Ухвала суду № 72596971, 06.03.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.03.2018 р. Справа № 914/298/18

Суддя господарського суду Львівської області Крупник Р.В., розглянувши матеріали справи

за заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю - спільне українсько-американське підприємство «Піцца-Пронто», м. Львівпро:відвід суддіу справі:№914/298/18за позовом:Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львівдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю - спільне українсько-американське підприємство «Піцца-Пронто», м. Львівпро:стягнення 72955,82 грн. неустойки

представники сторін не викликалися

ВСТАНОВИВ:

19.02.2018р. на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності ДЕР ЛМР до ТОВ - СУАП «Піцца-Пронто» про стягнення 72955,82 грн. неустойки.

Ухвалою від 23.02.2018р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, її розгляд ухвалив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

06.03.2018р. через канцелярію суду від ТОВ - СУАП «Піцца-Пронто» надійшла заява про відвід судді №180305-1гс від 05.03.2018р. Заява обґрунтована тим, що суддею Крупником Р.В. було прийнято рішення у справі №914/1171/16, яким відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ - СУАП «Піцца-Пронто» і не прийнято заперечення стосовно первісних позовних вимог Управління комунальної власності. На думку заявника, суддя Крупник Р.В. належним чином не дослідив обставин справи, невірно прийшов до висновку про наявність правових підстав стягнення з ТОВ - СУАП «Піцца-Пронто» на користь Управління комунальної власності 18680,71 грн. боргу та 1356,50 грн. судового збору. У справі №914/1171/16 суддею Крупником Р.В. не було досліджено тієї обставини, що Управління комунальної власності не являється правонаступником сторони договору оренди №456 від 28.03.2000р. Натомість у справі №914/298/18 позивач посилається як на підставу своїх вимог - на постанову Львівського апеляційного господарського суду. На переконання заявника, доказом несправедливості прийнятого рішення у справі №914/1171/16 є те, що Львівським апеляційним господарським судом відкрито провадження за заявою ТОВ - СУАП «Піцца-Пронто» про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016р. у справі №914/1171/16. Також, як на одну з підстав для відводу судді, заявник зазначає, що суддею Крупником Р.В. було видано наказ про виселення ТОВ - СУАП «Піцца-Пронто» з приміщення, в результаті чого директор ОСОБА_1. при протизаконному виселенні була піддана фізичному насильству.

Крім цього, 06.03.2018р. через канцелярію суду від ТОВ - СУАП «Піцца-Пронто» надійшло клопотання №180306-2гс від 06.03.2018р., відповідно до якого заявник просить суд розглядати заяву про відвід у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши клопотання заявника про розгляд заяви у судовому засіданні з викликом сторін, суд прийшов до висновку, що таке задоволенню не підлягає, оскільки згідно положень ч. 8 ст. 39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Призначення заяви про відвід для розгляду у судовому засіданні є прерогативою суду, натомість правом на ініціювання розгляду заяви про відвід судді заявник не наділений.

Ознайомившись із поданою заявою, суд прийшов до висновку про її необґрунтованість, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Право сторони на подання заяви про відвід судді є однією із гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Приписами ч. 1 ст. 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Зі змісту заяви про відвід судді вбачається, що така мотивована, зокрема, незгодою заявника з рішенням Господарського суду Львівської області від 08.07.2016р. у справі №914/1171/16 та видачею суддею наказу про виселення заявника з орендованих приміщень.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді вінших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наказ від 25.10.2016р. у справі №914/1171/16 про зобов'язання ТОВ СУАП «Піцца-Пронто» повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 57,4 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 61, був виданий суддею Крупником Р.В. на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016р. у справі №914/1171/16 та у відповідності до положень п. 1, 2 постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Враховуючи те, що згідно приписів ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з рішенням судді в іншій справі не може бути підставою для відводу, обставин, перелічених у п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України заявником у заяві наведено не було, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Згідно ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі №914/298/18 за позовом Управління комунальної власності ДЕР ЛМР до ТОВ - СУАП «Піцца-Пронто» про стягнення 72955,82 грн. неустойки.

2. Передати справу №914/298/18 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Суддя Крупник Р.В.