Постанова № 72594207, 26.02.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/1366/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 лютого 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Джуги С.Д. і Мацунича М.В., за участю секретаря Пилип Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на рішення Свалявського районного суду від 16 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа - Свалявський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області та товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про скасування постанови щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у червні 2017 р.

Просила скасувати постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні від 22 червня 2017 р., винесену начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Секерні В.М.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 22 червня 2017 р. начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні, відповідно до якої призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_4 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-313/10 від 12.04.2010 р. Свалявського районного суду про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 грошової винагороди в розмірі 1 556 314 грн. Так, суб'єкт оціночної діяльності був призначений для оцінки та надання письмового висновку про ринкову вартість арештованого майна.

До моменту передачі цього зведеного виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень указане виконавче провадження перебувало на виконанні в Свалявському РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області та в якому, з метою оцінки арештованого майна,також було призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_4

ОСОБА_2 вважає, що задля уникнення неупередженості проведення оцінки та її відповідності ринковим цінам необхідно призначити іншого суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки арештованого майна.

Рішенням Свалявського районного суду від 16 листопада 2017 р. позов задоволено:постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні від 22.06.2017р. ОСОБА_4, винесену начальником відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Секернею В.М., скасовано.

Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області (надалі - Управління) просить скасувати це рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Доводить про порушення норм матеріального та процесуального права. Указує, що позивачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено норму Закону України «Про виконавче провадження»,яку було порушено під час винесення постави про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Зазначає, що державним виконавцем у ході проведення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню ужито заходів щодо звернення стягнення на майно боржника та призначено експерта відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог усіх стягувачів по зведеному виконавчому провадженню.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог, із таких мотивів.

Суд дійшов висновку, що оскільки боржник недовіряє оцінювачу ОСОБА_4, то є всі належні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

При цьому встановив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_2 грошової суми в розмірі, що перевищує 1 млн. грн. Державний виконавець у рахунок погашення боргу арештував майно та призначив оцінювача майна згідно з постановою державного виконавця від 22.06.2017р.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні в суді першої інстанції пояснив, що причиною оскарження є фактично недовіра оцінювачу ОСОБА_4, який раніше вже оцінював належне їй майно.

Суд погодився із цим доводом, однак такий суперечить обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

До спірних правовідносин належить застосувати редакцію Закону України «Про виконавче провадження», яка була чинна станом на 22.06.2017 р. (винесення постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні).

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст. 10, ч.1 ст. 18, ч.1 ст. 20,ч.4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Уразі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Так, постановою начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Секернею В.М. 22.06.2017 р. було винесено постанову про призначення ОСОБА_4 як суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні(а.с.8).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не встановив чи було порушено право позивача, чи обраний позивачем спосіб захисту своїх цивільних прав відповідає спірним правовідносинам і чи врегульовані спірні правовідносини нормами матеріального чи процесуального права.

Так, із системного Закону України «Про виконавче провадження» і розділу VIIЦПК України можна дійти висновку, що вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VIIЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.

Окрім того, згідно з ч.5 ст.57 Закону оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Отже, особа - сторона виконавчого провадження має право звернутися до суду в порядку, передбаченому розділом VIIЦПК України зі скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця.

Так, спеціальним законом передбачена можливість судового оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, а не самої постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності. У такому випадку, боржник могла звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця на предмет оспорювання постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_2, звертаючись до суду з позовом із вимогою про скасування постанови про визначення суб'єкта оціночної діяльності, обрала неправильний спосіб захисту своїх прав, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» передбачено оскарження лише самої оцінки суб'єкта оціночної діяльності, а ЦПК України передбачає оскарження лише дій або бездіяльності державного виконавця.

Суд першої інстанції виходив із того, що боржник недовіряє суб'єкту оціночної діяльності, який був визначений державним виконавцем у оскаржуваній постанові. При цьому не врахував, що такий спосіб захисту порушених прав не відповідає ні обставинам справи, ні нормам закону.

Згідно з вимогами ст. 376 ч.4 ЦПК порушення норм матеріального та процесуального права можуть бути підставою для скасування судового рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що оскаржене судове рішення належить скасувати як суперечне положенням ст. 263 ЦПК України та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376 ч.3 п.4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області задовольнити. 2.Рішення Свалявського районного суду від 16 листопада 2017 року скасувати. 3.У задоволені позову ОСОБА_2 відмовити. 4.Стягнути з ОСОБА_2 на користь Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 704 (сімсот чотири) грн. у відшкодування судового збору. 5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 6.Повне судове рішення складено 06 березня 2018 року.

Судді: