Ухвала суду № 72596944, 05.03.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/414/18

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом Першого заступника прокурора Київської області (01133, м. Київ, бул. ОСОБА_1, 27/2) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2)

до Козинської селищної ради (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Партизанська, 2),

та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДОМ» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б),

треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

1. ОСОБА_2 (03028, АДРЕСА_1),

2. ОСОБА_3 (02217, АДРЕСА_2),

3. ОСОБА_4 (02225, АДРЕСА_3),

4. ОСОБА_5 (07400, Київська обл., м, Бровари, АДРЕСА_4),

5. Приватне акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б),

про визнання недійсними рішень виконавчого комітету селищної ради та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 05/1-4/6вих від 19.02.2018 р. (вх. № 424/18 від 28.02.2018 р.) Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Козинської селищної ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДОМ» про визнання недійсними рішень виконавчого комітету селищної ради та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

За змістом прохальної частини позовної заяви прокурор просить суд, зокрема:

1. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 28.04.2000 № 9/1 «Про вилучення земельної ділянки та зарахування її до земель запасу селищної ради» в частині вилучення із землекористування Київського державного лісогосподарського об’єднання «Київліс» земельних ділянок в кварталі 38 виділі 24 Козинського лісництва;

2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 27.07.2000 № 6/4 «Про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки під розміщення товариства індивідуальних забудовників»;

3. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 26.10.2000 № 5/3 «Про вилучення земельної ділянки та зарахування її до земель запасу селищної ради» в частині вилучення із землекористування Київського державного лісогосподарського об’єднання «Київліс» земельних ділянок в кварталі 38 виділах 22 та 24 Козинського лісництва;

4. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29.11.2001 № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір» в частині передачі безкоштовно у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків і господарських споруд, а також для ведення особистого підсобного господарства із земель товариства індивідуальних забудовників «Сосновий бір» ОСОБА_2 площею 0,5762 га (ділянка № 50) та ОСОБА_5 площею 0,4500 га (ділянка № 61);

5. Витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДОМ» земельну ділянку площею 1,0527 га з кадастровим номером 3223155400:05:003:0041 вартістю 27574,52 грн., яка знаходиться на території Козинської селищної ради Обухівського району.

Також прокурор просив суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Приватне акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2».

Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Водночас, статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних саме із здійсненням господарської діяльності та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду.

Згідно з приписами ст. 21 Господарського процесуального кодексу України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Аналогічну норму містить ч. 4 ст. 173 Кодексу, згідно з якою не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи питання про те, чи відноситься справа до юрисдикції господарських судів чи до юрисдикції загальних або адміністративних судів, суд виходить з суб’єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин. Відтак, для віднесення справи до своєї юрисдикції, господарському суду необхідно визначити, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за умов участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

Як слідує з позовних матеріалів, останні містять позовну вимогу про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29.11.2001 № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір» в частині передачі безкоштовно у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків і господарських споруд, а також для ведення особистого підсобного господарства із земель товариства індивідуальних забудовників «Сосновий бір» ОСОБА_2 площею 0,5762 га (ділянка № 50) та ОСОБА_5 площею 0,4500 га (ділянка № 61), тобто громадянам – фізичним особам.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спір в частині позовної вимоги про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29.11.2001 № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір» виник у цивільних правовідносинах органу місцевого самоврядування та громадянина щодо передачі земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України, Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, а згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, спір в частині позовної вимоги про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29.11.2001 № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір» належить до юрисдикції загальних судів, і, відповідно, прокурором у позовній заяві № 05/1-4/6вих від 19.02.2018 р. (вх. № 424/18 від 28.02.2018 р.) об’єднані позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

Згідно з приписами п. 2 ч. 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Слід зазначити, що у даному випадку відсутні підстави для застосування судом положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо роз’єднання позовних вимог, оскільки одна з вимог не підлягає розгляду господарським судом.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

З урахуванням наведеного, керуючись ч. 4 ст. 173, п. 2 ч. 5 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Позовну заяву Першого заступника прокурора Київської області № 05/1-4/6вих від 19.02.2018 р. (вх. № 424/18 від 28.02.2018 р.) та додані до неї документи повернути.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 06.03.2018 р.

Суддя В.М. Бабкіна