Вирок № 72594733, 06.03.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/901/17

1-кп/311/9/2018

06.03.18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Кудіновій В.І.

за участю: прокурора Коваленка О.О.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за №12016080190002635 від 12 грудня 2016 року відносно:

ОСОБА_3, який народився 02 листопада 1996 року у с. Лобкове Василівського району Запорізької області, громадянина України, має середню освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.1 ст.289 КК України, суд,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2016 року, близько 15:00 години, знаходячись на відкритій ділянці місцевості біля домоволодіння №36 по вул. Садова в с. Кам'янське Василівського району Запорізької області, ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів та з прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння чужим транспортним засобом, шляхом вільного доступу, знаходячись в салоні автомобіля «Mercedes-Benz» Sprinter 211 CDI, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який фактично належить ОСОБА_1, запустивши замком запалення двигун, поїхав на вказаному автомобілі з місця події, тим самим ОСОБА_3 відкрито незаконно заволодів автомобілем марки «Mercedes-Benz» Sprinter 211 CDI, білого кольору, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 216711 гривень 51 копійка.

У зв'язку з поверненням потерпілому ОСОБА_1 викраденого майна фактично вчиненим кримінальним правопорушенням майнову шкоду не завдано.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов, який неодноразово уточнювався, на відшкодування моральної шкоди у розмірі 60 000 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн., а всього 67000 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 фактично вину свою визнав у повному обсязі та суду показав, що 11 грудня 2016 року, приблизно о 14:00-15:00 годині, зустрілися з ОСОБА_1, це батька знайомий. Вони з батьком, дядьком та ОСОБА_5 їхали з кафе «Чумацький стан» в с. Кам’янське, ОСОБА_5 був за кермом. ОСОБА_1 був за кермом автомобіля Мерседес-Спринтер, повертав з траси «Харків-Сімферополь» на третю бригаду. ОСОБА_5 посигналив фарами щоб ОСОБА_1 зупинився і вони також зупинилися. Він вийшов з машини і пішов до автомобіля ОСОБА_1, сів до нього в машину. Почав казати за гроші, які ОСОБА_1 винен батькові. ОСОБА_1 погодився віддати гроші. Поїхали на вул. Садова, де ОСОБА_1 вийшов з машини та пішов додому і не повернувся. Вибігла мати ОСОБА_1 і почала кричати на нього з двору, до машини не підходила. ОСОБА_3 сів за кермо та поїхав на вулицю в районі третьої бригади. Заглушив машину, ключі залишилися. За ним під’їхали батько та інші та поїхали додому. В автомобілі ОСОБА_1 нічого не ламав. Вину визнає частково, бо метою заволодіння автомобілем ОСОБА_1 було, щоб останній вийшов з будинку та повернув гроші батькові.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, його винність цілком підтверджується зібраними у кримінальному провадженні в ході слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

Потерпілий ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, суду показав, що у нього у користуванні є автомобіль «Mercedes-Benz» Sprinter 211 CDI, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. ОСОБА_3 знає, односелець. 11 грудня 2016 року з дівчиною Іриною поїхав на день народження матері, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. У матері були дядько ОСОБА_6 та сусідка ОСОБА_7, посиділи до 14:00 години. Потім мати попросила з’їздити на консервний завод взяти капусту в рахунок пая в ТОВ «Кам’янський степ». Поїхав з дівчиною та дядьком ОСОБА_6 Приїхали на консервний завод, за ним приїхали ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 Вони приїхали на чорному Мерседесі легковому та стали перед його автомобілем. Вони його покликали, але він не підійшов, через неприязні стосунки з ними. ОСОБА_3 вийшли зі свого автомобіля, були в нетверезому стані, вимагали у нього гроші у сумі 4500 гривень. Потім всі поїхали на вул. Садова, 36, він був за кермом, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 були в автомобілі. Гроші він не віддав. Мати почала кричати. ОСОБА_3 сів за кермо його автомобіля «Mercedes-Benz» Sprinter та поїхав. Мати подзвонила в швидку та поліцію близько 15:00 години. Саме мати бачила, що ОСОБА_3 сів за кермо та поїхав, на що дозволу йому ніхто не давав.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 11 грудня 2016 року (а.с.80-84) місцем огляду є відкрита ділянка місцевості, яка знаходиться вздовж проїжджої частини по вулиці Польовій біля будинку №8 Василівського району Запорізької області. На узбіччі дороги на земляний поверхні покритої рослинністю знаходиться автомобіль «Mercedes-Benz» Sprinter 211 CDI, білого кольору, р.н. НОМЕР_2, автомобіль стоїть на чотирьох колесах, які ушкодження не мають. Автомобіль має двоє дверей, водійську і пасажирську, також є кришка капота, а також ззаду в автомобілі є двостулкові фургонні двері, які на момент огляду знаходяться у відкритому положенні. Також в автомобілі з правого боку є ще одні двері. Зовні автомобіль має пошкодження, а саме: мається вм'ятина з правого боку в районі фари і кришки капота. Лобове скло також має пошкодження, а саме: тріщини. Водійські двері на момент огляду знаходяться у відкритому положенні. У кабіні автомобіля порядок речей не порушений. Ззаду в фургонному відсіку є капуста. В ході огляду було виявлено та вилучено: 8 слідів пальців рук, слід №1-4 з поверхні зовнішніх дверей водія, слід №5-6 з внутрішньої поверхні дверей водія, слід №7 з зовнішньої поверхні дверей пасажира, слід №8 з внутрішньої поверхні двері пасажира, оздоблення рульового колеса автомобіля, упакована в спец-пакет №1717973, накидка з сидіння водія (ковдра) упаковано в картонний пакет. Автомобіль «Mercedes-Benz» Sprinter 211 CDI, білого кольору, р.н. НОМЕР_2, поміщений на майданчик для утримання транспортних засобів Василівського ВП, за адресою м. Василівка, вул. Шевченка, 38. Огляд проводився в темний час доби, при природному освітленні.

Відповідно до постанови про приєднання до кримінального провадження речовим доказом від 12 грудня 2016 року (а.с.78) автомобіль «Mercedes-Benz» Sprinter 211 CDI, білого кольору, р.н. НОМЕР_2 визнано речовим доказом та залишено на зберіганні на площадці транспортних засобів при Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області, до прийняття рішення по кримінальному провадженню.

Відповідно до постанови про приєднання до кримінального провадження речовим доказом від 17 березня 2016 року (а.с.86) оздоблення рульового колеса, упаковане в спец. пакет НДЕКЦ №1717973, накладка з сидіння водія, упаковану в картонний згорток, обклеєний биркою визнано речовини доказами та після проведених експертиз передано на зберігання до камери зберігання речових доказів при Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Відповідно до висновку судової дактилоскопічної експертизи №1-64 від 23 січня 2017 року (а.с.88-98), сліди папілярних узорів рук розмірами по вісях 14x17 мм, 15x20 мм, вилучені 11 грудня 2016 року під час проведення огляду автомобіля «Mercedes- Benz» Sprinter 211 CDI, д.р.н. АР3905ВВ за адресою: Запорізька область, Василівський район, місто Василівка, вул. Польова залишені відповідно безіменим та мізинцевим пальцями правої руки ОСОБА_1 Слід папілярного узору руки розмірами по вісях 8x22 мм, вилучений там же, залишений не ОСОБА_1, а іншою особою.

Відповідно до висновку судової дактилоскопічної експертизи №1-63 від 24 січня 2017 року (а.с.101-108) на поверхні наданого на дослідження оздоблення (чохла) рульового колеса, вилученого 11 грудня 2016 року під час проведення огляду автомобіля «Mercedes-Benz» Sprinter 211 CDI, д.р.н. АР3905ВВ за адресою: Запорізька область, Василівський район, місто Василівка, вул. Польова, сліди папілярних узорів не виявлені.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №11-8 від 18 січня 2017 року (а.с.112-114) середня ринкова довідкова вартість автомобілю «Mercedes-Benz» Sprinter 211 CDI, білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 2004 року випуску на момент скоєння злочину, а саме на 12 грудня 2016 року може складати 216711 грн. 51 коп.

Свідок ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, суду показала, що ОСОБА_1 її син, ОСОБА_3 знає як односельчанина. 11 грудня 2016 року був день народження, син приїхав об 11:00 годині з дівчиною Іриною. Потім близько 13:00 години поїхав забрати капусту на пай та балон газу. У нього вантажний мікроавтобус. Через деякий час вона йому почала телефонувати, на що він відповів, що скоро буде. Приблизно о 14:50 годині він під’їхав до двору, з ним під’їхав чорний легковий Мерседес. Побачила, що син побитий, одяг порваний, кров на одежі і на тілі. Син зайшов в ванну кімнату. Вона вийшла у двір та побачила, що автомобіль сина від’їжджає. О 15:01 годині вона зателефонувала в поліцію на номер «102». Поліція приїхала після 18:00 години, автомобіль розшукали приблизно в 500 м від її будинку. Автомобіль належить їй, син є користувачем. Між сім`єю ОСОБА_3 та сином погані взаємини, бо ОСОБА_3 обвинувачує ОСОБА_1 у крадіжці дизельного палива.

Свідок ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, суду показала, що ОСОБА_1 її друг, ОСОБА_3 знає як жителя ІНФОРМАЦІЯ_6. У грудні 2016 року, дату не пам’ятає, зателефонувала мати потерпілого та повідомила, що ОСОБА_1 побили та забрали автомобіль. Вона приїхала додому до ОСОБА_1, його дома не було, вдома була його дівчина Ірина. Потім вона поїхала додому до матері ОСОБА_13, побачила там його порвані речі в крові. Приїхала швидка допомога та забрала ОСОБА_1, потім приїхала поліція та повідомили, що знайшли автомобіль мікроавтобус Мерседес-Спринтер білого кольору. Вона була пойнятою при огляді автомобіля.

Свідок ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7, суду показав, що ОСОБА_1 знає з дитинства, ОСОБА_3 також добре знає. У грудні 2016 року близько 15:00 години їхав з с. Лугове в с. Кам’янське. Біла ОСОБА_1 побачив машину Мерседес-Спринтер та автомобіль ОСОБА_3, чорний Мерседес. Зупинився, поговорив з ОСОБА_3, був ОСОБА_9 та водій, якого він не знає.

Свідок ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, суду показав, що ОСОБА_3 його друг, ОСОБА_1 знає як односельця. 11 грудня 2016 року близько 14:15 годині на території с. Кам’янське на повороті на третю бригаду він був за кермом легкового автомобіля Мерседес 32-79. З ним були ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 Автомобіль належить ОСОБА_8 Їхали у м. Василівка, по дорозі зустріли ОСОБА_1, який повернув на третю бригаду на Мерседесі-Спринтер. ОСОБА_3 попросив їхати за ним, потім зупинитися. ОСОБА_3 вийшли з машини і ОСОБА_1 також вийшов, вони стояли розмовляли. ОСОБА_3 знову сіли в автомобіль, а ОСОБА_1 сів в свій автомобіль. ОСОБА_3 сказав їхати до ОСОБА_1 на вул. Садову, для чого не знає. Вони під`їхали на вул. Садова, 36. ОСОБА_1 пішов у двір, з його автомобіля вийшов ОСОБА_3, чекали 15-20 хвилин. ОСОБА_3 сів за кермо Мерседеса-Спринтер і почав їхати, від’їхав приблизно 200 м та зупинився. Потім пересів до них в легковий Мерседес та сказав їхати до нього додому.

Свідок ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, суду показав, що ОСОБА_3 його син, ОСОБА_1 знає, він вкрав у нього солярку. У грудні 2016 року біля двору ОСОБА_1 вони чекали бо він обіцяв винести гроші у сумі 4500 гривень, але не вийшов. В легковому чорному Мерседесі був він, ОСОБА_10, ОСОБА_9. З ОСОБА_1 зустрілися біля з’їзду на третю бригаду, їхали назустріч. Керував він, ОСОБА_10 сидів поряд, на задньому пасажирському сидінні сиділи ОСОБА_9 та ОСОБА_3. ОСОБА_1 керував автомобілем Мерседес-Спринтер. Вони поговорили, ОСОБА_1 обіцяв повернути борг, вони проїхали на вул. Садову, але ОСОБА_1 не повернувся. З його автомобіля вийшов ОСОБА_3, потім він сів за кермо та від’їхав на ньому 200-300 метрів. Вони залишили автомобіль та поїхали.

Свідок ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, суду показав, що ОСОБА_3 його племінник, відмовився від дачі показань на підставі ст.63 Конституції України.

Проаналізувавши всі вказані вище досліджені у судовому засіданні докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про те, що вони логічні, послідовні, відповідають фактичним даним встановленим судом, у зв’язку з чим приймає до уваги при винесенні вироку.

На підставі зазначених вище доказів судом встановлено, що ОСОБА_3, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння чужим транспортним засобом, шляхом вільного доступу, знаходячись в салоні автомобіля «Mercedes-Benz» Sprinter 211 CDI, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який фактично належить ОСОБА_1, запустивши замком запалення двигун, поїхав на вказаному автомобілі з місця події, тим самим ОСОБА_3 відкрито незаконно заволодів автомобілем марки «Mercedes-Benz» Sprinter 211 CDI, білого кольору, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду показав, що вину визнає частково. Він визнає, що умисно заволодів автомобілем «Mercedes-Benz» Sprinter, яким користується ОСОБА_1, без дозволу останнього. Разом з тим, обґрунтовує свої умисні дії метою, щоб ОСОБА_1 вийшов з будинку та повернув батькові борг. Однак, згідно п.1 примітки до ст.289 КК України, поняття заволодіння транспортним засобом полягає в умисному протиправному вилученні транспортного засобу з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки або під час руху) шляхом запуску двигуна. Тому фактично ОСОБА_3 вину у незаконному заволодінні автомобілем «Mercedes-Benz» Sprinter визнає у повному обсязі, бо мета, з якою він вчинив вказане правопорушення, не впливає на об’єктивну сторону злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані, які характеризують особу обвинуваченого, він не працює, раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується задовільно. Пом’якшуючою покарання обставиною суд визнає активне сприяння розкриттю злочину в ході досудового розслідування. Відсутність обтяжуючих покарання обставин. Тому суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання для його виправлення та попередження нових злочинів у вигляді обмеження волі. Приймаючи наявність пом’якшуючої покарання обставини та особу обвинуваченого, на підставі ст.75 КК України суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_3 від відбування призначено йому покарання із встановлення іспитового строку мінімальної тривалості.

Розглянувши уточнений цивільний позов, поданий потерпілим ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 60 000 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн. судом встановлено наступне. Згідно ст.22 ЦК України - особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до абз.2 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року (в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду №5 від 25.05.2001) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пленум Верховного Суду України у п.9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4» роз'яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач.

Цивільний позов ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди мотивований тим, що через завдані тілесні ушкодження в ході незаконного заволодіння транспортним засобом, він перебував на стаціонарному лікуванні в Василівської ЦРЛ. Стан постійного стресу призвело до емоційних перевантажень, він став конфліктним і дратівливим. Крім того, в ході злочинних дій ОСОБА_3 потерпілого насильно позбавили права користування транспортним засобом, яким він незаконно заволодів. Потерпілий пережив сильний нервовий стрес і душевну травму. У зв'язку з цим і з урахуванням всіх його переживань, потерпілий досі перебуває в стресовому стані, страждаючи від фізичних і душевних болів, викликаних травмою голови і злочинними діями ОСОБА_3

Однак в ході слідства не доведено, що ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1, що існує причинний зв'язок між протиправними діями обвинуваченого та лікуванням потерпілого. Судом встановлено, що ОСОБА_3 незаконно заволодів транспортним засобом, яким користується ОСОБА_1 Доказів, що в результаті протиправних дій обвинуваченого було пошкоджено автомобіль «Mercedes-Benz» Sprinter, не надано. Суд враховує нетривалий час незаконного володіння ОСОБА_3 вказаним автомобілем.

Враховуючи вищевикладене, цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково, в частині, що стосується незаконного заволодіння обвинуваченим транспортним засобом, що порушило право позивача на користування автомобілем. Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить з принципів розумності та справедливості та враховує обставини, викладені вище, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

В іншій частині позову суд відмовляє.

Відповідно до п.1) ч.1 ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України, витрати, пов’язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

На підставі угоди про надання правової допомоги від 01 січня 2017 року адвокат ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_1 уклали угоду про надання правової допомоги.

У позові потерпілий ОСОБА_1 зазначає, що поніс витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 7000 грн. Однак жодного доказу понесених витрат на правову допомогу, суду не надано.

Суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_3 доведені процесуальні витрати, пов’язані з проведенням судових експертиз на загальну суму 1429 грн. 85 коп.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374,375, 376, 395, 532, КПК України, суд,

ПРИСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, випробувальний строк призначити тривалістю один рік.

На підставі п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти їм про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов’язані з проведенням судових експертиз на загальну суму 1429 (одна тисяча чотириста двадцять дев’ять) грн. 85 коп. (одержувач – УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, р/р 31116115700009, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області).

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (п’ять тисяч) грн.

В іншій частині позову у задоволенні відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні:

●автомобіль «Mercedes-Benz» Sprinter 211 CDI, білого кольору, р.н. НОМЕР_2, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_1 – залишити у розпорядженні ОСОБА_1;

●оздоблення рульового колеса, упаковане в спец. пакет НДЕКЦ №1717973, накладку з сидіння водія, упаковану в картонний згорток, обклеєний биркою, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів при Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області – повернути ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя М.А. Носик