Рішення № 72596129, 14.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2018Справа № 910/22356/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Логістик» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1простягнення 102794,52 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи:

від позивачаШахрай В.В. - представник від відповідачаВасилевський О.Л. - представник від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акріс Логістик» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» 102794,52 грн, з яких: сума страхового відшкодування у розмірі 100000,00 грн, пеня у розмірі 2515,07 грн, 3% річних у розмірі 279,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем обов'язку з відшкодування шкоди, заподіяної під час експлуатації автомобіля DAF, номерний знак НОМЕР_2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/22356/17, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та призначено розгляд справи на 17.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 6, ст. 56) та викладено його у новій редакції.

За приписами п.п. 9 п. 1 Розділу ІХ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2018 вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засіданні для розгляду справи по суті на 14.02.2018.

В судове засідання, призначене на 14.02.2018, представник позивача з'явився, позов підтримав.

Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що заявлена до стягнення сума страхового відшкодування у розмірі 100000,00 грн була виплачена ним одразу після надходження на його адресу копії відповідної позовної заяви. При цьому, відповідач стверджує, що ним не було прострочено виконання даного грошового зобов'язання, оскільки, звертаючись із заявою про виплату страхового відшкодування, позивач не надав документів, які вимагаються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Третя особа представників в судове засідання не направила, пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалась.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.06.2017 о 09 год. 30 хв. на 4 км під'їзної дороги м.Новоград-Волинського до м. Житомир сталася ДТП, а саме: водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом DAF, номерний знак НОМЕР_2, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та скоїв наїзд на транспортний засіб ГАЗ, державний номер НОМЕР_1 (який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Акріс Логістик»), внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що підтверджується постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.08.2017 у справі №766/11413/17, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1,2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала транспортним засобом DAF, номерний знак НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Як свідчать обставини справи, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації - Австрія), була застрахована страховою компанією Wiener Stдdtische Versicherung AG Vienna Insurance Group (Австрія) згідно страхового сертифікату «Зелена картка» НОМЕР_3.

Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховий сертифікат «Зелена картка» - страховий сертифікат єдиної форми, що застосовується в країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті.

Офіційним представником - кореспондентом страхової компанії Wiener Stдdtische Versicherung AG Vienna Insurance Group на території України є Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», яке уповноважене здійснювати врегулювання та відшкодування шкоди, завданої під час ДТП, в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України.

Дані обставини сторонами визнаються, а оскільки обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності або добровільності їх визнання у суду відсутні, такі обставини в силу ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України доказуванню не підлягають.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З наявного в матеріалах справи висновку №42 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 29.06.2017 судовим експертом Кудинським Володимиром Степановичем, вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу - автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу при спірній ДТП складає 330993,00 грн.

В свою чергу, за змістом ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.

Пунктом 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010 №566 (в редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 29.12.2015 №3470) установлено розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням, а саме: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 100000 гривень на одного потерпілого; за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, у розмірі 200000 гривень на одного потерпілого.

Враховуючи викладене, за наслідками настання страхового випадку - ДТП, що сталася 06.06.2017, у відповідача виник обов'язок з відшкодування на користь позивача шкоди у розмірі 100000,00 грн.

За приписами п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Пунктом 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що до заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

У відповідності до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

З матеріалів справи вбачається, що листом вих.№800 від 06.07.2017 позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою, в якій з посиланням на положення п.п. в) п. 41.2 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просив виплатити страхове відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 06.06.2017.

У відповідь на заяву Моторне (транспортне) страхове бюро України повідомило позивача про те, що представником страхової компанії Wiener Stдdtische Versicherung AG Vienna Insurance Group на території України є Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», яке уповноважене здійснювати врегулювання та відшкодування шкоди, завданої під час ДТП, в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України. Також МТСБУ повідомило, що документи, які стосуються вищевказаної ДТП, передані до зазначеного страховика.

В подальшому, 03.08.2018, заяву про страхове відшкодування за наслідками спірної ДТП було направлено позивачем на адресу відповідача (лист №860 від 03.08.2017).

Заява отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «Акріс Логістик» 07.08.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1050100041384 та відповідачем не заперечується.

Отже, з огляду на приписи ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач зобов'язаний був здійснити виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 06.06.2017, до 07.11.2017 включно.

Доводи відповідача, стосовно того, що позивачем не було надано всіх передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» документів, необхідних для прийняття рішення за наслідками настання страхової події, судом відхиляються з огляду на таке.

У заяві позивача про виплату страхового відшкодування, як того вимагають положення п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», містяться: найменування страховика, якому подається заява, найменування заявника, його місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про те, що станом на день подання заяви шкода, завдана товариству внаслідок ДТП, не відшкодована; підпис заявника та дата подання заяви.

До зави були додані такі документи: копія повідомлення про страховий випадок від 07.06.2017 №747; копія заяви про страхове відшкодування від 06.07.2017 №800; копія листа МТСБУ №8.3-07/16958 від 19.07.2017; копія довідки про дорожньо-транспортну пригоду №3017158449403541; копія висновку експертного автотоварознавчого дослідження №42 від 29.06.2017; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Крім того, на виконання п.п. є) п. 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у заяві містяться відомості про банківські реквізити заявника для сплати суми страхового відшкодування.

Обов'язку заявника щодо надання інших документів, в тому числі, наведених відповідачем у листі за вих. №447-СВДМС від 31.07.2017, положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в даному випадку не передбачено.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та відповідачем належними і допустимим доказами не спростовано, що заява позивача про виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 06.06.2017, за своїм змістом та доданими до неї документами відповідає вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а відтак не пізніше 90 днів з моменту отримання даної заяви (тобто не пізніше 07.11.2017) відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 100000,00 грн.

Однак, у визначений законодавством строк, відповідачем свого обов'язку по перерахуванню коштів виконано не було.

З наявного у справі платіжного доручення №1223 від 15.12.2017 на суму 100000,00 грн вбачається, що лише 15.12.2017 (тобто після звернення позивача з даним позовом до суду) відповідачем - Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» сплачено на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 100000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки заявлена до стягнення сума страхового відшкодування сплачена відповідачем в повному обсязі після звернення позивача з даним позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 100000,00 грн підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2515,07 грн та 3% річних у розмірі 279,45 грн, нараховані за період прострочення з 08.11.2017 по 11.12.2017.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з виплати суми відшкодування за спірним страховим випадком, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 2515,07 грн та 3% річних у розмірі 279,45 грн підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Суд відзначає, що правова позиція стосовно наявності підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат у разі прострочення виплати страховиком відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів наведена в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №3-295гс16.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 43,52 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача. Решта суми судового збору (у розмірі 1556,48 грн) в силу п. 5 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України у разі звернення до суду з відповідним клопотанням.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10043,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для долучення до матеріалів справи позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 08.06.2017, укладеного між адвокатом Шахраєм Володимиром Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акріс Логістик»; копію додаткової угоди №1 до вказаного договору; детальний опис робіт, виконаних адвокатом за договором про надання правничої допомоги від 08.06.2017; копію акту прийому-здачі виконаних робіт від 09.01.2018 на суму 10043,40 грн; копію ордеру серії ЖТ №17929 на надання правової допомоги; копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України; копію посвідчення адвоката №169 від 05.09.2011.

В свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач проти вищевказаного клопотання позивача заперечує, вказуючи, зокрема, на те, що сума гонорару адвоката в даному випадку є значно завищеною.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10043,40 грн не є обґрунтованими та співмірними зі складністю справи, ціною позову, значенням справи для позивача, обсягом виконаних адвокатом робіт та наданих послуг тощо. Врахувавши наведені обставини, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (03038, м.Київ, Федорова Івана, будинок 32, корпус літ. В, ідентифікаційний код 20448234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Логістик» (12430, Житомирська обл., Житомирський район, сільрада Станишівська, комплекс будівель і споруд, будинок № 4, ідентифікаційний код 36330737) пеню у розмірі 2515 (дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн 07 коп., 3% річних у розмірі 279 (двісті сімдесят дев'ять) грн 45 коп., судовий збір у розмірі 43 (сорок три) грн 52 коп., витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

3. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Логістик» суми страхового відшкодування у розмірі 100000,00 грн закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.03.2018.

Суддя Ю.М. Смирнова