Рішення № 72596644, 01.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2018Справа № 910/23271/17Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» (01011, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЄСКОВА, будинок 1-А, квартира 38) до проТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Торговий дім «МАЗ - Україна» (04210, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 7, корпус 3, офіс 1) стягнення 66 995 грн. 02 коп. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Торговий дім «МАЗ - Україна» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 66 995 грн. 02 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 03.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Торговий дім «МАЗ - Україна» (Продавець) було укладено Договір купівлі - продажу №116, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався доставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити наступний товар - автобус МАЗ - 203069, код УКТЗЕД 8702101130, у кількості 3 шт., за ціною 3815968 грн. 00 коп., сумою 11447904 грн. 00 коп. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору Відповідач лише 25.01.2017 року здійснив поставку товару всупереч умовам Договору. Крім того, у зв'язку зі сплатою Позивачем на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 року по справі №910/11982/17 Комунальному підприємству "Київпастранс" грошових коштів у розмірі 540737 грн. 00 коп., останній поніс збитки, які підлягають відшкодуванню Відповідачем. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Торговий дім «МАЗ - Україна» штраф у розмірі 33 198 грн. 91 коп. та збитки у розмірі 33 796 грн. 11 коп.

Заперечуючи проти позову Відповідач зазначав, що Позивач в порушення умов договору здійснив перерахування грошових коштів лише 22.11.2016 року, а тому обов'язок передати товар саме до 28.12.2016 року припинився 20.11.2016 року, новий термін постачання обумовлений письмовою вимогою Позивача, яких не надходило. Також умовами договору не передбачено стягнення саме штрафу, а тому в цій частині вимога не підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2017 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Торговий дім «МАЗ - Україна» про стягнення 66 995 грн. 02 коп. залишено без руху.

09.01.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

12.02.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.01.2018 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 25.01.2018 року уповноваженій особі Відповідача та поверненням на адресу суду поштового конверту за закінченням встановленого терміну зберігання.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Торговий дім «МАЗ - Україна» є 04210, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 7, корпус 3, офіс 1.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/23271/17 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Відповідача, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

03.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Торговий дім «МАЗ - Україна» (Продавець) було укладено Договір купівлі - продажу №116, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався доставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити наступний товар - автобус МАЗ - 203069, код УКТЗЕД 8702101130, у кількості 3 шт., за ціною 3815968 грн. 00 коп., сумою 11447904 грн. 00 коп. (а.с.16 - 19)

Відповідно до 524 Цивільного Кодексу України сторони домовились визначити грошовий еквівалент вартості товару в Доларах США. З урахуванням вимог ст. 533 Цивільного кодексу України, ціна Товару в гривні визначена за курсом купівлі долара США на Міжбанківському валютному ринку України на день укладення Договору, та становить 441 662,96 дол. США. Таким чином, Покупець зобов'язується оплатити вартість Товару в розмірі 441 662,96 доларів США в гривні за курсом купівлі долара США на Міжбанківському валютному ринку України, в порядку визначеному п. 5.2 Даного договору. (п.1.1 Договору)

Згідно з п.4.1 Договору Продавець зобов'язаний передати товар на умовах EXW Франко - склад Продавця. Строк доставки товару до 28.12.2016 р. при умові виконання Покупцем п.5.1.1 та п.5.7 цього Договору.

Зобов'язання Продавця щодо доставки товару є виконаними з моменту оформлення імпортної вантажної декларації на товар. Продавець зобов'язаний повідомити Покупця про факт та дату розмитнення та доставки товару. (п.4.2 Договору)

Відповідно до п.5.1 Договору оплата товару здійснюється: Авансовий платіж 1. Покупець зобов'язаний у термін до 20.11.2016p. перерахувати 100% Авансовий платіж 1 за товар на п/р Продавця у сумі 441662,96 доларів США, що на дату укладення даного Договору відповідно до курсу міжбанку становить 11 447 904,00 гривень,у т.ч. ПДВ - 20%.

Днем перерахування коштів на п/р Продавця є день зарахування коштів на п/р Продавця протягом операційного дня банку Продавця. У випадку зарахування коштів після закінчення операційного дня кошти вважаються перерахованими на наступний банківський день. (п.5.3 Договору)

У п.5.3 Договору зазначено, що Сторони дійшли згоди, про те що відвантаження Товару відбувається на протязі 2 робочих днів з моменту оформлення вантажної митної Декларації на товар за умови отримання 100 відсотків оплати за Товар.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за прострочення строків доставки товару, встановлених п.4.1 даного Договору, Продавець за вимогою Покупця сплачує останньому неустойку за кожен день прострочення в розмірі 0,01% від суми коштів, отриманих в оплату за товар, який не був своєчасно переданий, але в будь - якому випадку не більше 5% таких коштів.

Додатком №1 до Договору купівлі - продажу №116 від 03.10.2016 року Сторони узгодили комплектацію товару. (а.с.20)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору купівлі - продажу №116 від 03.10.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» 21.11.2016 року здійснило попередню оплату Відповідачу у розмірі 11747902 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача. (а.с.22)

Крім того, на виконання умов Договору купівлі - продажу №116 від 03.10.2016 року Відповідач передав, а Позивач в свою чергу прийняв автобус МАЗ - 203069, 2017 р.в., в кількості 1 одиниця, що підтверджується Актом прийому - передачі транспортного засобу №РН-0000013 від 25.01.2017 року. (а.с.21)

В свою чергу, 03.10.2016 між Комунальним підприємством "Київпастранс" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мазтранссервіс" (постачальник) укладено Договір № 52.16-314, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю "Автомобілі для перевезення не менше ніж 10 людей" код 29.10.3 за ДК 016:2010 ("Міські та туристичні автобуси" код за 34121000-1 за ДК 021:2015) (низько підлогові автобуси, Лот № 1 - міські автобуси довжиною не менше 11,9 метрів з низьким рівнем підлоги), (далі - товар), а покупець сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (Додаток № 1), що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною. (а.с. 23-44)

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 року по справі №910/11982/17 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мазтранссервіс" на користь Комунального підприємства "Київпастранс" пеню в розмірі 470206 грн. 69 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 70531 грн. 00 коп. (а.с.48-54)

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 року по справі №910/11982/17 Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» сплатило Комунальному підприємству "Київпастранс" грошові кошти у розмірі 540737 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №124 від 02.11.2017 року. (а.с.55)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Відповідач лише 25.01.2017 року здійснив поставку товару всупереч умовам Договору. Крім того, у зв'язку зі сплатою Позивачем на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 року по справі №910/11982/17 Комунальному підприємству "Київпастранс" грошових коштів у розмірі 540737 грн. 00 коп., останній поніс збитки, які підлягають відшкодуванню Відповідачем. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Торговий дім «МАЗ - Україна» штраф у розмірі 33 198 грн. 91 коп. та збитки у розмірі 33 796 грн. 11 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору купівлі - продажу №116 від 03.10.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору купівлі - продажу №116 від 03.10.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» 21.11.2016 року здійснило попередню оплату Відповідачу у розмірі 11747902 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача. (а.с.22)

При цьому, Суд зазначає, що Днем перерахування коштів на п/р Продавця є день зарахування коштів на п/р Продавця протягом операційного дня банку Продавця. У випадку зарахування коштів після закінчення операційного дня кошти вважаються перерахованими на наступний банківський день. (п.5.3 Договору)

Як вбачається з виписки по рахунку Продавця - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Торговий дім «МАЗ - Україна», грошові кошти у розмірі 11447904 грн. 00 коп. були зараховані на рахунок останнього саме 22.11.2016 року. (а.с.66), а тому Суд зазначає, що датою здійснення попередньої оплати Позивачем є саме 22.11.2016 року.

Крім того, на виконання умов Договору купівлі - продажу №116 від 03.10.2016 року Відповідач передав, а Позивач в свою чергу прийняв автобус МАЗ - 203069, 2017 р.в., в кількості 1 одиниця, що підтверджується Актом прийому - передачі транспортного засобу №РН-0000013 від 25.01.2017 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.21).

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь штраф за загальний період прострочки з 28.12.2016 р. по 25.01.2017 р. (за 29 днів) у розмірі 33 198 грн. 91 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за прострочення строків доставки товару, встановлених п.4.1 даного Договору, Продавець за вимогою Покупця сплачує останньому неустойку за кожен день прострочення в розмірі 0,01% від суми коштів, отриманих в оплату за товар, який не був своєчасно переданий, але в будь - якому випадку не більше 5% таких коштів.

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач зазначав, що сума у розмірі 33 198 грн. 91 коп. є штрафом відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України, а Відповідач в свою чергу зазначав, що умовами Договору купівлі - продажу №116 від 03.10.2016 року не передбачено стягнення штрафу за порушення строків поставки товару.

Суд зазначає, що кваліфікуючими ознаками штрафу є:

а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо).

б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В свою чергу пеня як різновид неустойки характеризується такими ознаками:

а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях;

б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки);

в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання;

г) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України, відповідно до якої розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). При цьому, оскільки Господарський кодекс України не містить жорстких обмежень щодо визначення штрафу у господарських відносинах, допускається абсолютна домовленість сторін щодо виду та суті штрафної санкції.

Суд, дослідивши умови Договору купівлі - продажу №116 від 03.10.2016 року, зазначає, що у п.6.2 Сторони передбачили право Позивача на нарахування неустойки за прострочення строків доставки товару, що за своєю правовою природою є саме пенею, а не штрафом, як помилково вважає Позивач, оскільки нарахування неустойки здійснюється

за кожен день прострочення, тобто має триваючий характер. При цьому, Суд звертає увагу, що помилкове зазначення Позивачем назви форми неустойки не впливає на підстави та розмір її стягнення судом.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 28.12.2016 р. по 25.01.2017 р. у розмірі 33 198 грн. 91 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача, оскільки Позивачем не враховано, що день поставки не включається в період часу, за який стягується пеня. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки з 28.12.2016 р. по 24.01.2017 р. у розмірі 32 054 грн. 13 коп.

При цьому, Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача щодо того, що оскільки Позивач в порушення умов договору здійснив перерахування грошових коштів лише 22.11.2016 року, а тому обов'язок передати товар саме до 28.12.2016 року припинився 20.11.2016 року, так як вони є явно необґрунтованими з огляду на чинне законодавство України. Крім того, умовами Договору не передбачено, що термін постачання обумовлений письмовою вимогою Позивача, як зазначає Відповідач, оскільки п.4.1 Договору чітко встановлено строк поставки товару Відповідачем - до 28.12.2016 року.

Що стосується вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків у розмірі 33 796 грн. 11 коп., Суд зазначає.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Суд зазначає, що саме на Позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню (Постанова Вищого господарського суду України від 19.03.2015 у справі №910/19489/14).

03.10.2016 між Комунальним підприємством "Київпастранс" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мазтранссервіс" (постачальник) укладено Договір № 52.16-314, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю "Автомобілі для перевезення не менше ніж 10 людей" код 29.10.3 за ДК 016:2010 ("Міські та туристичні автобуси" код за 34121000-1 за ДК 021:2015) (низько підлогові автобуси, Лот № 1 - міські автобуси довжиною не менше 11,9 метрів з низьким рівнем підлоги), (далі - товар), а покупець сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (Додаток № 1), що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною. (а.с. 23-44)

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 року по справі №910/11982/17 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мазтранссервіс" на користь Комунального підприємства "Київпастранс" пеню в розмірі 470206 грн. 69 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 70531 грн. 00 коп. (а.с.48-54)

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 року по справі №910/11982/17 Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» сплатило Комунальному підприємству "Київпастранс" грошові кошти у розмірі 540737 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №124 від 02.11.2017 року. (а.с.55)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги в цій частині Позивач зазначав, що порушення умов Договору № 52.16-314 від 03.10.2016 року, укладеного з Комунальним підприємством "Київпастранс", було спричинено саме невиконанням умов Договору Відповідачем. У зв'язку зі сплатою Позивачем на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 року по справі №910/11982/17 Комунальному підприємству "Київпастранс" грошових коштів у розмірі 540737 грн. 00 коп., останній поніс збитки, які підлягають відшкодуванню Відповідачем.

Однак, Суд звертає увагу, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 року по справі №910/11982/17 не встановлено, що прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» із здійснення поставки за Договором № 52.16-314 від 03.10.2016 року відбулось саме через дії Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Торговий дім «МАЗ - Україна», які полягали у простроченні поставки за Договором купівлі - продажу №116 від 03.10.2016 року. Крім того, Суд зазначає, умови Договору купівлі - продажу №116 від 03.10.2016 року, що визначений Позивачем в якості підстави позову, не містять положень про те,що він укладений на виконання Позивачем його зобов'язань, які випливають саме з Договору № 52.16-314 від 03.10.2016 року, укладеного з Комунальним підприємством "Київпастранс".

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки Позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених Відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними Позивачем збитками саме у розмірі 33 796 грн. 11 коп., а тому позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Торговий дім «МАЗ - Україна» збитків у розмірі 33 796 грн. 11 коп. є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Торговий дім «МАЗ - Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» підлягає стягненню пеня у розмірі 32 054 грн. 13 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Торговий дім «МАЗ - Україна» (04210, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 7, корпус 3, офіс 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 37096149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗТРАНССЕРВІС» (01011, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЄСКОВА, будинок 1-А, квартира 38, Ідентифікаційний код юридичної особи 35428907) пеню у розмірі 32 054 (тридцять дві тисячі п'ятдесят чотири) грн. 13 (тринадцять) коп. та судовий збір у розмірі 765 (сімсот шістдесят п'ять) коп. 53 (п'ятдесят три) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 01 березня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин