Рішення № 72596858, 01.03.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3437/17

За позовом Громадської організації "Сила молоді", 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Грибоєдова, будинок 2

до 1. Коцюбинської селищної ради, 08298, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Доківська, будинок 2

2. Приватного підприємства "Гілен", 08298, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Залізнична, будинок 7

про розірвання договору

суддя Н.Г. Шевчук

секретар Н.С. Матраєва

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Стогов В.С. (дов. б/н від 20.12.2017).

суть спору:

Громадська організація "Сила молоді" звернулась у господарський суд з позовом до Коцюбинської селищної ради та Приватного підприємства "Гілен" про розірвання договору б/н від 16.06.2010 оренди земельної ділянки площею 0,1656 га, яка розташована за адресою: Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Залізнична, буд. 7, з підстав, передбачених частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі».

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Приватне підприємство "Гілен" систематично не виконує своїх зобов'язань за договором оренди землі б/н від 16.06.2010 в частині сплати орендних платежів.

Окрім цього позивач зазначає, що договір оренди землі б/н від 16.06.2010 не містить кадастрового номеру земельної ділянки і з його змісту не вбачається, яка саме земельна ділянка передана в оренду, що є підставою для визнання вказаного правочину недійсним в порядку, передбаченому частиною першою статті 215, частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України.

18.01.2018 Коцюбинська селищна рада подала письмові пояснення (вх. №1203/18 від 18.01.2018), в яких підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

18.01.2018 Приватне підприємства "Гілен" подало відзив на позовну заяву (вх. №1204/18 від 18.01.2018, т.1. а.с. 39-43), в якому заперечило проти позовних вимог в повному обсязі з підстав необґрунтованості та відсутності порушеного права позивача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2018 у зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 12.02.2018.

12.02.2018 позивач подав письмові пояснення (вх. №3082/18 від 12.02.2018), в яких заперечив проти позиції Приватного підприємства "Гілен", викладеної ним у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 01.03.2018.

У судовому засіданні 01.03.2018 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

16.06.2010 між Коцюбинською селищною радою Київської області ( Орендодавець) та Приватним підприємством "Гілен" (Орендар) укладено договір оренди землі № б\н (Договір оренди, т.1. а.с. 11-16), відповідно до пункту 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення тридцять четвертої сесії п'ятого скликання Коцюбинської селищної ради від 17.09.2009 №131 для розміщення виробничої бази, яка знаходиться в смт. Коцюбинське, вул. Залізнична 7.

20.06.2014 між відповідачами укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, відповідно до якої сторони виклали пункт 8 Договору оренди в наступній редакції «Договір укладено на 25 (двадцять п'ять) років (до 20.06.2039). Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 (шістдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частин першої - третьої, п'ятої та шостої статті 203 цього Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Громадська організація "Сила молоді" не є стороною цього договору оренди.

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачами відповідно до частини другої статті 45 цього Кодексу є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно частин першої, другої статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Нормами частин першої, другої статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права; визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При вирішенні позову про розірвання оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи зазначених статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав для розірвання правочину, що передбачені законом , але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

З огляду на зазначені приписи, правила кожна особа має право на захист, у тому числі, судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язків елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається розірвання правочину, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Як встановлено судом, Громадська організація "Сила молоді" не є стороною цього договору оренди.

На час розгляду цієї справи судом Громадська організація "Сила молоді" не має права власності чи речового права на предмет договору оренди землі б/н від 16.06.2010 - земельну ділянку площею 0,1656 га, яка розташована за адресою: Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Залізнична, буд. 7; не претендує, щоб ця земельна ділянка була передана їй у володіння.

Докази наявності у Громадської організації "Сила молоді" її власних прав, подальша можливість законної реалізації яких залежить від повернення сторін договору оренди землі б/н від 16.06.2010 земельної ділянки площею 0,1656 га, яка розташована за адресою: Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Залізнична, буд. 7 у становище, що існувало до його укладення, відсутні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що власні права чи охоронювані законом інтереси Громадської організації "Сила молоді" укладенням між Коцюбинською селищною радою Київської області та Приватним підприємством "Гілен" договору оренди земельної ділянки площею площею 0,1656 га, яка розташована за адресою: Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Залізнична, буд. 7, не порушені.

За таких обставин позов Громадської організації "Сила молоді" не підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 06.03.2018.