Постанова № 72594939, 01.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 р. № 820/528/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Панова М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Андрієць М.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.11.2017 №0003281402 та №0003291402 прийняті за результатами перевірки ТОВ "Торговий Будинок "Новаагро" (ЄДРПОУ 39820081) прийнятих на підставі Акта №16666/20-40-14-02-08/39820081 від 27.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення винесені всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що податкові повідомляння-рішення є правомірними та прийнятими з дотриманням вимог законодавства.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «ТБ «НОВААГРО» отримало Акт від 27.10.2017 №16666/20-40-14-02-08/39820081 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТБ «НОВААГРО» (код 39820081) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.06.2015 по 31.12.2016 валютного - за період з 05.06.2015 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 05.06.2015 по 31.12.2016.

Відповідно до Акту перевіркою було встановлено наступні порушення: пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 38793,00 грн. в тому числі за 4 квартал 2016 року у сумі 38793,00 грн.; пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 499813,00 грн., утому числі за 4 квартал 2016 року у сумі 499813,00 грн.; пп. 176.2.6 п. 176.2. ст. 176 ПК України встановлено в довідках за формую №1 ДФ за I-IV квартали 2016 року вказана не достовірна інформація, а саме: не відображення в податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за 4 квартал суми нарахованого доходу ФОП ОСОБА_3 (НОМЕР_1) за транспортні послуги в сумі 3900,00 грн., не відображено суми поворотної фінансової допомоги по ОСОБА_4 (280811957), ОСОБА_5 (НОМЕР_2), ОСОБА_6 (НОМЕР_3), ОСОБА_7 (НОМЕР_4), ОСОБА_8 (НОМЕР_5), ОСОБА_9 (НОМЕР_6) за ознакою доходу « 153» «Основна сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (підпункт 165.1.31 пункту 165.1. статті 165 розділу IV Кодексу).

09 листопада 2017 року ГУ ДФС у Харківській області було винесено Податкове повідомлення рішення №0003281402 яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (нарахована пеня) у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств 749719,50 грн. (за податковими зобов'язаннями 499813.00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 249906.5 грн.). Того ж дня ГУ ДФС у Харківській області було винесено ППР №0003291402 яким встановлено порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 38793,00 грн.

ТОВ «ТБ «НОВААГРО» не погодилось з висновками викладеними в Акті перевірки, з вказаним податковим повідомленням-рішенням та в порядку визначеному ст. 56 Податкового кодексу України звернулося зі скаргою до ДФС України в якій просило про їх скасування.

В подальшому ТОВ «ТБ «НОВААГРО» поштою отримано від ДФС України Рішення про результати розгляду скарги від 11.01.2018 №888/6/99-99-11-01-01-25, яким залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 09.11.17 №0003281402, № НОМЕР_7, а скаргу без задоволення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «ТБ «НОВААГРО» з ТОВ «Компанія з управління активами «ДІКВ-Л» (код 36024529) щодо отримання позики відповідно до наступних договорів: Договір про надання позики від 14.09.2015 №9П-БР4. Сума позики за цим договором становить 46 000000, 00 грн. (п. 2.1.) за ставкою 36% річних (п. 2.2.) на строк до 31.12.2015 (п. 4.1.). 21 грудня 2015 року до договору було укладено Додаткову угоду №1 згідно якої змінено строк повернення позики до 31.12.2018 (додатки).

За даним договором позивачем до складу витрат було включено суму нарахованих процентів у розмірі 169356.82 грн.; Договір про надання позики від 19.10.2016 №4П-БР1. Сума позики за цим договором становить 20000000,00 грн. (п. 2.1.) за ставкою 36% річних (п. 2.2.) на строк до 31.12.2016 року (п. 4.1.). 30 грудня 2016 року до договору було укладено Додаткову угоду №1 згідно якої змінено строк повернення позики до 31.12.2017 року (додатки). За даним договором позивачем до складу витрат було включено суму нарахованих процентів у розмірі 333590,79 грн.; Договір про надання позики від 02.11.2015 №9/1П-БР4. Сума позики за цим договором становить 40000000, 00 грн. (п. 2.1.) за ставкою 36% річних (п. 2.2.) на строк до 31.12.2015 (п. 4.1.). « 21» грудня 2015 року до договору було укладено Додаткову угоду №1 згідно якої змінено строк повернення позики до 31.12.2018. « 28» грудня 2015 року було укладено до договору Додаткову угоду № 2 відповідно до якої сума позики за договором становить 60000000. 00 грн. (п. 2.1.). « 01» липня 2016 року до договору було укладено Додаткову угоду №5 відповідно до якої сума позики становить 80000000,00 грн. За даним договором позивачем до складу витрат було включено суму нарахованих процентів у розмірі 2267639,01 грн.; Договір по надання позики від 01.12.2016 №5П-БР2. Сума позики за цим договором становить 10000000,00 грн. (п. 2.1.) за ставкою 36% річних (п. 2.2.) на строк до 31.12.2017 року (п. 4.1.). За даним договором позивачем до складу витрат було включено суму нарахованих процентів у розмірі 44945,75 грн.

Також позивачем до суду було надано всі необхідні розрахунки відсотків, а саме: розрахунок відсотків за грудень 2016 року за Договором про надання позики №5П-БР2 від 01.12.2016 від 30.12.2016 вих. №123/1 на суму 44945,75 грн.; розрахунок відсотків за грудень 2016 року за Договором про надання позики №9/1П-БР4 від 02.11.2015 вих. №124 від 30.12.2016 на суму 2267639,01 грн.; Розрахунок відсотків за грудень 2016 року за Договором про надання позики № 9П-БР4 від 14.09.2015 року, вих. № 124/1 від 30.12.2016 на суму 169356,82 грн.; розрахунок відсотків за грудень 2016 року за Договором про надання позики №4П-БР1 від 19.10.2016 на суму 333590,79 грн.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що вказані розрахунки були надані працівникам відповідача під час проведення перевірки. Зворотнього відповідач у ході судового розгляду не довів.

Контрагент відповідача зареєстрований, як юридична особа відповідно до вимог діючого законодавства, взятий на облік, як платники податків та здійснює необхідні види діяльності про що має відповідну ліцензію.

При укладенні договорів з ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству, недійсними в судовому порядку не визнавались, зауважень щодо вад форми та змісту укладених договорів під час перевірки не заявлялось.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів та робіт з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Наслідки у податковому обліку платника податків створюють не самі по собі правочини, а вчинювані таким платником господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім, оскільки господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документарного підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Відтак, ТОВ «ТБ «НОВААГРО» не занижало суму податку на прибуток та не зменшувало від'ємне значення об'єкту оподаткування визначеного актом перевірки. При цьому всі надані до перевірки документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак свідчать про реальність вчинення господарських операцій.

Також, наявні докази, що засвідчують факт виконання ТОВ «ТБ «НОВААГРО» своїх зобов'язань за вказаними вище договорами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ «КУА «ДІКВ-Л», що означає втрату позивачем права власності на ці кошти (платіжні доручення - додатки). За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, наявні у позивача документи про оплату визнаються належними та допустимими доказами реальності вчинених між скаржником та контрагентами господарських операцій.

Відповідно до п.п.134.1.1, п.п. 134.1.2 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визнане них згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу: дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.п. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об’єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2. 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140. статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління: в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів: г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу: д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна: ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно з п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари: в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут: г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів: ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом: д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку, страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення можна дійти висновку про неправомірне винесення вищевказаних податкових повідомлень рішень, оскільки ТОВ «ТБ «НОВААГРО» за період, що перевірявся, не було порушино пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" (вул. Чернишевська, буд. 66, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 39820081) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 09.11.2017 №0003281402 та №0003291402.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" (ЄДРПОУ 39820081) сплачену суму судового збору в розмірі 11827 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 70 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (ЄДРПОУ 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 06 березня 2018 року.

Суддя М.М.Панов