Ухвала суду № 72595499, 06.03.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 березня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/508/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дембіцького П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селінкс Україна" до Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селінкс Україна" до Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

02.03.2018 року представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання просив розглянути в порядку письмового провадження.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з'явився, натомість був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Із змісту частини 9 статті 205 КАС України видно, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, вважає що клопотання підлягає до задоволення.

З урахуванням заявлених вимог та заперечень суд зазначає наступне, що ухвалами суду від 21.07.2017 року, від 20.10.2017 року, від 27 грудня 2017 року з метою повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи, було витребувано від позивача докази, які направлені за адресою позивача м. Чернівці, проспект Незалежності, 106.

Однак, позивач не виконав вимоги ухвал суду та не надав суду докази на виконання вимоги ухвал суду.

Водночас суд зазначає, що у судове засідання призначене на 06.10.2017 року позивач, представник позивача, не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. При цьому надав до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату. З урахуванням клопотання, було відкладено розгляду справи.

Крім того, у судові засідання призначені на 18.10.2017 року, 13.12.2017 року, 27.12.2017 року, 28.02.2018 року, 02.03.2018 року позивач, представник позивача у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується направленим на адресу позивача повістками з рекомендованим з повідомленням про вручення.

02.03.2018 року позивач, представник позивача у судове засідання не з’явився повторно, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце проведення судового засідання, що підтверджується направленим на адресу позивача повістки з рекомендованим з повідомленням листом.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Відповідно ст. 124 КАС України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином. Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може направити повістку лише представнику.

Згідно ч. ч. 8, 9, 10 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником судового процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті. Вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

Частиною 1 статті 131 КАС України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Водночас в силу вимог ч. 2 ст. 131 КАС України Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

“Завчасно” означає необхідність повідомити суд у такі строки, щоб у суду була інформація про це не пізніше початку судового засідання.

Як вбачається із матеріалів справи, про судові засідання призначені на 06.10.2017 року, 18.10.2017 року, 13.12.2017 року, 27.12.2017 року, 28.02.2018 рік, 02.03.2018 рік позивач та його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, однак без поважних причин (без повідомлення ними про причини неприбуття) до суду не прибули, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не направили.

Статтею 205 КАС України визначено правове регулювання наслідків неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об’єктивних причин.

Також з метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.

Частиною 2 статті 44 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, учасники судового процесу, крім наявних у них прав, наділені також певними процесуальними обов'язками, що кореспондуються з правами інших осіб, які беруть участь у справі, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом.

При цьому процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, враховуючи принцип рівності, не можуть визнаватися більш або менш важливими, ніж права і обов'язки іншої особи, яка бере участь у справі.

Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач у першу чергу має активно використовувати власні процесуальні права, не зловживаючи ними, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права йому надані. Натомість визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Пунктом 4 ч.1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб’єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

З урахуванням викладеного та враховуючи, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення з тотожним адміністративним позовом, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сленікс Україна" без розгляду.

Водночас суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, є джерелом права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((Заява № 28924/04) 13.01.2011 р. ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 р. у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", п. п. 28- 36, Series A N 18)".

Разом з тим, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", п. 57).

У рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 р. (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_1 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Враховуючи, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на судовий розгляд справи, а останній не продемонстрував готовність брати участь на цьому етапі розгляду його справи, тому суд вважає за необхідне застосування до нього передбачених законодавством наслідків – залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 9, 44, 124, 126, 129, 131, 204, 205, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання задовольнити.

2. Адміністративний позов залишити без розгляду.

3.2. Копію ухвали направити сторонам.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя П.Д. Дембіцький