Ухвала суду № 72596307, 12.02.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" лютого 2018 р. м. Київ Справа № 911/3379/17

за позовом приватного акціонерного товариства «Київобленерго», м. Вишневе

до підприємства по обслуговуванню житла Виконавчого комітету Української міської ради, м. Українка

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Київські

телекомунікаційні мережі»

про стягнення 712 994,75 грн.

Суддя О.О. Христенко

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю;

ОСОБА_3, начальник;

від третьої особи: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до підприємства по обслуговуванню житла Виконавчого комітету Української міської ради (відповідач) про стягнення 712 994,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії № 408 від 15.03.2012, в частині своєчасної оплати активної енергії, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 685 975,83 грн. та заборгованість по оплаті за перетікання реактивної електроенергії в сумі 216,55 грн., з огляду на наявність яких нараховані 24 003,20 грн. пені та 2 799,17 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2017 порушено провадження у справі № 911/3379/17 та призначений її розгляд на 06.12.2017.

Ухвалою суду від 06.12.2017 розгляд справи відкладений на 20.12.2017.

15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодексу України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка діє з 15.12.2017 передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

20.12.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 542 від 19.12.2017, в якому останній заперечує проти позову, вказуючи на відсутність у відповідача заборгованості та повну оплату спожитої активної електроенергії.

Ухвалою суду від 20.12.2017 розгляд справи № 911/3379/17 призначений в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 17.01.2018.

16.01.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь за № 08/юр від 16.01.2018 на відзив відповідача, в якому позивач вказує на те, що в результаті не повної оплати рахунку-фактури за активну електроенергію № НОМЕР_1 за вересень 2017 та без врахування нарахувань за порушення ПКЕЕ в розмірі 50 246,53 грн., у відповідача перед позивачем станом на день подання позову виникла заборгованість за активну електроенергію у розмірі 685 975,83 грн. та по оплаті за перетікання реактивної електроенергії в розмірі 216,55 грн., всього - 686 192,38 грн.

В судовому засіданні 17.01.2018 представником відповідача надане суду клопотання № 23 від 15.01.2018 про призначення у справі № 911/3379/17 судової економічно-бухгалтерської експертизи. Мотивуючи своє клопотання, відповідач вказував не необхідність досліджень питань, що потребують спеціальних знань з економічного аналізу правовідносин та правил введення бухгалтерського обліку.

Ухвалою суду від 17.01.2018 відкладено підготовче засідання у справі № 911/3379/17 на 29.01.2018.

25.01.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові пояснення з приводу призначення у справі судової економічно-бухгалтерської експертизи. В обґрунтування необхідності призначення у справі експертизи, відповідач вказував на те, що на виконання умов договору відповідач належним чином проводив зняття даних показів лічильника та щомісячно надавав позивачу звіти, проте з рахунків-фактур, наданих позивачем вбачається не відповідність сум, що підлягають оплаті із показами, наданими відповідачем. Поміж цим, відповідач звернув увагу на укладений між позивачем, як постачальником та ТОВ «Київські телекомунікаційні системи», як споживачем Договору № 220061407, згідно з яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної ним електричної енергії. При цьому, вказане обладнання ТОВ «Київські телекомунікаційні мережі» розміщене в будинках, які перебувають на обслуговуванні у відповідача. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що позивач здійснює подвійне нарахування за користування електричною енергією, зокрема відповідачу та ТОВ «Київські телекомунікаційні мережі».

29.01.2018 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.01.2018 відкладено підготовче засідання на 12.02.2018; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі».

12.02.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява № 21/юр від 09.02.2018 про зменшення розміру позовних вимог. Так, позивач зменшуючи розмір позовних вимог, у зв’язку із частковою сплатою відповідачем суми заборгованості, просить суд стягнути з відповідача 401 675,83 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 216,55 грн. заборгованості по оплаті за перетікання реактивної електроенергії, 24 003,20 грн. пені та 2 799,17 грн. 3 % річних.

12.02.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на клопотання про призначення судової експертизи № 19/юр від 09.02.2018, в якій позивач, поміж іншого, заперечує проти задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи на предмет дослідження наведених у клопотанні відповідача питань, за відсутності дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, оскільки за твердженням позивача вина відповідача та наявність за ним заборгованості документально доведена.

Представник третьої особи в судове засідання 12.02.2018 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень по суті спору, який розглядається, до суду не надав.

Суд прийняв до уваги твердження позивача щодо недоцільності призначення експертизи в даній справі, однак не погоджується з такими, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 3 та 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З урахуванням обставин справи, суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.

Позивач твердить про порушення відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії № 408 від 15.03.2012, в частині своєчасної оплати активної енергії та наявність за ним заборгованості, проте, як відповідач вказує на те, що останній належним чином проводив зняття даних показів лічильника та щомісячно надавав позивачу звіти, однак, як з рахунків-фактур позивача вбачається не відповідність сум, що підлягають оплаті із показами, наданими відповідачем та подвійного нарахування за користування електричною енергією, зокрема відповідачу та ТОВ «Київські телекомунікаційні мережі».

Однак, встановлення наявності чи відсутності належного або неналежного нарахування заборгованості за електричну енергію, виходить за межі компетенції господарського суду та потребує спеціальних знань у галузі бухгалтерського, податкового обліку і звітності, суд приходить до висновку, що для повного, об’єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення судової економічної бухгалтерської експертизи.

Згідно п. 1.1 Розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) основними завданнями економічної експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є: визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення; визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг; визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів; визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток; визначення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме експертизу, господарський суд враховує положення пункту 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 за приписами якої, експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Подаючи клопотання про призначення судової економічно-бухгалтерської експертизи № 23 від 15.01.2018, відповідач просив проведення судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відтак, проведення експертизи, суд вважає за доцільне доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).

Частиною 2 ст. 125 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.

Таким чином, суд вважає за необхідне витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, на даній стадії розгляду справи, покласти на підприємство по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради.

Поміж цим, суд бере до уваги положення частини 2 ст. 125 ГПК України щодо оплати авансом в рівних частках сторонами судових витрат на проведення процесуальних дій з ініціативи суду, разом із тим, зазначає, що покладення організації експертизи та витрат на її проведення на обох сторін може унеможливити проведення експертизи у справі, відтак зазначене положення процесуального закону судом буде належним чином враховано під час вирішення питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 228 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи принцип процесуальної економії, керуючись ст. 99, ст. 100, пунктом 2 ч. 1 ст. 228, ст. 234 ГПК України, суд -

постановив:

1. Призначити у справі № 911/3379/17 судову економічну бухгалтерську експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).

2. На вирішення експерта поставити наступне питання:

- чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах приватним акціонерним товариством «Київобленерго» розмір заборгованості за поставлену підприємству по обслуговуванню житла Виконавчого комітету Української міської ради електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії № 408 від 15.03.2012, станом на вересень 2017.

3. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку та за відмову від поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 384, 385 КК Україна.

4. По закінченню експертизи висновок експерта подати господарському суду разом з матеріалами справи та даними щодо витрат, пов'язаних із проведенням експертизи .

6. Зобов’язати підприємство по обслуговуванню житла Виконавчого комітету Української міської ради (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, пл. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 20576699) забезпечити оплату вартості експертизи. Копію договору та документу на сплату вартості експертизи надати суду для вирішення питання розподілу судових витрат.

7. Матеріали справи № 911/3379/17 передати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).

8. Провадження у справі № 911/3379/17 зупинити у зв'язку із призначенням судової експертизи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до пункту 12 частини 1 ст. 255 ГПК України.

Дата підписання повного тексту - 05.03.2018.

Суддя О.О. Христенко