Рішення № 72594708, 27.02.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/2673/16-ц

2/311/214/2018

27.02.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02..2018 року місто Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі головуючого судді Степаненко Ю.А.

при секретареві Шак О.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка Запорізької області цивільну справу за позовом:

ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи:Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області, Василівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області, про визнання шлюбу недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

20.09.2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи:Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області, Василівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області, про визнання шлюбу недійсним, в якому зазначає, що 15.02.2014 року його бабуся - ОСОБА_5, вступила у шлюб з ОСОБА_2, про що у книзі реєстрації актів про шлюб 15.02.2014 року Василівським відділом РАЦС вчинено запис за№ 12.

Вважає, що вказаний шлюб був зареєстрований без вільної згоди бабусі, оскільки, в момент реєстрації шлюбу вона страждала важким психічним розладом, внаслідок чого, не усвідомлювала сповна значення своїх дій та не могла керувати ними.

З 20.12.2012 року бабуся стояла на обліку у лікаря психіатра з приводу психічного розладу здоров'я з діагнозом – « атеросклеротична деменція», у зв'язку з чим, до кінця її життя, у неї спостерігалося порушення сприйняття, мислення, емоцій, інтелекту та пам'яті, постійно змінювалося відношення до життя, суспільства та самої себе.

З 2013 року її стан щодня погіршувався, вона постійно знаходилась під наглядом лікаря- психіатра, постійно потребувала нагляду, турботи та догляду, а тому, він змушений був звернутись до суду з заявою про визнання її недієздатною та призначення його опікуном над нею.

29.02.2016 року Василівський районний суд Запорізької області виніс рішення, яке набрало законної сили 21.03.2016 року, яким визнав бабусю недієздатною та призначив його над нею опікуном.

У даній справі була проведена психіатрична експертиза, якою було встановлено, що бабуся виявляла ознаки деменції внаслідок органічного ураження головного мозку судинного ґенезу (церебральний атеросклероз), від якого вона померла, в силу чого, вона не могла розуміти значення своїх дій.

З 18.11.2014 року бабуся перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення Василівської райдержадміністрації та була призначена допомога по догляду за інвалідом 1 групи.

12.11.2015 року комісією у складі депутата та сусідів було складено Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання, яким встановлено, що ОСОБА_5 проживає разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_2 та онуком - ОСОБА_4. ОСОБА_2 є пенсіонером та веде аморальний спосіб життя, постійно ображає свою дружину, у зв'язку з чим, неодноразово викликались працівники міліції. ОСОБА_5 психічно хвора, не розуміє своїх дій та вчинків, не пам'ятає місця знаходження документів, готувати їжу та користуватись побутовими приладами самостійно не може, господарства не веде, потребує постійного стороннього догляду.

З довідки про причину смерті вбачається, що причиною смерті ОСОБА_5 став - церебральний атеросклероз.

Тобто, з 20.12.2012 року по дату смерті вона страждала психічним захворюванням, а тому, на дату укладення шлюбу, вона була в такому стані, що не могла дати вільну згоду на укладення шлюбу.

Позивач просить суд:

- визнати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зареєстрований 15.02.2014 року Відділом РАЦС Василівського РУЮ Запорізької області за актовим записом № 12 - недійсним;

- стягнути з відповідача на його користь всі судові витрати.

23.09.2016 року ухвалою судді було відкрито провадження у справі.

24.04.2017 року ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 та витребувано з Комунальної установи «Василівська центральна районна лікарня» Василівської районої ради Запорізької області, медичні документи – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та померла 09.04.2016 року.

07.08.2017 року ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи.

12.09.2017 року ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 та призначено по цивільній справі посмертну судово-психіатричну експертизу, у зв’язку з чим, провадження по справі на час проведення експертизи було зупинено.

28.12.2017 року ухвалою суду було поновлено провадження у справі.

В дане судове засідання позивач не з’явився.

В судовому засіданні 07.08.2017 року позивач підтримав свої позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд їх задовольнити. Також позивач пояснив, що про реєстрацію 15.02.2014 року шлюбу між його бабусею ОСОБА_5 та ОСОБА_2 він дізнався вже після цієї події.

В судовому засіданні представник позивача в особі ОСОБА_1, підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд їх задовольнити. Крім того, вона зазначила про відмову від стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечує. Стверджує, що 22 роки прожив спільно з ОСОБА_5, з якою 15.02.2014 року вони зареєстрували шлюб у Василівському відділі РАЦС, куди прийшли удвох, добровільно. При цьому, на одруженні наполягала саме ОСОБА_5, на що він погодився.

Запевняє суд у тому, що його дружина ніколи не страждала на психічні захворювання та не перебувала на обліку у лікаря психіатра.

В судовому засіданні представник відповідача в особі ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечує, вважає його безпідставним та надуманим.

В судове засідання представники третіх осіб: Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області та Василівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області не з’явилися, але в матеріалах справи є заяви , в яких вони просять розглядати справу в їх відсутності.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу та ухвалити рішення у відсутності зазначених осіб, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що працює завідуючою Василівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області.

14.01.2014 року до Відділу прийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з бажанням зареєструвати шлюб. Вона перевірила надані ними паспорти, після чого набрала на комп’ютері у Державному реєстрі у їх присутності заяву про реєстрацію шлюбу, прочитала її їм, яку вони підписали, роз’яснила наслідки укладення шлюбу. Реєстрація шлюбу була призначена на 15.02.2014 року.

Свідок стверджує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 спільно виявляли бажання укласти шлюб, були адекватними, чітко висловлювали свої думки, між ними було порозуміння. У неї не виникло ніяких підозр щодо захворювання ОСОБА_5, ніяких проявів психічного розладу її здоров’я ні ззовні, ні під час спілкування, помітно не було.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що працює спеціалістом у Василівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області.

15.02.2014 року саме вона зареєструвала шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Під час реєстрації шлюбу вони добре виглядали, шуткували один з одним, виявляли спільно згоду на укладення шлюбу, були в гарному настрої. У неї не виникло ніяких підозр щодо захворювання ОСОБА_5, ніяких проявів психічного розладу її здоров’я ні ззовні, ні під час спілкування, помітно не було.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що працює лікарем психіатром Василівської РЦЛ Запорізької області.

Стверджує, що ОСОБА_5 перебувала на обліку у лікаря психіатра Василівської РЦЛ Запорізької області. При цьому, вона потребувала не постійного лікування, а періодичного. Також вона потребувала стороннього догляду у зв’язку з психічним захворюванням.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що проживає по вул.Ватутіна, по-сусідству з відповідачем, де також до смерті проживала ОСОБА_5. Вона добре знала їх сім’ю, ходила до них у гості.

Останні роки до смерті, ОСОБА_5 часто поводила себе неадекватно, могла вдягти навиворіт одяг, піти у невідомому напрямку, не розуміючи того, куди саме вона йде, розмовляла сама з собою, дивлячись у дзеркало та інше. Вона потребувала стороннього догляду.

ОСОБА_5 ніколи не говорила їй про одруження з ОСОБА_2 та про своє бажання, якщо воно було, одружитися з ним.

Стверджує, що на час укладення шлюбу ОСОБА_5 не розуміла своїх дій.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що проживає по вул.Ватутіна, по-сусідству з відповідачем, де також до смерті проживала ОСОБА_5. Вона добре знала їх сім’ю.

ОСОБА_5 розповідала їй про те, що ОСОБА_2 наполягав на їх одруженні, але вона була проти цього.

Останні роки до смерті, приблизно з 2012-2013 року, ОСОБА_5 часто поводила себе неадекватно, могла вдягти навиворіт одяг або одягти брудний одяг, кинути у борщ гвіздки, шурупи та інше.

Вважає, що ОСОБА_5 страждала на психічне захворювання.

Про одруження ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вона дізналася вже після смерті ОСОБА_5.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що проживає по-сусідству з позивачем.

Інколи бабуся позивача - ОСОБА_5, проживала у позивача вдома, тому, він її бачив.

Весною 2012 року він спілкувався з ОСОБА_5 та стверджує, що вона страждала на психічне захворювання, що було видно по її поведінці та з розмови між ними.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що проживає по вул.Ватутіна, по-сусідству з відповідачем, де також до смерті проживала ОСОБА_5. Віна добре знав їх сім’ю.

Стверджує, що до смерті, на протязі приблизно шести років, ОСОБА_5 страждала на психічне захворювання, оскільки, поводила себе неадекватно.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що знайома з відповідачем та ОСОБА_5.

Стверджує, що ОСОБА_5 ніколи не страждала на психічні захворювання та до смерті була адекватною. При цьому, ОСОБА_5 розповідала їй про своє бажання одружитися з ОСОБА_2, з яким вони проживали разом приблизно 20 років.

15.02.2014 року вона зустріла ОСОБА_5 та ОСОБА_2, коли ті вийшли з будівлі РАЦС. Вони повідомили про те, що одружилися, а вона їх поздоровила з цією подією. При цьому, ОСОБА_5 була психічно здоровою та розуміла всі свої дії.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що знайомий з відповідачем та ОСОБА_5.

Стверджує, що ОСОБА_5 ніколи не страждала на психічні захворювання та до смерті була адекватною.

Про одруження з ОСОБА_5 йому повідомив відповідач.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що знайомий з відповідачем та ОСОБА_5.

Стверджує, що ОСОБА_5 ніколи не страждала на психічні захворювання та до смерті була адекватною.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні та як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Василівського районного управління юстиції у Запорізькій області за актовим записом № 12 було зареєстровано шлюбі між ОСОБА_5 та ОСОБА_2

Івановичем, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, актовим записом про шлюб, заявою про державну реєстрацію шлюбу, квитанцією про сплату витрат за реєстрацію шлюбу, копії яких є в справі.

Даний факт також підтверджується вищевказаними поясненнями свідків, у тому числі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – працівників Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Василівського районного управління юстиції у Запорізькій області.

Відповідно до ч.1 ст.21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч.1 ст.22, ч.1 ст.23 СК України, право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років.

Отже, діючим законодавством України визначено мінімальний шлюбний вік та не визначено максимальний, а тому, чоловік та жінка, які досягли шлюбного віку, мають право на укладення шлюбу, зареєстрованого у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

При цьому, відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу.

Стаття 27 СК України передбачає, що державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч.1,2 ст.28 СК України, заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто.

Відповідно до ст.29 СК України, орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний ознайомити наречених з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.

Відповідно до ст.30 СК України, наречені зобов'язані повідомити один одного про стан свого здоров'я. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження наречених.. Порядок здійснення медичного обстеження наречених встановлює Кабінет Міністрів України. Результати медичного обстеження є таємницею і повідомляються лише нареченим. Приховування відомостей про стан здоров'я одним з наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров'я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ст.34 СК України, шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. . Шлюб реєструється у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковою. Реєстрація шлюбу через представника не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, судом встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, станом на 15.02.2014 року досягли шлюбного віку. Вони звернулися 14.01.2014 року до компетентного органу - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Василівського районного управління юстиції у Запорізькій області з заявою про державну реєстрацію шлюбу, 14.01.2014 року сплатили витрати за реєстрацію шлюбу. Державна реєстрація шлюбу призначена на 15.02.2014 року, у відповідності до вищезазначених законодавчих вимог.

Представники відділу РАЦС в судовому засіданні запевняли суд у тому, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 були ознайомлені з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя, а також у тому, що станом на 14.01.2014 року та 15.02.2014 року, ОСОБА_5 не виявляла ознак психічного захворювання,

Крім того, як вбачається з вищевикладених пояснень відповідача та свідків: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, вони також стверджують, що станом на 14.01.2014 року та 15.02.2014 року, ОСОБА_5 не виявляла ознак психічного захворювання. Крім того, запевняють суд у тому, що ОСОБА_5 ніколи не страждала на психічні захворювання.

Разом з тим, як вбачається з медичних документів, які містяться в справі, ОСОБА_5 з грудня 2012 року перебувала на обліку у лікаря психіатра Василівської ЦРЛ Запорізької області, з діагнозом – « атеросклеротична деменція». Цей факт також підтверджується вищевикладеними поясненнями свідка ОСОБА_8

23.03.2015 року Василівським районним судом Запорізької області було ухвалено рішенням, копія якого є в справі, яким встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як між рідними онуком та бабусею.

03.04.2015 року рішення суду набрало законної сили.

29.02.2016 року Василівським районним судом Запорізької області було ухвалено рішенням, копія якого є в справі, яким ОСОБА_5 визнано недієздатною та призначено ОСОБА_4 опікуном над нею. В ході розгляду даної справи судом було призначено судово-психіатричну експертизу, відповідно до Висновку №565 від 17.09.2015 року якої, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, виявляла ознаки деменції внаслідок органічного ураження головного мозку судинного ґенезу (церебральний атеросклероз), в силу чого, вона не могла розуміти значення своїх дій у керувати ними.

21.03.2016 року рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ст.18 ЦПК України, ці судові рішення є обов’язковими, у тому числі, для учасників даної справи.

09.04.2016 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого є в справі. Причиною смерті у довідці №61 від 11.04.2016 року, копія якої є справі, став - «церебральний атеросклероз».

Як вбачається зі спадкової справи, копія якої є в справі, після смерті ОСОБА_5 з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулися : ОСОБА_4 (за заповітом, копія якого є в справі) та ОСОБА_2 (за законом).

Як вбачається з Висновку посмертної судово-психіатричної експертизи №582 від 08.11.2017 року, проведеної на підставі ухвали суду в даній справі, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, виявляла ознаки психічного розладу у вигляді деменції внаслідок органічного ураження головного мозку судинного ґенезу (церебральний атеросклероз), яким страждала з 2012 року. На час укладення шлюбу - 15.02.2014 року, вона виявляла ознаки психічного розладу у вигляді деменції внаслідок органічного ураження головного мозку судинного ґенезу (церебральний атеросклероз). Ступінь виявлення порушень був такий, що позбавляв її здатності розуміти значення своїх дій і керувати ними. На час укладення шлюбу – 15.02.2014 року, вона потребувала стороннього догляду.

Даний Висновок, відповідно до ст.ст.76—80 ЦПК України, суд вважає належним, допустимим, достовірним, достатнім доказом, підстав йому недовіряти немає. Належні та достатні докази на його спростування, суду надано не було. Крім того, Висновок не змінено, не скасовано, не визнано недійсним, тощо.

Крім того, у відповідності до вимог ст.110 ЦПК України, суд оцінює цей Висновок експерта разом з іншими доказами, зокрема, медичними документами, рішеннями суду, які є в справі, поясненнями позивача, поясненнями свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які узгоджуються між собою.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що станом на час укладення шлюбу - 15.02.2014 року, ОСОБА_5 виявляла ознаки психічного розладу у вигляді деменції внаслідок органічного ураження головного мозку судинного ґенезу (церебральний атеросклероз). При цьому, ступінь виявлення порушень був такий, що позбавляв її здатності розуміти значення своїх дій і керувати ними, а тому, вона потребувала стороннього догляду.

Відповідно до ст.38 СК України, підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.40 СК України, шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

Відповідно до ст.44 СК України, у випадках, передбачених статтями 39-41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та законодавчі норми, виходячи з принципів: законності, об’єктивності, розумності та справедливості, враховуючи той факт, що станом на час укладення шлюбу - 15.02.2014 року, ОСОБА_5 виявляла ознаки психічного розладу у вигляді деменції внаслідок органічного ураження головного мозку судинного ґенезу (церебральний атеросклероз), у зв’язку з чим не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, потребувала стороннього догляду, а отже, шлюб був зареєстрований без її вільної згоди, суд вважає необхідним : визнати шлюб, укладений 15 лютого 2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Василівського районного управління юстиції у Запорізькій області за актовим записом № 12 - недійсним від дня його державної реєстрації.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Належні, достатні, достовірні та допустимі докази, відповідно до вимог ст.ст.76-80 ЦПК України, на підтвердження своїх заперечень проти позову, відповідач ОСОБА_2 суду не надав.

Суд критично оцінює пояснення відповідача та свідків: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які стверджували, що ОСОБА_5 ніколи не страждала на психічні захворювання, оскільки, ці пояснення спростовуються вищезазначеними, дослідженими в судовому засіданні, доказами.

Суд не приймає в якості належного доказу Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_5 від 12.11.2015 року, копія якого є в справі, в якому, зокрема, міститься характеристика ОСОБА_2, оскільки, це не має відношення до предмету спору, а також твердження щодо психічного захворювання ОСОБА_5, оскільки цей Акт складено не компетентними особами в області медицини, не у порядку, передбаченому ЦПК України, та не у зв’язку з розглядом даної справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Конституцією України, ст.ст.21 - 24, 27-30, 32-37, 38-46 СК України, ст.ст.10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 293, 294, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву: ОСОБА_4 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2), треті особи: Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області(місце знаходження: Запорізька область, м.Василівка, вул.Театральна,14, ЄДРПОУ 02884078), Василівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області (місце знаходження: Запорізька область, м.Василівка, бул-р Центральний,1, ЄДРПОУ 26014577), про визнання шлюбу недійсним,- задовольнити.

Визнати шлюб, укладений 15 лютого 2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Василівського районного управління юстиції у Запорізькій області за актовим записом № 12 - недійсним від дня його державної реєстрації.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. Якщо буде подано апеляційну скаргу, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Василівського

районного суду ОСОБА_16