Рішення № 72596446, 21.02.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/20/17-35/167/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2018 Справа № 908/896/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

Від позивача – ОСОБА_1, довіреність № 028 від 16.01.2018р.

Від відповідача – ОСОБА_2, довіреність № б/н від 04.05.2016р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального закладу «Палац культури «Орбіта», м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта-Сервіс», м. Запоріжжя

про відшкодування земельного податку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.06.2017р. у справі № 908/896/17 (суддя Мірошниченко М.В.) у задоволенні позову Комунального закладу «Палац культури «Орбіта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта-Сервіс» про відшкодування земельного податку відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 25.07.2017р. у справі № 908/896/17 апеляційну скаргу Комунального закладу «Палац культури «Орбіта» залишено без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2017р. у справі № 908/896/17 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2017р. у справі № 908/896/17 касаційну скаргу Комунального закладу «Палац культури «Орбіта» на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі № 908/896/17 задоволено частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі № 908/896/17 та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.06.2017 у справі № 908/896/17 скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

12.12.2017 матеріали справи № 908/896/17 надійшли на адресу господарського суду Запорізької області.

12.12.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано до розгляду судді Топчій О.А.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 01.09.2001 року між Комунальним закладом «Палац культури «Орбіта» ТОВ «Орбіта-Сервіс» було укладено Договір № 1 оренди нежитлових приміщень, за умовами якого, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення.

Як зазначено в позовній заяві, в порушення п. 3.4 Договору (в редакції від 02.04.2007р.), відповідач систематично несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує відшкодування земельного податку, у зв'язку з чим Балансоутримувачем постійно направляються претензії щодо погашення боргу. Станом на 24.04.2017 р., згідно даних бухгалтерського обліку, заборгованість відповідача по відшкодуванню земельного податку складає 18416,67 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2017р. прийнято справу до розгляду, присвоєно справі номер провадження 33/20/17-35/167/17 та призначено розгляд справи на 16.01.2018 о 15 год. 30 хв.

15.01.2018 господарським суду Запорізької області сторонам направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання з розгляду справи призначеного на 16.01.2018р. о 15 год. 30 хв. та повідомлено, що наступне судове засідання відбудеться 30.01.2018р. об 11 год. 00 хв.

15.01.2018 на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшли пояснення в обґрунтування позовних вимог відповідно до яких позивач зазначає, що згідно договору № 1 оренди нежитлового приміщень від 01.09.2001р. земельна ділянка знаходиться у користуванні Балансоутримувача. Крім того це підтверджено державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно ст. 284.3 Податкового кодексу України позивач, в зв’язку з укладенням зазначеного Договору № 1 оренди нежитлового приміщень втратив пільгу щодо сплати земельного податку та зобов’язаний сплачувати земельний податок на загальних підставах.

Саме тому, на думку позивача, Орендар повинен відшкодувати земельний податок саме Комунальному закладу «Палац культури «Орбіта».

В зв’язку із чим, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

16.01.2018 на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача надійшли заперечення на позовні вимоги відповідно до яких відповідач додав, що відповідно до п. 3.4 Договору (в редакції від 02.04.2007р.) відповідач компенсує орендодавцю частину плати податку за землю пропорційно орендованій площі.

Відповідно до укладеної додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщень від 29.04.2011 сторони змінили орендодавця на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, а також вказаною додатковою угодою біло визначено, що новий орендодавець приймає на себе всі права, обов’язки та відповідальність орендодавця за договором оренд, що належали Управлінню комунальної власності Запорізької міської ради.

Відповідач зазначає, що позивач, відповідно до положень Податкового кодексу України, не є суб’єктом, який є платником земельного податку і не може вимагати компенсації відповідних сум.

Крім цього, позивачем не доведено сплату ним податку на землю, за відшкодуванням частини якої він звернувся до суду.

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції.

За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ «Перехідних положень» Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Враховуючи, що у даній справі вже порушено провадження у справі за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла станом на день надходження позову до суду, а саме 04.12.2017 та суд не перейшов до розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне почати підготовче провадження в рамках загального позовного провадження.

Судові засідання здійснювались в порядку ст. 222 ГПК України, із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

30.01.2018р. судом проведено підготовче засідання

Представники сторін у судовому засіданні 30.01.2018 зазначили, що всі наявні докази було подано до суду.

Представник позивача зазначив, що позивачу потрібен час для надання пояснень на заперечення відповідача від 16.01.2018р.

Ухвалою суду від 30.01.2018 суд ухвалив здійснювати розгляд справи № 908/896/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Відкласти підготовче засідання на 21.02.2018 о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 21.02.2018 представники сторін надали клопотання про закінчення підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті, яке судом було задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні 21.02.2018 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.02.2018 просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Як вже було встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області, постановою Донецького апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України у даній справі, 01.09.2001 між Комунальним підприємством «Палац культури «Орбіта» (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орбіта-Сервіс» (Орендарем) було укладено Договір № 1 оренди нежитлових приміщень, розташованих в палаці культури «Орбіта» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 9 (далі – Договір), за умовами якого Орендодавець на підставі Наказу управління комунальної власності Запорізької міської ради від 07 травня 2001 року № 96 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину підвалу та приміщення палацу культури, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 9 (далі – Об’єкт оренди).

Згідно із п. 10.1 Договору він діє з 01.09.2001 по 01.09.2011, строком десять років.

Пунктом 10.6 Договору визначено, що в разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення або зміну Договору протягом одного місяця після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Оскільки Сторони не подали відповідні заяви про припинення Договору, в силу п. 10.6 Договору строк оренди був продовжений з 2011 р. на десять років, тобто термін дії Договору продовжено до 01.09.2021 р.

На підставі Додаткових угод сторонами вносилися зміни та доповнення до Договору.

Зокрема, за Додатковою угодою від 02.04.2007 р. розділ 3 Договору доповнено пунктом 3.4 наступного змісту:

п. 3.4 Орендар компенсує Орендодавцю частину плати податку на землю пропорційно орендованої площі згідно з діючим законодавством України. Вказана компенсація здійснюється згідно п. 3.3 Додаткової угоди від 01.04.2004 р. до Договору оренди від 01.09.2001 р. № 1.

01.02.2008 р. Сторонами було укладено трьохсторонню Додаткову угоду до Договору, за якою функції Орендодавця переходять до Управління комунальної власності Запорізької міської ради, а Комунальний заклад “Палац культури “Орбіта” є Балансоутримувачем наданого в оренду майна.

29.04.2011 року сторонами Договору оренди було укладено Додаткову угоду, згідно якої, Сторони змінили Орендодавця (Управління комунальною власності Запорізької міської ради) - на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

При цьому, вказаною Додатковою угодою було визначено, що з дати підписання цієї Додаткової угоди Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради приймає на себе всі права (в тому числі права вимоги), обов'язки та відповідальність Орендодавця за Договором оренди, що належали Управлінню комунальної власності Запорізької міської ради (п. 2). Права, обов'язки та відповідальність сторони по Договору оренди переходять до Орендодавця в тому обсязі, в якому вони належали Орендодавцю, що вибув, до набуття чинності цією Додатковою угодою (п. 4). З моменту набрання чинності цією Додатковою угодою, Орендодавець, що вибув, втрачає, а Орендодавець набуває право вимагати виконання від Орендаря своїх обов’язків щодо Договору оренди № 1 від 01.09.2001 р. нежитлового приміщення по вул. Лермонтова, 9, які виникли до моменту набрання чинності цією Додатковою угодою, а також тих, що виникнуть у майбутньому (п. 6). Додаткова угода є невід’ємною частиною Договору оренди № 1 від 01.09.2001 р., набуває чинності з дати її підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами всіх прийнятих згідно з Договором оренди зобов’язань, умови якого стають обов’язковими для Сторін (п. 8).

У своїй позовній заяві Комунальний заклад «Палац культури «Орбіта» вказує, що відповідач систематично несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує відшкодування земельного податку, у зв'язку з чим Балансоутримувачем постійно направляються претензії щодо погашення боргу (Претензія від 09.08.2016 р. вих. № 440; Претензія № 12 від 28.09.2016 р.; Претензія від 24.10.2016 р. вих. № 614; Претензія від 13.03.2017 р. вих. № 171).

За підрахунками позивача, станом на 24.04.2017 р. (за період з січня 2017 р. по квітень 2017 р.), згідно даних бухгалтерського обліку, заборгованість відповідача по відшкодуванню земельного податку складає суму 18416,67 грн.

В зв’язку з чим, предметом даного спору є стягнення з ТОВ «Орбіта-Сервіс» заборгованості по відшкодуванню земельного податку за період з січня 2017 по квітень 2017 в сумі 18416,67 грн.

Судами всіх інстанцій у даній справі було встановлено, що дослідивши умови Договору та укладені між Сторонами Додаткові угоди, судом встановлено, що пунктом 3.4, яким передбачено обов’язок Орендаря (відповідача) компенсувати Орендодавцю (позивачу) частину плати податку на землю, було доповнено Договір Додатковою угодою від 02.04.2007.

У зв’язку з перетворенням КП «Палац культури «Орбіта» у Комунальний заклад «Палац культури «Орбіта», 01.02.2008 р. було укладено трьохсторонню Додаткову угоду до Договору, за якою функції Орендодавця переходять до управління комунальної власності Запорізької міської ради, а Комунальний заклад «Палац культури «Орбіта» є Балансоутримувачем наданого в оренду майна.

В подальшому, 29.04.2011 сторонами Договору оренди було укладено Додаткову угоду, згідно якої, Сторони змінили Орендодавця (Управління комунальною власності Запорізької міської ради) - на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Отже, з дати підписання Сторонами Договору Додаткової угоди від 29.04.2011, Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, в силу умов пунктів 2, 4 та 6 Додаткової угоди від 29.04.2011 до Договору прийняв на себе всі права (в тому числі права вимоги), обов'язки та відповідальність Орендодавця за Договором оренди. При цьому, права, обов'язки та відповідальність сторони по Договору оренди перейшли до Орендодавця (Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради) в тому обсязі, в якому вони належали Орендодавцю, що вибув. Також, з моменту набрання чинності Додатковою угодою від 29.04.2011, Орендодавець (Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради) набув право вимагати виконання від Орендаря своїх обов’язків щодо Договору оренди № 1 від 01.09.2001 нежитлового приміщення по вул. Лермонтова, 9, які виникли до моменту набрання чинності цією Додатковою угодою, а також тих, що виникнуть у майбутньому.

Крім того, силу ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Орендар несе обов’язок по сплаті орендної плати саме перед Орендодавцем, а не перед Балансоутримувачем майна.

Оскільки відповідач (Орендар) несе грошовий обов’язок в т.ч. по відшкодуванню земельного податку саме перед Орендодавцем (Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради), але не перед КЗ «Палац культури «Орбіта» (позивачем), тому право вимоги заборгованості по відшкодуванню земельного податку має саме Орендодавець ( а не Балансоутримувач) і тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог КЗ «Палац культури «Орбіта» про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню земельного податку у сумі 18416,67 грн.

Як зазначено в мотивувальній частині постанови Вищого господарського суду України від 21.11.2017: «Враховуючи, що предметом спору у справі є стягнення заборгованості по відшкодуванню земельного податку, попередні судові інстанції мали б встановити суб'єкта, який є платником такого податку, адже саме ця особа і може вимагати компенсації відповідних сум.

Втім, зазначивши, що внаслідок зміни умов Договору оренди 01.09.2001 № 1 в частині визначення Орендодавця комунального майна, відповідач несе грошовий обов'язок по відшкодуванню земельного податку саме перед Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, але не перед позивачем, попередні судові інстанції нормативно не обґрунтували ні наявність у Департаменту обов'язку по сплаті земельного податку, ані відсутність такого обов'язку у позивача та не звернули увагу на те, що вказаний обов'язок не є цивільним, який би набувався/втрачався за господарськими зобов'язаннями не пов'язаними зі зміною власника/балансоутримувача майна, а отже похідне від нього право на компенсацію земельного податку залишається за платником цього податку».

02.04.2007 між сторонами Договору оренди було укладено Додаткову угоду, п. 3.4 якої доповнено наступним: Орендар компенсує Орендодавцю частину плати податку на землю пропорційно орендованій площі згідно з діючим законодавством України. Вказана компенсація здійснюється згідно п. 3.3 Додаткової угоди від 01 квітня 2004 року до Договору оренди від 01.09.2001 № 1.

29.04.2011 сторонами Договору оренди було укладено додаткову угоду, якою сторони змінили Орендодавця на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Вказаною Додатковою угодою було визначено, що з дати підписання цієї додаткової угоди Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради приймає на себе всі права (в тому числі права вимоги), обов'язки та відповідальність Орендодавця за Договором оренди, що належали Управлінню комунальної власності Запорізької міської ради. Права, обов'язки та відповідальність сторони по Договору оренди переходять до Орендодавця в тому обсязі, в якому вони належали Орендодавцю, що вибув, до набуття чинності цією додатковою угодою.

Матеріали справи не містять доказів на виконання п. 3.4 Договору сплати земельного податку Орендодавцем в належному розмірі для пропорційного до орендних площ відшкодування Орендарем.

Частиною 1 ст. 796 ЦК України передбачено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки (ч. 3 ст. 796 ЦК України).

Статтею 797 ЦК України встановлено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Статтею 282 Податкового кодексу України визначені пільги щодо сплати податку на землю для юридичних осіб.

Статтею 282.1.4 Податкового кодексу України визначено, що від сплати податку на землю звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

А отже, судом вбачається, що Комунальний заклад «Палац культури «Орбіта» є юридичною особою, яка законодавством звільнена від сплати податку на землю, тобто позивач не є суб'єктом, який є платником такого податку і не може вимагати компенсації відповідних сум.

Посилання позивача на те, що ним здійснювались оплати земельного податку (а.с. 71-76), яку відповідач має компенсувати, не приймаються судом до уваги, оскільки свідчать про сплату земельного податку саме Балансоутримувачем, а не Орендодавцем.

Позивач не надав належних доказів для стягнення суми коштів, як відшкодування податку на землю, здійснення плати такого платежу саме Орендодавцем, не надав суду належного розрахунку земельного податку, що підлягає відшкодуванню з відповідача, в зв’язку з чим, вимога позивача стягнути компенсацію такої плати є необґрунтованою та безпідставною.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічне твердження встановлено ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статі 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 05.03.2018.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Топчій