Рішення № 72596526, 19.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2018Справа № 910/21542/17За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"

про відшкодування 58 217,77 грн.

суддя Мельник В.І за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін:

позивач - Біла А.П. - представник

відповідача- не з`явився

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про відшкодування 58 217,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності д умов Договору страхування ПрАТ "СК "Уніка", на підставі страхового Акту № 00216328 здійснило 15.03.2017 року виплату страхового відшкодування у розмірі 55 696, 38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 порушено провадження у справі №910/21542/17, зобов'язано сторін надати свої пояснення щодо поданого позову, заперечення до відзиву та призначено розгляд справи на 15.12.2017.

Ухвалою від 15.12.2017 р., у зв'язку з набранням 15.12.2017 р. чинності Законом України від 03.10.2017 р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", у справі призначено підготовче засідання на 26.01.2018 р.

22.01.2018 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву.

23.01.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заперечення на відзив.

В підготовче судове засідання 26.01.2018 представники сторін не з?явилися.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 26.01.2018 було закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.02.2018.

05.02.2018 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи у справі.

16.02.2018 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання.

В судове засідання 19.02.2018 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 19.02.2018 представник відповідача не з'явився, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.02.2018 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.

27.12.2016 між позивачем, як страховиком та ОСОБА_2, як страхувальником було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №245029/4093/0000073, відповідно до умов якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля марки «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_1.

10.02.2017 у м. Києві по вул. Двінська, 1 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Део» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 07.03.2017 визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до висновку №22-03/02 про оцінку вартості матеріальних збитків від 22.02.2017, було встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_1 становить 55725,68 грн.

Страховим актом №00216328 від 09.03.2017 позивачем було визнано дорожньо - транспортну пригоду страховим випадком та визначив загальний розмірі страхового відшкодування у розмірі 55 696,38 грн.

Позивачем сплачено страхове відшкодування у розмірі 55696,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням №010028 від 15.03.2017.

Як вбачається із позовної заяви позивачем на адресу відповідача заяву про відшкодування витрат від 28.03.2017 №1959, проте відповідачем страхове відшкодування не відшкодовано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у розмірі 55696,38грн.

Позивач також просить стягнути із відповідача 3% річних в розмірі 668,36 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1853,03 грн.

Частино 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. (ст. 979 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми та інфляційних, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 668,36 грн. - 3% річних та 1853,03 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає що відхиляє твердження відповідача стосовно того, що договір на який посилався позивач, як на підставу виникнення права суброгації є неукладеним, тобто таким що не породжує жодних прав та обов'язків, оскільки відповідачем не надано суду ніяких належних та допустимих доказів які б підтверджували зазначене.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

2. Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, ідентифікаційний номер 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70 а, ідентифікаційний номер 20033533) страхове відшкодування у розмірі 55 696 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 38 коп., інфляційні втрати в розмірі 1853 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят три) грн. 03 коп., 3% річних в розмірі 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 36 коп., судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 22.02.2018.

Суддя В.І. Мельник