Рішення № 72596346, 26.02.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р.Справа № 922/180/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ПП "Аванта-Трейд", м. Харків до ТОВ "ТБ "Салтівський рітейл", м. Харків простягнення 64996,85 грн.за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01 від 04.01.14р.

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ПП "Аванта-Трейд", м. Харків звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "ТБ "Салтівський рітейл", м. Харків заборгованість у зв`язку з невиконанням умов Договору поставки №36 від 15.09.14р. в сумі 64996,85 грн., яка складається з: суми основного боргу - 54160,75 грн., штрафу - 6887,23 грн., пені - 3313,48 грн., інфляційних втрат - 635,39 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 30.01.18р. судом прийнято позовну заяву до розгляду, встановлено про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Призначено судове засідання на "26" лютого 2018 р. о(об) 12:20.

Представник позивача в судовому засіданні 26.02.18р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 26.02.18р. не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання відповідачем ухвали від 30.01.18р. про відкриття провадження по справі - 06.02.18р. (а.с. 94).

Ухвалою суду від 30.01.18р. суд повідомив відповідачу, що у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Суд попередив відповідача, що у разі неподання ним обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Також, ухвалою суду від 30.01.18р. встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів, що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та надати (надіслати) позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази чого надіслати (надати) суду.

Додатково, ухвалою суду від 30.01.18р., попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме поштового повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження по справі від 30.01.18р., яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання відповідачем зазначеної ухвали 06.02.18р., а отже відповідач мав достатньо часу підготувати відзив на позовну заяву та надати витребувані судом документи.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та надано достатньо часу для реалізації свого права на подання відзиву на позовну заяву та доказів в його обґрунтування.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

15 вересня 2014 р. було укладено Договір поставки №36 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «САЛТІВСЬКИЙ РІТЕЙЛ» (надалі - Відповідач) та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "АВАНТА-ТРЕЙД" (надалі - Позивач), за яким Позивач, у відповідності до п. 1.1. Договору, зобов'язався передати у власність Відповідачу, а Відповідач прийняти та оплатити «товар», в кількості, асортименті та по цінам, вказаними та узгоджених сторонами специфікаціях та накладних, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до умов вищевказаного Договору та товаросупровідної документації, вказаної в Акті звіряння взаємних розрахунків за період січень - жовтень 2017 року включно, Позивач поставив Відповідачу з 01.01.2017 року по 24.10.2017 рік включно товару на суму 223 278,60 грн.

Відповідно п. 3.3 Договору поставки №36 від 15 вересня 2014 р. та Протоколу розбіжностей до нього, Відповідач зобов'язаний оплатити товари протягом 21 календарного дня з моменту поставки Товару. Згідно п. 6.4. Договору постачання №36 від 15.09.2014 року та протоколу розбіжностей до нього: «У разі прострочення оплати за поставлений товар довше ніж на 15 календарних днів, Постачальник сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від суми простроченого зобов'язання.»

Позивач зі свого боку зобов'язання по Договору поставки № 36 від 15 вересня 2014 р. виконав в повному обсязі.

Станом на 31.12.2016 року заборгованість Відповідача складала 196 848,16 грн. (сто дев'яносто шість тисяч вісімсот сорок вісім грн. 16 коп.).

За період з 01.01.2017 року по 31.10.2017 рік включно Відповідач оплатив за товар Позивачу суму 323 344,72 грн. (триста двадцять три тисячі триста сорок чотири грн., 72 копійки).

03.10.2017 року Відповідач здійснив повернення Позивачу товарів на суму 22 998,62 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім грн. 62 коп.).

Відповідач зі свого боку зобов'язання за Договором поставки № 36 від 15 вересня 2014 року не виконав, а саме прострочив оплату товару станом на 25.01.2018 рік на суму 54160,75 грн. (п'ятдесят чотири тисячі сто шістдесят грн., 75 коп.) по наступним накладним:

- 1-АВ-064645 від 10.10.2017 року, на суму 25 029,60 грн., (частково оплачена шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог від 01.12.2017 року), заборгованість з оплати складає 10 317,79 грн., строк оплати настає 01.11.2017 року; штраф за прострочення оплати понад 15 календарних днів нараховується у разі прострочення оплати після 16.11.2017 року, оплата не відбулась.

- 1-АВ-068131 від 24.10.2017 року, на суму 43 842,96 грн., строк оплати настає 15.11.2015 року; штраф за прострочення оплати понад 15 календарних днів нараховується у разі прострочення оплати після 01.12.2017 року, оплата не відбулась.

23.01.18 р. року з метою досудового врегулювання спору Позивач на поштову адресу Відповідача направив Претензію про сплату заборгованості за вих. № 47 від 22.01.2018 року. На момент формування цієї позовної заяви підтвердження про отримання відповідачем претензії Позивачу не надійшло. Але при зустрічі Відповідач визнавав заборгованість але не повідомляв про намір її погасити.

Штраф, згідно п. 6.4. Договору постачання №36 від 15.09.2014 року та протоколу розбіжностей до нього складає 6 887,23 грн.

Згідно п. 6.4. Договору поставки № 36 від 15 вересня 2014 року при затримці оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення платежу, від суми заборгованості за поставлений Товар за кожний прострочений день, починаючи з двадцять першого дня після отримання товару.

Таким чином, сума пені за затримку оплати товару складає 3313,48 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляційних втрат в розмірі 635,39 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов’язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт господарювання (зобов’язана сторона, у тому числі боржник)зобов’язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб’єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язків.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив заборгованості в сумі 54160,75 грн. та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором у сумі 54160,75 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 54160,75 грн. заборгованості та штрафу на підставі п. 6.4. Договору в сумі 6887,23 грн. правомірними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 3313,48 грн.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

Судом перевірено строк нарахування пені та встановлено, що задоволенню підлягає пеня в сумі 3313,48 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 635,39 грн., суд зазначає таке.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов’язання.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат визнав їх вірно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, та стягненню підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 635,39 грн.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, 612, 623-625, 631 п.4, 629, 759, 762, 782, 797 Цивільного кодексу України; ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «САЛТІВСЬКИЙ РІТЕЙЛ» (шосе Салтівське, б.129, м. Харків, 61029, п/р 260076908 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, Код ЄДРПОУ 39217848, ІПН 392178420340) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АВАНТА-ТРЕЙД» (61166, м. Харків, проспект Науки, 6.40, б. оф. 323, п/р 26004001304220, в ПАТ "ОТП БАНК", м. Київ, МФО 300528, Код ЄДРПОУ 32563558, ІПН 325635520305) суму основного боргу - 54160,75 грн.; штрафу - 6887,23 грн.; пені - 3313,48 грн.; інфляційних втрат - 635,39 грн.; судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.18р.

Суддя ОСОБА_2