Рішення № 72594255, 27.02.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/65/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Безеги А.А.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2018 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 жовтня 2017 року № НОМЕР_1.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, прийнято рішення здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року, від 07 лютого 2018 року та від 16 лютого 2018 року задоволено клопотання відповідача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду м. Києва.

Ухвалою від 16 лютого 2018 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 лютого 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно застосував до нього штрафні (фінансові) за порушення строків подання звітності про контрольовані операції з імпорту за 2015 рік, оскільки до 01 січня 2017 року Податковим кодексом України не було встановлено строку, у який платник податків мав подати звіт про контрольовані операції з імпорту за 2015 рік після застосування до нього штрафних санкцій. Крім того, до 01 січня 2017 року Податковим кодексом України не було встановлено відповідальності платника податків за вищевказане порушення. Наголошував на тому, що за неповне декларування контрольованих операцій у 2015 році у відповідній звітності до ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" контролюючим органом застосовано штрафні санкції, які останній своєчасно сплатив, відтак, вважає, що повторне притягнення його до фінансової відповідальності за таке порушення є неприпустимим.

У відзиві на позов від 05 лютого 2018 року (а.с. 76-77) відповідач зазначив про те, що з 01 січня 2017 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких за неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбачено накладення штрафу в розмірі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної осіб, встановленого на 01 січня податкового (звітного) року за кожний календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту). Зважаючи на те, що факт неповного декларування позивачем контрольованих операцій у 2015 році встановлено актом, складеним за результатами виїзної документальної перевірки від 14 червня 2016 року № 724/28-10-14-01/05763814, до платника за вищевказане порушення застосовано штрафні (фінансові) санкції, які останній сплатив добровільно, проте уточнюючий звіт про контрольовані операції за 2015 рік з урахуванням встановлених перевіркою недоліків станом на 21 вересня 2017 року контролюючому органу не подав, - відповідач вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій за вищевказане порушення на підставі пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (в редакції, що набрала чинності з 01 січня 2017 року).

01 лютого 2018 року позивач надав суду відповідь на відзив (а.с. 69-73), в якому наполягав на тому, що в 2016 році Податковий кодекс України не передбачав обов'язку платника податків подавати уточнюючий звіт, а також зазначав, що притягнення ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" у 2017 році до фінансової відповідальності за неподання у 2016 році уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2015 рік після спливу 30 календарних днів після сплати штрафу є неприпустимим, оскільки у 2016 році чинне податкове законодавство не передбачало можливості подання платником уточнюючої звітності про контрольовані операції за попередні податкові періоди.

15 лютого 2018 року до суду надійшли письмові заперечення Офісу великих платників податків ДФС (а.с. 112-114), в яких контролюючий орган заперечує доводи позивача про відсутність законодавчо закріпленого права та можливості у платника щодо подання уточнюючої звітності про контрольовані операції попередніх податкових періодів та наголошує на правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції у 2015 році.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з мотивів, зазначених у відзиві на позов та запереченнях.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що проведеною у червні 2016 року контролюючим органом плановою виїзною документальною перевіркою виявлено неповноту декларування позивачем експортних контрольованих операцій у 2015 році в звіті про контрольовані операції за 2015 рік, що відображено в акті перевірки від 14 червня 2016 року № 724/28-10-14-01/05763814 (а.с. 79-86). Вищевказані обставини стали підставою для застосування Офісом великих платників податків ДФС до ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 365400,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 04 липня 2016 року № НОМЕР_2 (а.с. 87).

Позивач, застосовані податковим повідомленням-рішенням від 04 липня 2016 року № НОМЕР_2 штрафні санкції сплатив добровільно, вчасно та в повному обсязі, що не заперечується відповідачем (а.с. 43).

В подальшому, Офісом великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2015 рік після застосування штрафних санкцій.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 22 вересня 2017 року № 3219/28-10-14-03/05763814, за висновками якого встановлено порушення ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України в частині неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції, здійснені позивачем з компанією нерезидентом I.M. "TRANSTERMINAL-S" S.R.L (республіка Молдова) за 2015 рік після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафних санкцій, за податковим повідомленням-рішенням № 1041406 від 04 липня 2016 року, винесеного за актом позапланової документальної виїзної перевірки № 724/28-10-14-01/05763814 від 14.06.2016 (а.с. 18-22).

Перевіркою виявлено, що після застосування санкцій за неповне декларування контрольованих операцій у 2015 році, відображених у поданому до контролюючого органа звіті про контрольовані операції за 2015 рік, підприємством уточнюючий звіт не подано.

Подані платником податків заперечення на акт перевірки від 29 вересня 2017 року (а.с. 23-27) контролюючим органом були відхилені як необґрунтовані (а.с. 28-30).

13 жовтня 2017 року Офісом великих платників податків ДФС на підставі акта вищевказаної перевірки винесено спірне податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" за порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 та пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1607760,00 грн. (а.с. 16).

Скарга позивача на податкове повідомлення-рішення від 13 жовтня 2017 року № НОМЕР_1 (а.с. 31-34) залишена вищим контролюючим органом без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 35-37).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із необхідності застосовування норм податкового законодавства, що діяли у спірному періоді, оскільки законодавство щодо трансфертного ціноутворення з 2013 року зазнавало неодноразових змін.

Порядок складання та подання документації для податкового контролю відповідних операцій врегульовано пунктом 39.4 статті 39 Податкового кодексу України.

Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла з 31 грудня 2015 року до 01 січня 2017 року):

- платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

- форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому, пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла з 31 грудня 2015 року до 01 січня 2017 року) встановлена відповідальність за неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

- 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;

- 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

- 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Абзацом п'ятим пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла з 31 грудня 2015 року до 01 січня 2017 року) встановлено, що сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Суд зазначає, що редакція Податкового кодексу України, яка діяла до 01 січня 2017 року не передбачала ані строку для подання звіту про контрольовані операції, у разі виявлення факту його неподання (у тому числі із застосуванням штрафу), ані відповідальності за неподання звіту у такому випадку.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (далі - Закон № 1797) змінено права та обов'язки платників податків при звітуванні щодо контрольованих операцій, а саме: пункт підпункт 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України викладено у такій редакції:

"Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період;

уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.

Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктом 120.3 статті 120 цього Кодексу.

Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати уточнюючий звіт про контрольовані операції.

Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики.".

Законом № 1797 також у новій редакції викладено пункт 120.3 статті 120 Податкового кодексу України та доповнено вказану статтю пунктом 120.4, якими, передбачено відповідальність платника податків.

Так, згідно пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (в редакції, що діє з 01 січня 2017 року) неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;

1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Пункт 120.4 статті 120 Податкового кодексу України (в редакції, що діє з 01 січня 2017 року) встановлює, що несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

З огляду на зазначене, суд звертає увагу, що відповідальність платників податків у вигляді штрафних санкцій за неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), встановлена для таких платників з 01 січня 2017 року.

Тобто, на момент неподання звітності за 2015 рік та сплати штрафних санкцій за це правопорушення чинним у той період податковим законодавством не було передбачено штрафних санкцій за неподання звітності після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу.

Згідно частини статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинення платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Відповідальність платників податків у вигляді штрафних санкцій за неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), встановлена лише з 01 січня 2017 року, а тому позивач не може нести відповідальність за таке діяння, вчинене у 2015-2016 роках, оскільки на той час таке діяння не визнавалося законом як правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє твердження контролюючого органа про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за 264 календарних дні: з 01 січня 2017 року (дата, з якої набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, що передбачають відповідальність платника за неподання уточнюючого звіту) по 21 вересня 2017 року (встановлена перевіркою дата неподання позивачем уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2015 рік).

Крім того, пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, належним чином підтверджені судові витрати позивача, які складаються з витрат на сплату судового збору в розмірі 24116,41 грн., підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (вул. Приходька, 139, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, ідентифікаційний код 05763814) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11-г, Київ 119, 04119, ідентифікаційний код 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 13 жовтня 2017 року № НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11-г, Київ 119, 04119, ідентифікаційний код 39440996) на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (вул. Приходька, 139, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, ідентифікаційний код 05763814) судові витрати у розмірі 24116 (двадцять чотири тисячі сто шістнадцять) гривень 41 (сорок одна) копійка.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06 березня 2018 року.

Суддя ОСОБА_3