GV”, заслухавши представника боржника, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Під час прийняття рішення по даній справі та при розгляді заяви про відстрочення судом також досліджувався ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Судом встановлено, що несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося в зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємства, яке пов’язано з тим, що ПП “ХУТОРОК GV” є суб’єктом господарювання, яке здійснює діяльність виключно у галузі господарства (рослинництво); обігові кошти підприємства поповнюються виключно за рахунок надходження коштів від продажу сільськогосподарської продукції; виробництво підприємства носить сезонний характер, а у 2017 році урожай був значно нижчої якості та в меншій кількості ніж очікував боржник.

Відповідно до Довідки АА № 662737 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами економічної діяльності ПП “ХУТОРОК GV” є вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, вирощування і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів та розведення свиней.

Вказані обставини підтверджують те, що обігові кошти підприємство отримує лише за рахунок продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва.

З наданого відповідачем ОСОБА_3 про фінансові результати (Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємства) ПП “ХУТОРОК GV” за 2017 рік вбачається, що збиток підприємства за цей період склав 227,7 тис. грн.; чистий дохід від реалізації продуктів склав 14106,9 тис. грн., що на 975,8 тис. грн. менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року; витрати склали 14334,6 тис. грн., що на 399,6 тис. грн. більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Це пов'язано з низькою якістю та кількістю урожаю в 2017 році (а.с.216).

Зазначені обставини свідчать про погіршення фінансового стану підприємства та реальну загрозу зупинки його господарської діяльності, що може призвести до банкрутства.

Чи є фінансові зобов’язання боржника по даній справі критичними для стягувача, та чи вплине відстрочка виконання рішення по даній справі негативно на платоспроможність позивача, суд оцінити не в змозі, оскільки відомостей про фінансовий та майновий стан позивача суду не надано.

Щодо можливості погашення відповідачем заборгованості у запропонований ним термін, судом взято до уваги наступне.

З довідки про посівні площі озимих зернових культур під урожай 2018 року ПП “ХУТОРОК GV” по Снігурівському району Миколаївської області озимою пшеницею засіяно 152 га, озимий ячмінь засіяно площею 145 га (а.с.215).

Акт огляду посівів сільськогосподарських культур від 26.12.2017, виконаний агрономом-андерайтером незалежної страхової компанії ТОВ «Агроріск» свідчить про задовільний стан посівів озимої пшениці на прощі 72,896 га. Як зазначає боржник вказані обставини є підставою для здійснення державний форвардних закупівель під майбутній врожай.

Крім того, при розгляді заяви судом приймається до уваги те, що відповідач після винесення рішення у справі продовжує вживати заходи щодо погашення суми заборгованості, а саме в добровільному порядку сплатив частину боргу у сумі 100000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 27.02.2018.

Вказані обставини, на думку суду свідчать про те, що боржник не уникає від свого обов’язку перед стягувачем, а навпаки, шукає шляхи та вживає заходи для погашення боргу, однак у зв’язку з власним скрутним фінансовим становищем, несприятливою фінансовою ситуацією в економіці держави в цілому не може виконати рішення суду негайно.

За вказаних обставин, вжиття на даний час Державною виконавчою службою заходів по примусовому виконанню рішення суду по даній справі може призвести до зриву збирання відповідачем врожаю озимої пшениці та озимого ячменю, що виключить можливість їх реалізації з метою отримання коштів. Поступове збільшення розміру збитків підприємства свідчить про наявність реальної загрози банкрутства підприємства.

Відповідно до приписів ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Оцінивши вказані обставини та проаналізувавши докази, надані боржником в обґрунтування своєї позиції, суд вважає, що матеріальний стан відповідача, вжиття ним заходів щодо погашення боргу перед позивачем, відсутність вини у несвоєчасному погашенні заборгованості перед позивачем, надають суду достатньо підстав для задоволення заяви відповідача в частині відстрочення виконання рішення суду на строк, який не є тривалим.

Щодо вимоги відповідача відстрочення з оплатою рівнозначними щомісячними сумами протягом двох місяців до 25 числа кожного з цих місяців суд зазначає наступне.

Фактично зазначена вимога є заявою по розстрочення виконання судового рішення.

Приписами ст.74, 331 ГПК України передбачено право господарського суду за наявності правових підстав відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. По даній справі боржник просить суд одночасно розстрочити та відстрочити виконання судового рішення, що суперечить ст. 331 ГПК України.

Крім того, заявником не визначено графік погашення заборгованості та не зазначено строк на який необхідно розстрочити виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене , суд дійшов висновку про відсутність правових підстав в розумінні ст.74, 331 ГПК України для надання відстрочки з оплатою рівнозначними щомісячними сумами протягом двох місяців до 25 числа кожного з цих місяців.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву ПП “ХУТОРОК GV” №1/20.02.18 від 20.02.2018 та відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2017 по справі №915/990/17 до 01.07.2018.

Керуючись ст.ст.234, 235, 331 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ПП “ХУТОРОК GV” №1/20.02.18 від 20.02.2018 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2017 по справі №915/990/17, задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2017 по справі №915/990/17 до 01.07.2018.

3. В решті вимог відмовити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України

та підписано суддею 06 березня 2018 року.

Суддя М.В. Мавродієва