Ухвала суду № 72595420, 06.03.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 березня 2018 року справа № 823/1047/18

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36) до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (далі – позивач) з адміністративним позовом до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (далі – відповідач), в якому просить:

– визнати протиправним і скасувати попередження відповідача про неналежне виконання бюджетного законодавства № 2273/4-16 від 01.11.2017;

– зобов’язати відповідача зареєструвати бюджетне зобов’язання за договором № 226 від 30.10.2017 та додатковою угодою № 1 від 30.10.2017, укладеними між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, позивачем та ПП «Флора Гарант».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуваним попередженням до позивача застосовано заходи впливу за порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань, які є неправомірними, оскільки Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, що є централізованою закупівельною організацією, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», повністю дотримано процедуру закупівель, а взяті бюджетні зобов’язання відповідають цільовому призначенню коштів.

Відповідно до ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України позов пред’являється до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частинами 2, 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним законом, що визначає правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства є Бюджетний кодекс України.

Згідно з ч. 1 ст.124 Бюджетного кодексу України рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства може бути оскаржено в суді протягом 10 днів з дня його винесення.

Оскаржуване попередження №2273/4-16 від 01.11.2017 одержане позивачем 03.11.2017, що підтверджується відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції (вхідний № 19370-01-20 від 03.11.2017), відтак десятиденний строк на його оскарження закінчився 13.11.2017.

Згідно із відміткою поштового відділення «Укрпошти» даний адміністративний позов було направлено до суду 28.02.2018, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не вказав.

Пунктом 1 статті 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», положення якої та практика Європейського Суду з прав людини, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Високий суд, також вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень (п.137 рішення від 09.01.2013 року за заявою № 21722/11 у справі «Волков проти України»)

Зокрема, Високий Суд вказав, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata. (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 5, 8, 122, 123, 160, 161, 168, 169, 241, 256, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Відповідно до ч.2 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя С.О.Кульчицький