Рішення № 72596050, 01.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2018Справа № 910/18862/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкової І.О.

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Простобанк Консалтинг»

про стягнення 28000 грн.,

за участі представників:

від позивача - Чернюк О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - Сєдих О.Є (представник за довіреністю);

Гутгарц Д.І. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкової І.О. звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Простобанк Консалтинг» про стягнення 28000 грн. попередньої оплати за Договором №19/14 від 01.04.2014.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору, в редакції Додаткового договору №3 від 16.09.2014 відповідач взяв на себе зобов'язання з проведення маркетингових досліджень ринку банківських послуг України у період з 01.10.2014 по 30.09.2015. Так позивач стверджує, що на виконання умов вказаного договору, останнім було перераховано на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 42000 грн., відповідач в свою чергу належним чином виконав взяті на себе зобов'язання лише за період з жовтня 2014 року по січень 2015 року на загальну суму 14000 грн. Пороте зобов'язання за період з лютого 2015 року по вересень 2015 року відповідачем залишились невиконаними, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача попередню оплату за невиконані роботи в розмірі 28000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначили, що обумовлені договором роботи виконувались відповідачем відповідно до Технічного завдання. Так, відповідно до п.3 вказаного Технічного завдання визначено, що способом надання результатів досліджень є програма, вхід до якої здійснювався через веб-сторінку в мережі інтернет, з використанням логіну та паролю, що визначені у Технічному завданні. Оскільки інформація результатів досліджень періодично оновлювалась, то відповідно сторони для себе визначили, що використання вказаної програми буде найбільш доцільне для швидкого обміну інформацією.

Крім того, відповідач зазначив, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, у разі наявності заперечень, замовник має право протягом 5 робочих днів з дня передачі результатів досліджень вимагати внесення змін і доповнень до них, проте жодних претензій за період з 01.04.2014 по 31.12.2015 від позивача не надходило.

Також відповідач зазначив, що останнім було складено Акти виконаних робіт за Додатковим договором №3 від 16.09.2014, які були надіслані позивачеві, проте останній вказаних актів не підписав та не повернув.

Разом з тим, відповідач зазначив, що до моменту запровадження тимчасової адміністрації у позивача, останній не мав жодних претензій щодо виконання відповідачем робіт за договором, а претензія, яка була надіслана позивачем на адресу відповідача, надійшла останньому 07.09.2016, тобто фактично після того, як всі зобов'язання за договором відповідачем були виконані.

На підставі викладеного відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.04.2014 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Простобанк Консалтинг» укладено Договір №19/14, відповідно до умов якого, замовник доручає. А виконавець бере на себе зобов'язання відповідно до умов даного договору та додаткових договорів до нього, які є невід'ємною частиною, виконувати роботи з проведення маркетингових досліджень ринку банківських послуг України (дослідження), а замовник зобов'язується приймати результати робіт і оплачувати проведення досліджень в порядку, передбаченому даним договором і додатковими договорами до нього (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, сторони домовились, що обсяг, строки проведення досліджень, а також їх ціна, порядок оплати та інші додаткові умови визначаються сторонами у відповідних додаткових договорах до цього договору.

Згідно з п.2.2.1 Договору, замовник зобов'язується оплачувати роботи виконавця в строки та на умовах, обумовлених в цьому договорі та додаткових договорах до нього.

За умовами п.2.3.1 Договору, виконавець зобов'язується проводити дослідження в строки і на умовах, обумовлених в цьому договорі та додаткових договорах до нього.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що сторони дійшли згоди, що строки, ціна проведення досліджень, а також порядок їх оплати обмовляється сторонами в кожному випадку окремо і фіксується в додаткових договорах до цього договору.

У відповідності до п.4.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п.6.1 Договору, виконавець передає замовнику результати робіт у відповідності з технічним завданням та протягом строку, який зафіксований в додаткових договорах до цього договору.

Відповідно до п.6.2 Договору, протягом 5 робочих днів, з дня передачі результатів досліджень, замовник вправі прийняти результати досліджень або вимагати шляхом внесення, протягом 5 робочих днів, доповнень та виправлень у звітну документацію в рамках узгодженого технічного завдання. Виконавець зобов'язується у письмово погоджені сторонами строки, внести відповідні доповнення та виправлення у результати досліджень.

При прийманні-передачі результатів досліджень складається акт виконаних робіт, який засвідчує передачу виняткових прав на результати дослідження замовнику. По акту виконаних робіт відбувається передача електронних та друкованих звітів, передбачених технічним завданням.

За умовами п.7.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 30.09.2014.

В подальшому, 16.09.2014 між сторонами було укладено Додатковий договір №3 до Договору №19-14 від 01.04.2014, відповідно до умов якого сторони погодили продовжити строк дії договору до 31.12.2015, а також сторони домовились, що виконавець відповідно до умов даного додаткового договору, договору та технічного завдання зобов'язується щомісячно, у період з 01.10.2014 по 30.09.2015 надавати замовникові, а останній зобов'язується прийняти та оплатити послуги з проведення маркетингового дослідження банківських продуктів для фізичних та юридичних осіб, відповідно до переліку, вказаного у даному додатковому договорі (п.п.1, 2.1 Додаткового договору).

Відповідно до п.2.2 Додаткового договору, щомісячна вартість послуг за даним додатковим договором складає 3500 грн. без ПДВ. Загальна вартість послуг у період з 01.10.2014 по 30.09.2015 за даним додатковим договором складає 42000 грн. без ПДВ.

Оплата здійснюється одним платежем у розмірі 100% загальної вартості послуги протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами даної додаткової угоди (п.2.3 Додаткового договору).

Як вбачається із Технічного завдання від 16.09.2014 до Додаткового договору №3 від 16.09.2014 сторони, зокрема, погодили спосіб надання інформації - спеціальна програма, вхід до якої знаходиться за відповідною Веб-адресою (п.3). Також сторони визначили логін та пароль для входу в програму. Також сторони домовились, що виконавець гарантує замовнику оновлення інформації по послугам, передбачених даним Додатковим договором, не менше ніж 3 рази на тиждень в робочі дні - щодо банківських продуктів для фізичних осіб, депозити - 2 рази на тиждень, продукти «кредити» та «РКО» - 1 раз на тиждень, еквайринг - щомісячно, зарплатні проекти - щоквартально - щодо банківських продуктів для юридичних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору здійснив на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 42000 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру №19 від 10.10.2014.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтями 843, 854 Цивільного кодексу України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Як стверджує позивач, відповідач не належним чином виконав умови укладеного між сторонами договору, не здійснивши проведення маркетингових досліджень за період з лютого 2015 року по вересень 2015 року на суму 28000 грн.

В той же час, як вбачається із заперечень відповідача та підтверджується матеріалами справи, умовами укладеного між сторонами Додаткового договору №3 сторони домовились, що виконавець відповідно до умов технічного завдання зобов'язується щомісячно, у період з 01.10.2014 по 30.09.2015 надавати замовникові послуги з проведення маркетингового дослідження, Технічним завданням від 16.09.2014 сторони, зокрема, погодили спосіб надання інформації - спеціальна програма, вхід до якої знаходиться за відповідною Веб-адресою (п.3). Також сторони визначили логін та пароль для входу в програму.

Наразі матеріали справи не містять доказів внесення змін до Додаткової угоди №3 від 16.09.2014 в частині обміну інформацією між сторонами.

Разом з тим, із наданих відповідачем витягів з досліджень у лютому-вересні 2015 року вбачається, що відповідачем в повному обсязі виконано взяті на себе зобов'язання у відповідності до Технічного завдання від 16.09.2014.

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи Акти надання послуг за спірний період, які також підтверджуються виконання відповідачем умов спірного договору. Факт направлення позивачеві копій вказаних актів виконаних робіт за спірний період підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з електронного реєстру виставлених актів стосовно Додаткового договору №3 від 16.09.2014 до Договору №19-14 від 01.04.2014.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Простобанк Консалтинг» умов укладеного між сторонами Договору №19-14 від 01.04.2014 в редакції Додаткового договору №3 від 16.09.2014.

За таких обставин, суд вважає що заявлені позовні вимоги є необґрунтовані позивачем, в зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження викладених у позові обставин, або на спростування заперечень відповідача.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача у повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 06.03.2018

Суддя Я.В. Маринченко