Ухвала суду № 72593630, 30.01.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/8155/16-к

1-в/185/12/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року . Павлоградський міськрайонний суд

Дніпропетровської області у складі

головуючого судді: Тимченка С.О.,

прокурора - Підшивайло А.В.,

за участю секретаря – Станкіна Д.О.

ознайомившись з клопотанням начальника Яворівського районного сектору з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції про покладення обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області за вх. № 3005 від 26.01.2018 року надійшло клопотанням начальника Яворівського районного сектору з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції про покладення обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1.

Клопотання мотивована тим, що 05.01.2018 року на адресу Яворівського PC з питань пробації надійшли матеріали особової справи відносно ОСОБА_1 ОСОБА_2 народження, який проживає за адресою:с.Вороців,

вул.Івасюка, 77 Яворівського району, який засуджений 25.10.2016 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.1, 185 ч.2, 15 ч.2, 186 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки. Відповідно до ст.76 КК України засудженого зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.Відповідно ст.76 КК України із змінами, внесеними згідно із Законом України № 1254 - VI від 14.04.2009; в редакції Закону та № 1492-VIII від 07.09.2016 , опублікованого в газеті «Голос України « від 07.10.2016-№191 вбачається, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В судове засідання представник органу пробації та засуджений не з`явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши надані матеріали справи, вислухавши думку прокурора, яка вважає, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 КПК України, вирішує питання пов’язані з виконанням вироку.

Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2016 року року ОСОБА_1 визнано винним за ст.185 ч.1, 185 ч.2, 15 ч.2, 186 ч.2, ст. 70 ч.1 КК Українита призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного йому покарання, якщо протягом іспитового строку тривалістю 3 роки він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язано протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Сторонами кримінального провадження зазначений вирок не оскаржений в апеляційному порядку та вирок набрав законної сили.

Відповідно змінам, внесеними згідно із Законом України № 1254 - VI від 14.04.2009, в редакції Закону та № 1492-VIII від 07.09.2016, опублікованого в газеті «Голос України « від 07.10.2016-№191, статтю 76 КК України викладено в новій редакції, згідно якої покладення на звільнену від відбування покарання особу обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, є обов'язковим.

Однак, в ч.4 ст. 5 КК України зазначається, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У відповідності до п.п.2, 3 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень ст.58 Конституції України, ст.ст.6, 81 КК України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) від 19.04.2000 року №6-рп/2000 відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Закріплений в Конституції України принцип неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів узгоджується з міжнародно-правовими актами, зокрема Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (ст.15), Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.7).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має, найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст.8 Конституції України).

Суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи.

Відповідно до матеріалів справи, кримінальні правопорушення засудженим ОСОБА_1 були вчиненні у період часу з серпня по вересень 2016 року, тобто покладенні відповідні обов’язки відповідали вимогам діючого КК України, а саме положенням ст.76 КК України, а також зміни у вироку погіршуватимуть становище засудженого, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України,

ст. 537, ст. 539 КПК України,

П О С Т А НО В И В:

В задоволенні клопотання начальника Яворівського районного сектору з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції про покладення обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1 – відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляцію до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи діб від дня її проголошення.

Суддя С.О. Тимченко.