Ухвала суду № 72595234, 06.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3075/18 Справа № 203/466/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Свистунова О.В.

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

06 березня 2018 року м. Дніпро

Суддя судової палати з цивільних справ

Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2,

ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 7 лютого 2017 року про відкриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра”, ОСОБА_3 про визнання недійсними кредитного договору та договору поруки, –

В С Т А Н О В И Л А:

В порядку пункту 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402- VІІІ “Про судоустрій і статус суддів”, у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Виходячи зі змісту пунктів 9,13 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 294 ЦПК України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали), апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до положень частини 3 статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

27 лютого 2018 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 7 лютого 2017 року про відкриття провадження у справі.

Разом з цим, з матеріалів справи убачається, що ухвала про відкриття провадження по справі була постановлена судом першої інстанції 17 лютого 2017 року, а тому заявнику у відповідності до пункту 4 частини 2 статті 356 ЦПК України слід надати виправлену (в новій редакції) апеляційну скаргу з урахуванням зазначеної обставини.

Крім того, апеляційна скарга подана з пропуском передбаченого частиною 2 статті 294 ЦПК України строку (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали), одночасно заявником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що про оскаржувану ухвалу вона дізналася 26 лютого 2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Однак вказані підстави для поновлення строку слід визнати неповажними, оскільки як убачається з матеріалів справи, ще 15 листопада 2017 року ОСОБА_3 була ознайомлена з матеріалами справи (а.с.58), що свідчить про її особисту обізнаність щодо існування ухвали про відкриття провадження.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні в справі “Калашников проти Росії” Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі “Пономарьов проти України” суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції – принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Також, ОСОБА_3 заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до першого судового засідання по справі в суді апеляційної інстанції, посилаючись на те, що на момент подання скарги вона не має коштів для сплати судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 136 ЦПК України та частиною 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір”, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у поряду, визначеному законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до роз’яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах”, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Перевіривши доводи заявника, вважаю за необхідне в задоволенні заявленого клопотання відмовити, оскільки вказані обставини нічим об’єктивно не підтверджуються та не надано доказів наведеним ним обставинам щодо неможливості сплати судового збору.

Відповідно до положень частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI від 8 липня 2011 року, який набрав чинності 1 листопада 2011 року (із змінами та доповненнями), ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік”, прожитковий мінімум працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року становить – 1762 грн.

Судовий збір в розмірі 352,40 грн. підлягає сплаті на рахунок:

Одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра. ЄДРПОУ: 37989274. Банк одержувача: ГУДКСУ у Дніпропетровській області. МФО: 805012. Р/р 31218206780004. Код платежу: 22030101. ЄДРПОУ суду: 02891291. Призначення платежу: судовий збір ЄДРПОУ суду 02891291. Символ звітності банку: Код податкової інспекції 206.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України “Про судовий збір”. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

На підставі викладеного, апеляційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення копії ухвали для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення цього строку, надання виправленої апеляційної скарги та документу про сплату судового збору.

Керуючись ст. 136, 185, 357 ЦПК України, суддя, –

У Х В А Л И Л А:

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення недоліків – протягом 10 (десяти) днів з дня вручення копії ухвали.

У разі невиконання ухвали і не усунення недоліків у встановлений строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Суддя О.В. Свистунова